Підприємець із Вінниці Ігор Дмитренко скуповує вживані холодильники, чавунні батареї, колонки та меблі.
Оголошення розклеїв на зупинках транспорту й у селах навколо обласного центру.
— Приїжджаємо до вас в указане врємя і забираємо самі, — говорить телефоном 48-річний Ігор Дмитренко. — За радянський холодильник "Донбас", "Москву" платимо від 50 до 100 гривень. Новіші, але поламані заберемо за 300 гривень. Робочі холодильники — за 500.
Батареї, труби здає на пункти прийому металобрухту. Холодильники привозить до 64-річного Петра Гайдая. Свою однокімнатну квартиру він переобладнав на майстерню. Живе на першому поверсі 9-поверхівки на житломасиві Вишенька.
— Перевіряю, як працює компресор, є чи нема витоку фреону із трубок, — розповідає Петро Йосипович. — Якщо є, шукаю дірки. Для цього купив комп'ютер із датчиком-детектором витоку. Фреон закуповую по 210 гривень за балон. Його вистачає на два холодильники. Дивлюся, чи щільно прилягає гумка. Якщо ні, міняю на нову. Її можна купити за 100 гривень. Подряпини, іржавчину на кутах зачищаю і зафарбовую радіаторною фарбою. Деталі, трубки рідко закуповуємо. Переважно ставлю те, що зняв із неробочих холодильників.
На кожному ставить запобіжник, щоб не перегорів двигун. При короткому замиканні, падінні напруги або перебоях в електромережі холодильник вимикається.
За місяць буває 7-10 холодильників. Петро Йосипович наймає трьох помічників — студентів політехнічного університету. Платить по 200-300 грн у місяць. Відремонтовані здає в оренду. Залежно від марки та стану бере від 50 до 150 грн у місяць. Якщо платять за рік наперед, робить знижку на 20 грн/міс. На квартири замовникам їх розвозить Ігор Дмитренко разом із помічниками.
— Молоді сім'ї, студенти, які знімають квартири, — це мої клієнти, — продовжує Петро Гайдая. — Підписуємо договір оренди. Там указуємо дані паспорта, адресу та ідентифікаційний код. По цих даних людину завжди можна розшукати через міліцію. Ні один агрегат не вкрали. Їх важко витягти з квартири. Простіше подзвонити, щоб я сам забрав.