загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Хосе Мухіка: найбідніший президент у світі

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Зазвичай вважають, що стиль життя політиків дуже сильно відрізняться від життя їхнього електорату. Але не в Уругваї. Познайомтесь із президентом, який живе на старенькій фермі і роздає більшу частину своїх грошей.

На подвір’ї сушиться білизна. Воду беруть з колодязя посеред двору, порослого травою. За будинком наглядають лише двоє поліцейських і триногий собака Мануела.

Так виглядає резиденція Хосе Мухіки, президента Уругваю, чий стиль життя разюче відрізняється від стилю більшості світових лідерів.

Президент Мухіка відмовився від розкішного будинку, який держава виділяє своїм лідерам, обравши замість нього ферму дружини за межами столиці Монтевідео, до якої веде ґрунтова дорога.

Президент з дружиною власноруч обробляють землю і вирощують квіти.

Такий аскетичний спосіб життя і той факт, що президент віддає близько 90% своєї місячної зарплатні, що складає 12 000 доларів, на благодійність, привели до того, що його називають найбіднішим президентом світу.

"Я так прожив більшу частину свого життя, - каже він, сидячи на старому стільці у саду з подушкою, яку полюбляє його пес Мануела. – Мені добре живеться з тим, що я маю".

Його пожертви на благодійність, які допомагають біднякам і малим підприємцям, означають, що дохід президента приблизно дорівнює доходу пересічного громадянина Уругваю – 775 доларів на місяць.

2010 року у його щорічній майновій декларації, яка є обов’язковою для усіх чиновників Уругваю, стояла цифра 1800 доларів – вартість його авто Фольксваген "Жук" 1987 року.

Цього року від додав половину статків своєї дружини – землю, трактори і будинок – на суму 215 тисяч доларів.

Це складає лише дві третини майна, задекларованого віце-президентом Даніло Асторі, і третину від суми, задекларованої попередником пана Мухіки, Табаре Васкесом.

· Ліворадикальне партизанське угруповання, сформоване з бідних працівників цукрової промисловості і студентів

 Свою назву отримало від короля інків Тупака Амару

Головною тактикою було політичне викрадення – посла США Джеффрі Джексона у 1971 році утримували вісім місяців

 Припинило існування після перевороту, очолюваного президентом Хуаном Марією Бордаберрі

Мухіка став одним з багатьох ув’язнених повстанців, провівши у в’язниці 14 років, до повернення конституційного уряду 1985 року

Він зіграв ключову роль у перетворення Тупамарос на легітимну політичну партію, що приєдналась до коаліції Широкого фронту (Frente Amplio)

Обраний у 2009 році, Хосе Мухіка провів 1960-70-ті роки у складі уругвайського партизанського руху Тапамарос - ліворадикальної організації, натхненником якої стала кубинська революція.

Його було поранено шість разів, а 14 років він провів у в’язниці. Більшу частину свого ув’язнення майбутній президент жив у жахливих умовах і в ізоляції, доки у 1985 році його звільнили із відновленням в Уругваї демократії.

За словами пана Мухіки, роки, проведені у в’язниці, допомогли сформувати його світогляд.

"Мене називають "найбіднішим президентом", але я не відчуваю себе бідним. Бідні – це люди, які працюють лише заради того, щоб підтримувати дорогий стиль життя, і при цьому постійно хочуть ще більше", - каже президент.

"Це питання свободи. Якщо у вас немає багато статків, то й не має потреби все життя працювати задля їхнього збереження, відповідно є більше часу на самих себе", - каже пан Мухіка.

"Я можу видатися дивакуватим старим… Але це мій вільний вибір".

Приблизно те саме відзначив уругвайський лідер у своєму зверненні на самміті "Ріо+20" у червні цього року:

"Ми весь день говорили про сталий розвиток. Про подолання бідності мас. Але про що ми думаємо? Чи хочемо ми перейняти модель розвитку і споживання багатих країн? Я запитую у вас: що трапиться з нашою планетою, якщо в родинах індіанців буде така ж кількість автомобілів, як у німців? Скільки кисню нам залишиться?

Чи є на цій планеті достатньо ресурсів для того, щоб сім чи вісім мільярдів людей мали той самий рівень споживання і відходів, як і в багатих країнах? Саме цей рівень гіперспоживання шкодить нашій планеті".

Мухіка звинувачує більшість світових лідерів у тому, що вони "осліплені бажанням досягти росту споживання, так ніби протилежний розвиток подій буде означати кінець світу".

Але незважаючи на величину прірви між вегетаріанцем Мухікою та іншими лідерами, він не є краще за них захищеним від перипетій політичного життя.

"Багато хто симпатизую президентові через його спосіб життя. Але це не заважає критикувати його за управління державою", - каже Ігнасіо Суаснабар, уругвайський соціолог.

Опозиція в Уругваї каже, що нещодавнє економічне зростання у країні не позначилось на покращенні в охороні здоров’я і освіті, і вперше після обрання Мухіки 2009 року рівень його популярності впав нижче 50%.

Цього року його також критикували за два спірних кроки. Конгрес Уругваю нещодавно ухвалив закон, яким дозволив аборти до 12 тижня вагітності. На відміну від свого попередника, Мухіка не ветував його.

Він також підтримав спір з приводу легалізації споживання марихуани, надавши державі монополію на торгівлю нею.

"Споживання марихуани – не найбільша проблема, справжня проблема – наркоторгівля", - зазначив президент.

Втім, йому не варто хвилюватися з приводу рейтингу своєї популярності. За уругвайським законодавством, він не зможе знову балотуватись у президенти в 2014 році. Крім того, у віці 77-и років він, скоріш за все, невдовзі піде на пенсію.

Коли це станеться, він отримуватиме державну пенсію, і на відміну від деяких інших колишніх президентів, йому буде не надто важко звикнути до зменшення прибутків.

До списку новин