В Алчевську зіграли весілля незвичайні молодята

В Україні в Алчевську вирішила одружитися незвичайна пара. Йому 83. Їй 66.

"Молодята" зустрічалися майже п'ять років. І ось, нарешті,вирішили побратися. Родичі спочатку були шоковані заявою дідуся та бабусі про весілля - та потім побажали їм щастя та довгих років подружнього життя. На урочистостях побувала і наша знімальна група.

До Алчевського Будинку одружень молодята приїхали з самого ранку. Ще до церемонії - особисто перевірили, чи немає помилок у щойно виготовленому свідоцтві про шлюб.

Саме цю дату для одруження Микола Олександрович та Валентина Михайлівна обрали заздалегідь. Кажуть, такого збігу чисел - більше не буде.

Оксана Воротнікова, начальник Алчевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану:

- Эта дата хотя бы символична даже тем, что уже 13:13:13 быть не может. Эта последняя дата, когда будут регистрироваться такие вот браки. С такими числами.

На урочисту церемонію запізнюється онука нареченої. Валентина Михайлівна - хвилюється. Дідусеві - поцілунок, бабусі - квіти. Нарешті усі зібрались - і ось вже лунає марш Мендельсона.

Далі - традиційний обмін клятвами, шампанське, перший поцілунок і перший вальс молодого подружжя.

Він все життя працював водієм. Вона - метеорологом. Кілька років тому обоє овдовіли. А коли познайомилися, життя знову набуло змісту.

Микола Береговий, наречений:

- Мы коротко. Встретились раз, два, три. И решили, давай сходиться. Она мне говорит: ты мне понравился. Я ей понравился, она полюбила меня. И вот так мы сошлись.

Спочатку родичі були шоковані наміром літніх людей узяти шлюб. Та згодом зрозуміли і щиро побажали щастя.

Аліна Рева, онука нареченої:

- Ну, как бы неожиданно. Раньше меня. Была рада. Искренне. Как-то необычно. Уже возраст.

Гучне весілля вирішили не влаштовувати. На святковому столі - лише чай. За ним молоде подружжя будує плани на медовий місяць.

Валентина Берегова, наречена:

- Мы поедем в Енакиево, потом поедем в Горловку. Погостим - и домой поедем. Вот, весна настанет - поедем на дачу.