"Помилка в системі", або Чому німецьким пенсіонерам доводиться працювати?

У Німеччині за останні десять років подвоїлась кількість працюючих пенсіонерів. З 17 мільйонів осіб пенсійного віку майже один мільйон намагаються звести кінці з кінцями, а тому вимушені найматись на роботу.

Ґюнтер Гюскен у свої 72 роки працює садівником, оскільки його пенсії вистачає тільки на оплату оренди житла. "Якби я не мав цього підробітку, то був би по-справжньому бідним", - каже Гюскен. Він виріс сиротою, тож належної освіти не отримав і все життя фізично працював на низькооплачуваній роботі. Сьогодні Гюскен скаржиться на здоров'я: "Коліна крутить, та й спина болить. Через спину взагалі нічого не можу робити". Після розлучення Гюскен залишився із трьома дітьми, яких поставив на ноги, проте зараз просити в них допомоги він не хоче. "Мені незручно", - каже літній чоловік.

Багато літніх людей соромляться

Про роботу у 70-річному віці більшість пенсіонерів соромляться розповідати. Це підтверджує і журналіст Маркус Веллєр, який знімав фільм про пенсіонерів, які ще працюють. "Багато хто відмовив мені у зйомках через те, що соромиться", - каже Веллєр. При цьому усі люди, з якими він розмовляв, завжди тяжко працювали. "Очевидно, що річ не в їхніх лінощах і не в зловживанні можливостями соціальної держави. Це - помилка в системі", - вважає журналіст.

Колишній прораб, а нині столяр розповів документалісту, що виступає абсолютно проти збільшення пенсійного віку до 67 років: "Це неможливо. Цю каторжну роботу не можна витримати". За словами пенсіонера-аноніма, молоді колеги зовсім не рахуються з тим, що поруч працює літня людина. "Мушу йти працювати навіть в дощ", - переповів його слова журналіст.

Робота у віці як задоволення

Проте, звичайно, є літні люди, яким бракує соціальних контактів, а тому вони працюють, аби хоч так перебувати серед людей. Так, Маркус Веллєр зустрів літню жінку, яка у свої 70 працювала прибиральницею в телефонному центрі у Кельні. "Мені йти на пенсію? Ніколи в житті! Я люблю бути серед людей", - впевнено сказала вона перед камерою. Так само і токар Клаус Вебер у 75 років працює біля верстату у містечку Зайффен, що у Саксонії. Він радий з того, що досі виготовляє іграшки з дерева. "Я дуже тішуся тим, що маю ритм в житті, тож у мене все добре". Стимулом для Вебера є радість людей від змайстрованих ним виробів. Такі міні-роботи доточують пенсійні виплати.

Пенсійні перспективи в Німеччині

Той факт, що все більше людей "по ту межу пенсії" ще працюють, усе сильніше непокоїть політиків, профспілки та соціологів. Німецький центр гендерних досліджень (DZA) проаналізував умови життя людей похилого віку. "Робота у літньому віці не є проблемою-фантомом", - каже Клаудіа Фоґель, науковий співробітник центру.

Фоґель встановила, що за останні десять років у Німеччині зросла кількість пенсіонерів, які перебувають на межі бідності. На цьому вона наголосила у розмові з DW, посилаючись на офіційні статистичні дані. Згідно з ними все більша кількість людей отримує матеріальну допомогу. При введені цієї статті витрат право на неї мали 250 тисяч громадян. Сьогодні ж їхня кількість зросла до 440 тисяч. Як встановили у DZA, причиною цьому є зайнятість таких людей у працездатному віці на низькооплачуваних роботах. Водії, пакувальники або медперсонал практично позбавлені можливості заробити собі гідну пенсію.

Особливо уразливі жінки та мігранти

Найбільш незастрахованими від бідності у літньому віці є жінки, яким доводиться робити паузи у роботі через народження дітей чи догляд за літніми батьками. У таких випадках виникають "дірки" у накопиченні пенсійного забезпечення. Клаудіа Фоґель також занепокоєна тим фактом, що частка тих, хто при досягненні пенсійного віку не має практично жодних шансів на достатню для життя пенсію, є особливо високою серед мігрантів. Йдеться про майже 30 відсотків таких людей, тоді як серед німців ця частка становить 10 %.

Шукати рятівну паличку у приватних пенсійних фондах годі, оскільки робити у них внески ці категорії населення не в змозі. До того ж використання послуг приватних пенсійних фондів є надто ризикованим або часто не дуже перспективним. Соціолог пропонує політикам посилити розподільчі фонди пенсійної системи, які мають стати більш справедливими. Втім, нинішні тенденції соціального розвитку призведуть до ще більших дискусій в уряді, перш ніж вдасться стабільно допомогти усім нужденним.