загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Скасування пенсійної реформи приведе суспільство у глухий кут - Лідія Ткаченко

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Українська пенсійна реформа, здається, може зазнати суттєвих змін - аж до її скасування. Принаймні, це обіцяли опозиційні сили перед тим, як виграти парламентські вибори. Свою лепту «нищівної критики» внесли й комуністи, заперечуючи зиск від підняття пенсійного віку для жінок.

А що ж насправді відбулося із вітчизняною пенсійною системою після того, як із 1 жовтня 2011 року набрав чинності Закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»? Наскільки виграє чи програє суспільство від його скасування. Про це кореспондент УКРІНФОРМу розмовляла із кандидатом економічних наук, провідним науковим співробітником Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідією Ткаченко.

- Пані Лідіє, яка Ваша думка щодо наміру опозиційних сил «забракувати» пенсійну реформу, що триває в державі вже понад рік?

- Я б тут навела приклад Франції. Пригадуєте, скільки було дискусій, демонстрацій та сутичок щодо ініціативи попереднього президента Ніколя Саркозі підвищити пенсійний вік для жінок та чоловіків до 62 років, яка все ж таки після підтримки парламентом набрала чинності. Потім прийшов новий президент - соціаліст Франсуа Олланд і скасував цю норму, дотримуючись своєї передвиборчої обіцянки. І що ж, це абсолютно нічого не дало для його політичної кар'єри. Рейтинги Олланда - чи найнижчі за всіх попередніх президентів. Окрім того, не відчула зиск й економіка Франції. Зараз Олланд змушений вдаватися до інших непопулярних кроків, зокрема, підвищувати податки.

 Подовження пенсійного віку дає довгостроковий ефект, що полягає не стільки у заощадженні на видатках від зменшення кількості пенсіонерів, скільки у підтримці співвідношення між кількістю пенсіонерів та кількістю платників страхових внесків і податків. Тому можна стверджувати, що відмова від підвищення віку у Франції тільки ускладнить подальший розвиток країни. Згодом французи нікуди не дінуться від перегляду пенсійного віку, їм все одно доведеться пройти через це, але вже вдруге, із новими сутичками і протистоянням, що не піде на користь суспільству.

- А чого слід очікувати в українських реаліях?

 - Опозиція чомусь думає, що скасування пенсійної реформи є дуже популярним лозунгом. Але насправді, як показує практика від жовтня 2011 року, що є доволі тривалим періодом, наше суспільство до нового закону поставилося достатньо спокійно. І навіщо зараз його скасовувати?

 Я б хотіла запитати у партійців «Батьківщини», «Свободи» чи КПУ, що вони мають на увазі, коли обіцяють: «Ми скасуємо несправедливу пенсійну реформу»? У чому полягають критерії їхньої «справедливості»? Тут треба вибирати, чи відправляти жінок у 55 років на пенсію і щоб вони наступних 30 років жили на мізерну пенсію, чи щоб вони попрацювати трохи довше заради збільшених розмірів виплат. Насправді смисл пенсійної реформи полягає у взаємному порозумінні між поколіннями працюючих і пенсіонерів. Для того, щоб наші пенсіонери мали більш-менш гідний рівень життя, їхні діти і онуки повинні працювати і заробляти по можливості довше. Гроші ж не беруться з повітря. Я вже не говорю про те, що українська жінка в 55 років навряд чи може назвати себе старою. Працююча людина веде активніший спосіб життя і відчуває себе набагато потрібнішою суспільству.

 Якщо скасувати пенсійний вік, треба буде відразу повернути всім 56-літнім жінкам те, що не доплачено мінімум за рік. А це достатньо великий обсяг коштів. Більше того, такий крок нічого не дасть у довгостроковій перспективі. Це - рух у глухий кут. До підвищення пенсійного віку нам доведеться повертатися все одно і краще робити це раніше, бо демографічна ситуація в Україні є вкрай не сприятливою.

- Які б Ви назвали плюси пенсійної реформи?

 - Якщо говорити про підвищення пенсійного віку, то там дійсно є хороший ефект. Оскільки стабілізувалася загальна чисельність пенсіонерів і переважна більшість жінок, які вже підпадали під підвищення пенсійного віку, згодилися почекати до нового порогу пенсійного віку. Нагадаю, що у перші три роки дозволяється жінкам виходити на пенсію в 55 років. Але за таких умов вони отримуватимуть дещо зменшені виплати, а ті, які погоджуються працювати - навпаки отримують право на надбавку до пенсії. І, вочевидь, це спрацювало. За даними ринку праці, принаймні на показники безробіття та зайнятості жодного негативного впливу від підвищення пенсійного віку не відбулося. Безробіття скоротилося, особливо серед молоді. Тобто, оті всі побоювання, що підвищення пенсійного віку залишить без роботи молодих людей, абсолютно не справдилися.

- Проте, насувається нова хвиля кризи і невідомо, яких негативних наслідків нам слід чекати.

 - Важко говорити, як вплине сучасна економічна рецесія, яка все ж таки дісталася й до України. Зрозуміло, якщо в економіці будуть проблеми, якщо буде зупинятися виробництво, то безробіття може зрости, але це вже станеться не через пенсійну реформу і матиме тимчасовий характер. Тому ні в якому випадку не можна відмовлятися від довгострокових заходів пенсійної реформи. Головне, що все ж таки завдяки підвищенню пенсійного віку у нас стабілізувалося співвідношення між кількістю пенсіонерів та кількістю платників внесків. А це дуже важливо, це співвідношення є економічним підгрунтям для добробуту пенсіонерів.

 Тобто, зараз ситуація визначатиметься економічними чинниками, наскільки глибокою і затяжною буде у нас криза. Адже пенсійна система дуже залежна від економіки. Основні джерела фінансування - це пенсійні внески і бюджетні кошти, які зав'язані на економіку.

- Ви сказали, що жінки не надто активно користалися можливістю виходу на пенсію відразу після настання 55 років.

 - За даними Міністерства соціальної політики, лише 7 відсотків жінок, або трохи більше 23 тисяч, скористалися правом дострокового виходу на пенсію за віком, тобто припинили працювати відразу після настання 55 років і не стали чекати нового «порогу», хоча й у розмірах пенсій дещо програли.

 Якщо ж людина (а це вже стосується як жінок, так і чоловіків) досягає пенсійного віку, але відтерміновує свій вихід на пенсію, то отримуватиме суттєво більшу надбавку. Подібна норма була запроваджена ще з 2004 року, але не спрацьовувала, оскільки підвищення, до того ж незначне, починалося лише після повного року роботи. А зараз став застосовуватися більш гнучкий підхід і пенсійна надбавка зростатиме за кожен місяць відстрочки, що стимулює людей довше залишатися на роботі. До слова, від жовтня 2011 року такою нормою вже скористалися 138 осіб.

- Критики пенсійної реформи у якості аргументу зазвичай говорять, що дефіцит ПФ все одно залишився доволі суттєвим.

 - Не можна говорити про те, що пенсійна реформа провалилася через те, що дефіцит у ПФ все одно залишився. Дефіцит насправді не міг зменшитися, адже кількість пенсіонерів у нас залишилася приблизно такою, як і була, розміри пенсії, які призначені, не скорочувалися. Ніхто ні в кого пенсію не забирав. Просто більш високі пенсії перестали перераховувати та індексувати. Окрім того, проводилося чимало підвищень пенсій. У нинішньому році - щонайменше п'ять разів у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму. Окрім того, були соціальні ініціативи Президента, завдяки яким із травня також проводилися перерахунки та підвищувалися виплати, що у свою чергу додало майже 9 млрд грн у видатки ПФ, які раніше не планувалися.

 Потрібно розуміти, що видатки в абсолютному вимірі тільки зростатимуть, адже пенсії будуть підвищуватися так чи інакше - через індексування, підвищення прожиткового мінімуму чи якимось іншим шляхом. Наведу й інші цифри. За даними звіту Мінфіну про виконання державного бюджету України у січні-жовтні 2012 року, на покриття дефіциту Пенсійного фонду спрямовано 12,3 млрд грн. А це означає, що у нинішньому році у нас дефіцит буде менший аніж торік, принаймні він не збільшиться. І про це теж можна говорити як про певний успіх пенсійної реформи, зауважу, на фоні загального уповільнення економічного зростання.

- Наскільки цифри, які закладені у держбюджеті - 2013 року відповідають сподіванням пенсіонерів?

 - Можливо, багато людей будуть розчаровані, оскільки наступного року не варто очікувати такого частого підвищення пенсій, як у нинішньому. Прожитковий мінімум буде переглядатися лише двічі: 1 січня і 1 грудня. Я думаю, що уряд, скоріше, перестрахувався від додаткових зобов'язань в очікуванні кризи. І напевно, це правильно, щоб не обіцяти того, чого неможливо виконати. Але, як показує практика, за наявності коштів буде включатися механізм індексації. Тобто, не можна сказати, що зовсім заморозять пенсії. Все залежатиме від економічної ситуації.

- І тим не менше у держбюджеті для покриття дефіциту ПФ закладена чи не найбільша за всі роки цифра.

 - Неправильно вважати, що 83,2 млрд грн є дефіцитом ПФ, оскільки основна маса цих коштів є зобов'язаннями державного бюджету. Зокрема, понад 61 млрд грн будуть спрямовані на цільові надбавки, підвищення до пенсій ветеранам війни, чорнобильцям, військовослужбовцям, дітям війни, а також на виплати соціальних пенсій, пенсій за особливі заслуги та спеціальних пенсій. Тобто, це ті кошти, які в будь-якому випадку зобов'язаний гарантувати держбюджет, вони не мають виплачуватися з пенсійних внесків. А власне, дефіцит, який очікується і закладений у держбюджет, сягає 21,8 млрд грн. Безумовно, це чималі кошти, але я думаю, що ця сума має відіграти роль запобіжника на випадок, якщо у нас розпочнеться повномасштабна криза, зростатиме безробіття, скорочуватиметься зайнятість та зменшуватимуться надходження внесків до ПФ. Проте будемо сподіватися на краще.

 Наталія Андрусенко,

До списку новин