загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Податкова, медична, пенсійна, адміністративна реформи – все це проти людей, - Євген Захаров

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Українська Гельсінська спілка і 40 правозахисних організацій щороку спільно готують доповідь про права людини в Україні, починаючи з 2004-го. Зазвичай такий звіт складається з двох частин: перша – громадська оцінка державної політики в галузі прав людини, друга – майже 30 розділів, присвячених окремим правам чи свободам.

Отож, загальний огляд стану справ із правами людини в Україні у 2012 році на відкритій лекції у Львові зробив голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров.

У 2005-2009 роках легше дихалося: тиск на людину з боку держави був послаблений

У 2005 – 2009 роках спостерігались позитивні тенденції в діях держави, бо владоможці вважали за потрібне покращити стан справ із правами людини, впроваджували заходи для їх реалізації. Втім, державна політика була неефективною, безсистемною та хаотичною, отож мало що вийшло. Водночас хочай було багато проблем, тоді все-таки легше дихалося, тому що держава послабила тиск на людину.

Перші політичні переслідування в Україні з’явились в 2010-2011 роках: вони є аномальними для демократичної країни

Уже в 2010-2011 роках права людини взагалі не були жодним пріоритетом для керівництва держави. Порушень прав людини ставало все більше. Окрім цього,практично вперше за 20 років з’явились політичні переслідування. Кримінальних справ з політичними мотивами тоді було досить багато, а це абсолютно аномально для країни, яка вважає себе демократичною, правовою та соціальною державою і є членом Ради Європи. Тому це викликало доволі однозначну реакцію західних інституцій.

Внутрішня політика України не сумісна з євроінтеграцією, бо спрямована проти прав та свобод своїх громадян

Незважаючи ні на що, Україна хоче зберегти курс на євроінтеграцію, хоче підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. На моє переконання, керівництво України мало б зрозуміти, що наша євроінтеграція та Угода про асоціацію з ЄС є несумісними з теперішньою внутрішньою політикою держави, яка грубо порушує права людини та основоположні свободи. Чи здатна влада змінити внутрішню політику? Це великий знак питання. Цей рік показав, що намагались, але якось невдало. Надія на те, що події розвиватимуться в кращий бік, не велика. Навіть беручи до уваги якісь плюси, ситуація в галузі права кардинально не змінюється.

Через страх перед санкціями ЄС у Україні поменшало політичних кримінальних справ

Вся ця євроінтеграційна риторика погано співіснує із жорсткою внутрішньою політикою, яка спрямована на те, щоби подавити всіх політичних і громадських опонентів. Однак реакція Заходу змусила керівництво України задуматись над тим, що вартувало б вести себе по-іншому. По-перше, вони зрозуміли, що політичні переслідування заганяють в їх глухий кут. Відтак, приблизно з літа 2011 року нових кримінальних справ з політичними мотивами в країні майже не було. В 2010 році за гратами сиділо 14 членів уряду, 25 представників громадських організацій також зазнавали переслідувань за політичними мотивами. Втім, починаючи з літа 2011 рокутаких нових справ майже не було, також не відкривались кримінальні справи проти журналістів і правозахисників. Більше того, керівництво держави намагалось звести решту кримінальних переслідувань до того, щобивипустити цих людей на свободу. Відтак, за гратами нині перебувають лише Тимошенко та Луценко, яких випускати вперто не хочуть.

Очільники держави зрозуміли, що треба змінити ставлення Заходу до України й почали прислуховуватись до порад зовні. Через це цього року ситуація з правами людини дещо змінилась – були цілком успішні дії органів влади в окремих сферах, дії, які спрямовувались на здійснення українцями своїх прав, проте в інших сферах змін на краще або не відбувалось, або результати зусиль держави призводили до протилежного результату.

Причина зміни політикистрах санкцій з боку міжнародних інститутів, які неодноразово обіцяли їх застосувати, та страх опинитись в повній міжнародній ізоляції. Тому керівництво держави вирішило демонструвати свої успіхи. Воно намагалось виконати всі ті рекомендації міжнародних інституцій, які не зазіхали на її владу й ігнорувати ті, які цій владі загрожували. Саме за таким принципом керівництво держави підходило до рекомендацій Заходу. В резолюціїПАРЄ «Функціонування демократичних інституцій в Україні» від 26 січня 2012 року було виражено занепокоєність нашою судовою системою та надано рекомендації, як її покращити. Зокрема, було вказано на потребу декриміналізувати статті 364 та 365 Кримінального Кодексу України, за якими й звинувачували колишніх урядовців; змінити принципи функціонування судової та правоохоронної системи; ухвалити Кримінально-процесуальний кодекс ; змінити виборчий закон (зменшити прохідний бар’єр, скасувати заборону брати участь у виборах блокам, дати можливість взяти участь у виборах опозиції в повному складі, в тому числі тим, що є за гратами).

Тоді ж Рада Європи знову пообіцяла висунути Україні санкції(востаннє такі попередження висовували, коли йшлось про скасування смертної кари). А 1 лютого Віктор Янукович створив робочу групу, яка мала б виконати рекомендації Ради Європи. Тут варто зазначити, що деякі пропозиції таки були виконані, через це й цього року можна говоритипро деякий позитив у галузі прав людини. Без сумніву, цим позитивом є ухвалення Кримінально-процесуального кодексу, який був прийнятий під прямим тиском президента. Якщо його будуть застосовувати, то можна припустити, що через 2 роки кількість людей у в’язницях зменшиться удвічі.

Захід не пробачить Україні кримінальних справ проти політичних опонентів

Керівництво держави ніяк не може зрозуміти, хай які б успіхи вони б не мали у вирішенні проблем з правами людини чи в інших галузях, Захід все одно не пробачить їм політично мотивованих кримінальних справ проти політичних опонентів. Всюди, де керівництво держави відчувало загрозу своїй владі, відстоювало свої інтереси. Зокрема, було проігноровано всі рекомендації щодо судової реформи та виборчого закону.

Ось-ось має з’явитися рішення Європейського Суду в справі колишнього Судді Верховного Суду України Олександра Волкова, який був незаконно звільнений з посади. Буде дуже жорстке рішення, навіть більш серйозне ніж у справі Тимошенко. В ньому неодмінно буде вказаний той факт, що судова влада в Україні не є незалежною. Августин Блаженний говорив, що держава без незалежного суду – це не держава, а зграя розбійників. Це рішення серйозно вплине на ставлення до України та до наших керівників. Відтак, вони можуть забути про всі мрії щодо Угоди про асоціацію з ЄС, їм радше варто думати про санкції, які доволі скоро можуть бути застосовані проти них.

Жертвами насильства з боку міліції щороку стає близько мільйона осіб

Генеральний прокурор неодноразово заявляв про необхідність боротьби з катуваннями та поганим поводженням. Цього року за ці злочини до кримінальної відповідальності притягнуто значно більше працівників міліції та кримінально-виконавчоїсистеми, аніж упопередні роки. Воднораз скарг на це явище поменшало. Втім, це ні про що не говорить, це не той аргумент, на який варто опиратись, вважаючи, що ситуація стала кращою.

У Генеральну прокуратуру надійшло 8 тис. заяв про незаконне насильство, зокрема катування та інші незаконні дії під час здобування зізнань у міліції. Однак за результатами соціологічних досліджень, які ми провели в 2009-2011 роках, кількість постраждалих від незаконного насильства тільки в міліції с становить близько мільйона людей на рік. Це дуже велика цифра, тому ці 8 тис. скарг в Генпрокуратурі –це тільки вершина айсберга. Жертви просто бояться скаржитись.

Омбудсмен Лутковська відмовляється розглядати порушення прав людини в політичних справах

Омбудсмен Валерія Лутковська створила нове управління і цього року здійснила більше ніж 70 візитів в місця позбавлення волі (це не лише міліція, це і психіатричні лікарні, і дитячі будинки-інтернати, і місця для утримання емігрантів, армія). Ці закриті установи найбільш страшні з огляду на порушення прав людини.

Однак Валерія Лутковська відмовляється розглядати політичні справи. Вона вважає, що офіс має бути деполітизованим. Під цим гаслом вона фактично відмовляється розглядати порушення прав людини, які є в цих справах.

Україна не склала іспит на прозорість та справедливість під час парламентських виборів

В Україні була брудна виборча кампаніяпідкуп виборців, використання адмінресурсу,фальсифікації та інші порушення виборчого закону. Партія влади, яка мала план отримати більш ніж 300 голосів, фактично, вибори програла й нині навіть не може створити більшості - без засобів політичної корупції, які вона давно опанувала і застосовує. Міжнародні спостерігачі визнали, що наші парламентські вибори є непрозорими та несправедливими, тобто цей іспит держава також не склала.

Влада встановлює кримінальні стосунки з бізнесом – відносини «па панятіям»

Що стосується ставлення держави до бізнесу, то вона його просто придушує – встановлює кримінальні стосунки «па панятіям» . Це вбиває ринок та конкуренцію.

Відтак, люди, які займаються бізнесом, переводять його в інші країни або закривають. Все це, а також плюс податкова реформа призвели до того, що кількість людей, яких можна віднести до середнього класу в Україні зменшилась вдвічі. Якщо ще 1-2 роки тому середній клас становив 10%, то нині цей показник вдвічі менший. Всі люди, які хочуть більше заробляти, все більше виїздять закордон. Тепер там працює більше ніж 7 млн українців.

З 1 січня в Україні почне працювати система безоплатної правової допомоги

У країні розгортається система безоплатної правової допомоги, яка почне працювати з 1 січня 2013 року. В кожному місті будуть створені центри безоплатної правової допомоги, де на постійній основі працюватимуть адвокати, які вже пройшли відповідні конкурси та співбесіди. В новому бюджеті на цю систему передбачено 51 млн грн. Цих грошей вистачить тільки на 4 місяці, надіємось, якщо це запрацює, кошти з бюджету виділятимутьі надалі. Це є дуже суттєвим, оскільки Кримінально-процесуальним кодексомпередбачено те, що захист в суді можуть здійснювати тільки професійні адвокати. Звичайним фахівцям в галузі права це робити відтепер заборонено, знаємо, що послуги адвокатів є дорогими, тому система безоплатної правової допомоги мала б це питання врегулювати.Додам, що до 2010 року на це виділяли 2 млн грн , 2011 року – 7 млн грн.

Податкова, медична, пенсійна, адміністративна реформи – це реформи в лапках

Скорочення в мережі медичних, освітніх, культурних установ, скорочення автобусних маршрутів, закриття шкіл – все це спрямоване на те, щоби зменшити державні витрати бюджету за рахунок коштів населення. Наслідком цього стає зростання бідності та соціальної нерівності, що виглядає особливо огидно на тлі шаленої корупції вищих посадових осіб. Поряд з цим влада розгорнула таку собі позірну боротьбу з корупцією у вигляді вибіркових кримінальних переслідувань, але насправді це тільки підсилює корупцію.

Що стосується пенсійної реформи, вона абсолютно не спрацювала. Вона, по-перше, не збільшила, а зменшила пенсійні виплати, по-друге, вона не зменшила, а збільшила дефіцит пенсійного фонду, який цього року становить 7 млрд грн, по-третє, всі дискримінаційні норми там так і залишились.

Є несправедливою система й соціального забезпечення. Виплати матерям-одиночкам, чорнобильцям, афганцям повністю залежать від волі Кабміну. При цьому залишаються чинними норми законів про соціальні гарантії.

Медична реформа в Україні працює і проти хворих, і проти лікарів. За 6 місяців медиків перевчають на сімейних лікарів, які одночасно є і педіатрами, і терапевтами. Хто може назвати країну, де дитячого лікаря готують за 6 місяців? Це абсурд, однак він прописаний в українських законах. Це вже призвело до смерті дітей. Один такий перевчений колишній кардіолог не виявив у дитини запалення легенів, і вона померла.

Тому в мене складається враження, що вся ця законотворчість спрямована проти людей, вона «заточена» суто на захист інтересів політичної та бізнесової еліти.

Підготувала Соломія Головіна.

До списку новин