Хочеться сподіватися, що звільнення чиновників у Києві за професійне недбальство стане наукою й для інших службовців. Однак, неспроможність впоратися взимку зі звичайним снігом, напевно, свідчить про те, що ці люди були не на своїх місцях. На жаль, у нас дехто на свої посади потрапляє не за професійні якості, як мало б бути, а за гроші.
Наскільки масове таке явище і що робити тим, у кого за працевлаштування вимагають хабара - далі у матеріалі.
Петро, безробітний електрик:
- Петя, ты подумай. Если ты щас не будеш работать, мы тебя увольняем и принимаем на твое место шесть человек. Ну, и каждый дает по полторы тысячи долларов за то, что его возьмут на роботу. Тонкий намек. Я кажу: "Я понял. Но, кажу, денег у меня нету щас".
Такі слова з начальником у кабінеті згадує нині безробітний Петро. Чоловік двічі запізнився на роботу. Після цього його знову викликали на розмову - вже в присутності юриста та працівників відділу кадрів. Там і попросили написати заяву на звільнення за власним бажанням.
Петро, безробітний електрик:
- Вони сказали: "Или мы тебе по статье увольняем, или ты уходиш сам – красиво". Кажу: ладно, я ухожу.
Подібних випадків хабарництва назбиралося вже стільки, що дослідники оприлюднили своєрідний прайс-лист на посади. Згідно з даними Колегії з питань боротьби з корупцією та Єдиного реєстру судових рішень, рекордним є хабар за посаду у понад 250 тисяч доларів. Значно менше коштуватиме робота медика. Наприклад, для гінеколога обійдеться у 7 тисяч зелених. Найменше ж коштуватиме посада двірника -100 умовних одиниць.
Петро, якого вигнали з роботи, з рішенням керівників не погоджується. Платити хабара не захотів і написав заяву до Генпрокуратури.
- З листопада 2012-го року начальник ПТО "Київ-товарний" Черниш Сергій Васильович став намікати платити йому гроші за те, що я працюю".
Щоб з'ясувати, як діяти у таких випадках, ми звернулися до юристів. Вони запевняють, якщо роботодавець примушує підписати заяву на звільнення і навіть натякає на гроші, варто звернутися до правоохоронних органів. Такі зловживання можуть бути підставою для порушення кримінальної справи проти керівника.
Віталій Дудін, юрист незалежної профспілки "Захист праці":
- Це може кваліфікуватися, з одного боку, як створення умов, обставин для дачі хабаря, що теж є злочином. Також це можна розглядати як злочин, передбачений статтею 173 Кримінального Кодексу України – "грубе порушення законодавства про працю".
Але довести факт хабарництва з боку роботодавця - завдання непросте. Найефективніше - впіймати нечистого на руку, як кажуть, "на гарячому" - у момент, коли він бере кошти. Для цього варто звернутися до правоохоронців. Прийти на очну зустріч з роботодавцем чи керівником. А правоохоронці на місці зафіксують цей злочин.
- Візьміть, будь ласка.
- Можете вважати, що ця робота ваша.
Взяли хабара - тож і відповідати будете сповна. У кращому випадку - заплатите штраф. В гіршому - вдягнете наручники.
Хабарників у приватних установах карають за статтею "шахрайство", у державних - "корупція". Та в обох випадках це кримінал, за який максимальне - для приватних осіб - 17 тисяч. А от держслужбовці ризикують більше.
Віталій Дудін, юрист незалежної профспілки "Захист праці":
- Вони можуть бути оштрафовані від 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - це мінімальна сума штрафу. І вони можуть бути заарештовані до 6 місяців. Також їм можуть призначити виправні роботи - це відрахування певної частини заробітку на протязі тривалого часу.
Українці про хабарництво при працевлаштуванні воліють не говорити відкрито. До Спеціальної Колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю щороку надходить понад 70 анонімних скарг про факти хабарництва.
Юрій Лавренюк, голова Всеукраїнської Спеціальної Колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю:
- Вони можуть повідомити про якусь подію, але не впевнені в тому, що ця ситуація буде доведена до якогось логічного завершення, тобто винний понесе відповідальність. Вивчаючи європейську та американську практику, у них ціла система про захист осіб, які повідомляють про вчинення корупційних злочинів чи правопорушень. У нас цієї системи немає.
Системи немає, а от випадки хабарництва є. Нам особисто вдалося дізнатися, скільки коштує робота гірника. До нас в редакцію зателефонував Пан Сергій з Луганська.
- Мне сказали: "Давай деньги, мы тебя пристроим".
- Про яку суму йшлося?
- Если я согласен - кто три говорит, кто четыре. Это же не напрямую, а директор говорит начальнику участка.
Та навіть якщо маєте кошти на хабар - подумайте двічі. Ви самі порушуєте закон, і гарантій в такого працевлаштування немає. Це підтверджує кожен третій випадок незаконних домовленостей:
Віталій Дудін, юрист незалежної профспілки "Захист праці":
- З'ясовувалося, ці люди не могли посприяти працевлаштуванню абсолютно. Що ці люди видавали себе за інших посадових осіб, або там не було вакансій.
Безробітний Сергій через скруту ладен дати хабар. Каже, - були б кошти.
- Тобто, ви готові заплатити хабара, аби була така можливість влаштуватися зараз?
-Я бы, да, дал. А так получается, что у меня нет денег, чтобы я устраивался. Ни на какую сумму. Если бы у меня были деньги, я бы вам не звонил. А сейчас взял бы - устроился и работал.
Ще одна причина малої кількості викритих випадків хабарництва - вигода обох сторін.
Юрій Лавренюк, голова Всеукраїнської Спеціальної Колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю":
- Дві особи зацікавлені: яка дає хабар за працевлаштування, і яка бере хабар за те, щоб прийняти на роботу. І якщо поінформованість правоохоронних органів відбувається, то пізніше.
Тож, якщо Ви потрапили у схожу ситуацію і не хочете давати хабаря чи втрачати роботу, то радимо звернутися до профспілки. Там роз'яснять ваші права. Або ж зверніться до юриста. Якщо ж хочете, щоб хабарник отримав по заслузі, повідомте правоохоронців та допоможіть їм спіймати зловмисника на гарячому.