загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Поняття і класифікація доходів сім’ї

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Доходи сім’ї – це сукупність надходжень із різних джерел, які отримує сімя як у грошовійтак і натуральній формахЗалежно від регулярності отримання доходи сімї поділяють на чотири категорії: доходи від поточної діяльності, доходи від активів, соціальні та інші доходи. Їхню класифікацію за джерелами отримання відображено на рис. 2.1.

Величина сімейних доходів є однією з найважливіших характеристик рівня життя населення. Водночас рівень доходів,  а також обсяг і структура споживання слугують показником соціального статусу людини, її становища в суспільстві.

Характеристика окремих видів доходів сім’ї

 

Перша група доходів –  доходи від поточної діяльності –  містить усі надходження, які члени сім’ї заробляють у процесі застосування своєї праці за основним і додатковим місцями роботи або від сімейного бізнесу (заробітна плата за основним і додатковим місцями роботи, премії,  бонуси,  надбавки,  а також доходи від ведення підсобного господарства та власного бізнесу).

У більшості випадків саме на доходи від поточної трудової діяльності припадає переважна частина доходів сім’ї.  Саме тому важливо,  щоби члени сім’ї мали місце роботи,  яка є джерелом отримання таких доходів.

ЦЕ ЦІКАВО! 

В останні роки одним із важливих факторів збільшення доходів домогосподарств  (особливо західних областей України)  стала трудова міграція за кордон.  Статистика свідчить,  що в середньому один мігрант,  який перебуває в Італії,  щорічно пересилає додому близько  6  тис.  дол.  США,  а в Карпатському регіоні  (Закарпатська,  Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька області) щорічні доходи тільки сільських домогосподарств від трудових мігрантів сягають 9  тис.  дол.  США.  Якщо взяти до уваги той факт,  що масштаби зовнішньої трудової міграції становлять 15–20%  від загальної чисельності населення,  можна стверджувати,  що доходи від трудової міграції в сучасних умовах є суттєвим джерелом формування сукупних доходів домогосподарств.  Заробітки трудових мігрантів витрачаються насамперед на поліпшення житлових умов,  освіту,  медичне обслуговування,  придбання автомобілів,  складної побутової техніки, тобто кошти в основному витрачаються на споживання.

До другої групи сукупного сімейного доходу –  доходів від активів – слід відносити ті надходження,  які члени сім’ї отримують без будь-якого втручання та застосування власної робочої сили тощо. Такі доходи людина отримує,  незважаючи на те,  працює вона чи не працює.  Сюди відносять доходи від здачі в оренду майна, надходження від інвестицій на фінансовому ринку  (вкладень в акції,  корпоративні облігації,  облігації внутрішньої державної позики,  депозитні сертифікати банків та інші цінні папери),  проценти за депозитами та інші. Для того, щоб отримувати такі доходи, сім’я або її окремі члени повинні володіти відповідними активами,  що виступають джерелами отримання таких доходів:  нерухомістю,  транспортними  засобами,  депозитами в банках і небанківських фінансових установах, вкладеннями в цінні папери та іншими активами фінансового ринку,  авторськими правами чи свідоцтвами,  патентами на винаходи тощо,  які передаються іншим економічним суб’єктам у тимчасове користування.

Одним із видів доходів від активів є накопичена приватна пенсія. При цьому важливо знати, що в Україні є три рівні пенсійного забезпечення.

Перший рівеньдержавна солідарна система, за якої дохід теперішніх пенсіонерів забезпечується за рахунок внесків теперішніх працівників і роботодавців. 

Другий рівеньобов’язкова накопичувальна система, передбачає, що певна частина коштів буде вкладатися в цінні папери. На ці вкладення будуть отримані доходи,  які будуть спрямовані на додаткові виплати громадянам-пенсіонерам.

Третій рівеньдобровільна система недержавного пенсійного забезпечення, що передбачає здійснення працівниками і роботодавцями добровільних грошових внесків у недержавні пенсійні фонди для отримання додаткового доходу – так званої недержавної пенсії.

Саме надходження від пенсійних внесків за другим і третім рівнями пенсійного забезпечення належать до цієї групи доходів,  у той час як державна солідарна пенсія (перший рівень) належить до наступної групи, яку розглянемо далі.

Людина повинна знаходити такі варіанти,  за яких величина доходів від активів зростатиме,  оскільки це дасть змогу знизити ризик втрати працездатності,  місця роботи тощо.  У такому разі людина матиме дохід не залежно від здатності до праці і добробуту компанії – роботодавця. Саме життя на доходи від активів свідчить про фінансову незалежність цієї людини.

Третя група доходів –  соціальні доходи  (солідарні пенсії,  субсидії,  пільги, стипендії та інші соціальні допомоги). Такі доходи у грошовій формі отримують громадяни для забезпечення власних потреб,  що виникли у зв’язку з певними подіями чи обставинами  (наприклад,  хворобою, безробіттям,  втратою працездатності,  виходом на пенсію,  житловими умовами,  здобуттям освіти,  народженням дитини та іншими сімейними обставинами).  У більшості випадків їх обсяги є надто незначними,  щоби забезпечити нормальний рівень життя на ці доходи. 

Такі доходи отримують ті члени сім’ї,  які належать до певних соціальних категорій:  студенти,  пенсіонери,  інваліди,  батьки багатодітних сімей, ветерани війни і праці, учасники бойових дій та інші.

Особливістю четвертої групи доходів – інших доходів – є те, що вони, як правило, мають одноразовий або випадковий характер і в більшості випадків суттєво не впливають на сімейний бюджет. Хоча в окремих випадках їхній вплив може бути суттєвим  (отримання спадщини,  значний авторський гонорар чи виграш у лотерею тощо). Ми відносимо до цієї групи гроші, які отримані в борг, – кредити, отримані в банках та інших фінансових установах (фінансових компаніях,  кредитних спілках);  позичені кошти та інші матеріальні цінності в родичів,  друзів,  знайомих;  від’ємний залишок на картковому рахунку (в результаті придбання товарів на суму, що перевищує залишок). На момент отримання таких коштів їх слід відносити до сімейних доходів, однак при поверненні таких боргів і процентів за ними їх відносять до сімейних витрат.

За черговістю отримання сімейні доходи поділять на дві групи: постійні (повторювані) і одноразові  (неповторювані). Постійні доходи сім’я отримує регулярно через однакові проміжки часу  (заробітна плата,  дохід від підприємництва, пенсії, стипендії, субсидії, проценти за депозитами, доходи від підсобного господарства  (у т.  ч.  продажу сільськогосподарської продукції),  дивіденди за акціями.  Відповідно,  одноразові доходи мають неповторюваний або випадковий характер  (премії,  спадщина,  авторський гонорар, подарунки, грошова допомога, виграші в лотереях тощо).

?   Необхідність прогнозування доходів сім’ї

 

Прогнозування доходів сім’ї –  це процес передбачення,  якою буде величина сімейних доходів у майбутньому на основі аналізу їх появи в минулому і на даний момент часу.  Результатом такого прогнозування є прогноз –  знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій.

Об’єкти прогнозування при цьому такі:

• доходи і витрати сім’ї;

• капіталовкладення та інші форми інвестування;

• кредити банків, одержані з метою здійснення інвестування;

• поточні потреби сім’ї у грошових коштах і джерела їх покриття.

Доцільність прогнозування грошових надходжень на рівні сім’ї зумовлена такими основними причинами:

• необхідністю інформованості про наявність у сім’ї грошових коштів для здійснення трудової, підприємницької та інвестиційної діяльності;

• можливістю синхронізувати наявні грошові потоки для забезпечення фінансової рівноваги сім’ї;

• здатністю забезпечення сім’ї необхідними ресурсами;

• спроможністю раціонального використання грошових ресурсів;

• можливістю вирівнювання коливань грошових потоків з метою уникнення ризику втрати платоспроможності;

• здійсненням контролю за надходженням і використанням грошових коштів.

Доходи сім’ї можуть з різних причин змінюватися, і це обов’язково

потрібно враховувати під час планування сімейного бюджету.

Причинами зміни як окремих видів доходів сім’ї, так і їх сукупного обсягу є: 

• зміна норм оподаткування доходів,  спадщини, дарувань, рухомого і нерухомого майна;

• зміна системи пенсійного забезпечення,  виплати стипендій,  умов безоплатного чи пільгового навчання,  пільг для малозабезпечених верств населення;

• зміна ринкової вартості та умов використання об’єктів рухомого і нерухомого майна (активів), якими володіє сім’я;

• зміна рівня та умов виплати заробітної плати;

• зміна попиту на продукцію,  яка виготовлена в межах підсобного господарства чи бізнесу сім’ї;

• сезонність виробництва;

• демографічні причини:  вік,  стать,  стан здоров’я і працездатності членів сім’ї,  соціальний статус,  рівень освіти та вміння управляти власними фінансами;

• інші.

Слід зазначити,  що ці причини впливають на доходи сім’ї як у бік їх збільшення,  так і зменшення.  А зміна доходів сім’ї залежить від напряму впливу перелічених вище причин.

Залежно від термінів реалізації прогнозування сімейних доходів може бути короткостроковим (до 1 року) і довгостроковим (від 1 року і більше).

Під час прогнозування сімейних доходів потрібно враховувати не лише їх обсяги,  а й їхній розподіл у часі,  тобто існування в певних співвідношеннях  «коротких грошей»  і  «довгих грошей»  у бюджеті сім’ї. «Короткі гроші»  у бюджеті сім’ї –  заробітна плата,  разові премії та інші кошти,  що витрачаються переважно на поточне споживання. «Довгі гроші»  у бюджеті сім’ї використовуються:  на витрати,  пов’язані з народженням дітей;  довгострокові інвестиції;  створення фонду самострахування; створення багатства та ін.

 

?  Напрями збільшення доходів громадян

Сьогодні виділяють кілька основних напрямів,  що впливають на збільшення доходів сімей.

1.  Зменшення споживання.  Основна мета – заощаджувати на всьому,  купувати лише дешеві продукти,  дешеві або вживані речі,  не купувати побутової техніки,  книжок,  відмова від відвідування кінотеатрів, поїздок на відпочинок тощо.  Тобто в таких умовах має місце відмова від усього,  від чого можна відмовитися без серйозної загрози для здоров’я і життя. Як правило,  до такого варіанта вдаються переважно самотні люди  похилого віку та інші малозабезпечені верстви населення.

 

2.  Перехід до самозабезпечення.  Головна мета –  організувати своє життя і побут так, щоб мінімізувати потребу в грошах. Виробляти самостійно всі чи майже всі необхідні для життя продукти харчування,  а їх надлишки обмінювати на інші продукти або продавати на ринку. У такий спосіб метою домогосподарства є не товарне виробництво  (не виробництво товарів на продаж), а задоволення потреб сім’ї в конкретних продуктах. Такий варіант обирають жителі сільської місцевості,  а також жителі міст, які мають земельні ділянки.

 

3.  Пошук додаткової роботи.  Основна мета –  мати кілька незалежних джерел доходу,  щоб не так гостро відчувати наслідки затримок і невиплати заробітної плати.  При цьому потрібно мати доволі високу кваліфікацію та можливість координувати витрати власного робочого часу.  Такий варіант обирають консультанти,  експерти,  викладачі,  письменники, програмісти та фахівці інших аналогічних професій.

4.  Тіньова діяльність.  Основна мета –  мати альтернативні джерела доходів,  які ніде не зареєстровані і не оподатковані.  Це може бути малий бізнес, дрібна торгівля, будівництво і ремонт будинків, нелегальна робота за кордоном,  робота за наймом без контракту.  Незареєстрованість дає змогу швидко як розпочинати,  так і закінчувати діяльність.  Однак вдаватися до такого варіанта ми не рекомендуємо,  оскільки такі дії вважаються незаконними і за ними треба нести цивільну і кримінальну відповідальність.

 

Збільшення податкових ставок зменшує дохід кінцевого використання сім’ї і,  як наслідок,  скорочує їхнє споживання і заощадження.

 

Облік доходів здійснюється і на державному рівні.  Усі доходи громадян оподатковуються  (крім виграшів у національній державній лотереї та інших випадків,  передбачених чиним законодавством).  Ці кошти перераховуються до Державного і місцевих бюджетів країни,  де вони розподіляються на виплату пенсій,  стипендій,  заробітної плати працівникам бюджетних установ  (учителям,  лікарям,  працівникам дитячих дошкільних установ та ін.),  на утримання армії,  міліції,  працівникам держапарату тощо. 

 

Громадяни,  які ухиляються від сплати податків,  підлягають штрафу, який не звільняє їх від оплати податків. При ухиленні від сплати штрафу й податку справу передають до суду,  який виносить рішення відповідно до чинного законодавства. Законослухняні платники податків заповнюють декларацію про доходи,  яку треба здати до державної податкової інспекції до 1  квітня року,  який іде за звітним.  У декларації фіксуються додаткові доходи,  отримані не за основним місцем роботи,  якщо вони перевищують суму 2 000 грн.

5.  Використання соціальних зв’язків. Основна мета –  знайти можливість жити за рахунок допомоги родичів,  знайомих,  релігійних фондів, держави.  До такої стратегії вдаються люди,  які опинились у скрутних життєвих обставинах, не мають ні роботи, ні доходів.

Наведений перелік варіантів вказує на можливі варіанти поведінки людей.  Проте у чистому вигляді ці моделі застосовуються досить рідко. Часто сім’я  (і навіть одна людина)  використовує кілька моделей поведінки одночасно.

Отже,  успішність пристосування сім’ї до швидкозмінних умов ринку залежить від уміння обирати найдоцільнішу модель поведінки.  Однак при цьому потрібно враховувати,  що не завжди сім’я або окрема людина має змогу зробити вільний вибір з усього окресленого спектра дій через брак освіти, здоров’я, кваліфікації, досвіду та ін

До списку новин