загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Цікаве про шахи

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Гра у шахи – доволі унікальне явище. Вони поєднують у собі такі різні речі, як наука, мистецтво, спорт. Стандартні шахи є такою собі збалансованою сумішшю, де потрібно у рівній мірі володіти різними якостями, які у сукупності дають квиток до переможного фінішу. Але існує ряд варіантів гри, де одні з них (якостей) важать більше, а інші взагалі нехтуються. Наприклад, якщо ви хочете максимально виявити свій талант і творчі пориви та не маєте бажання сковувати політ думок знанням сотень шахових дебютів. У цьому випадку вам стануть в нагоді шахи з різними стартовими позиціями.

 

Історично першими відомими на цьому поприщі стали так звані тасовані шахи, в які грали ще з 1842 року. Проте широкої популярності вони не мали, аж поки колишній чемпіон світу з шахів Боббі Фішер не звернув на них увагу. Більше того, він переглянув правила, вніс деякі зміни і 1996 року подав на огляд громадськості шахи960 (які ще називають на честь автора випадковими шахами Фішера).

 

Гра у шахи960 підпорядковується правилам стандартних шахів. Відмінність полягає лише в тому, як розставлені фігури противників на першій та останній горизонталі. Як випливає з однієї з назв, вони розміщуються випадковим чином, але при цьому виконуються певні обмеження. По-перше, слони мають міститися на полях різного кольору. По-друге, король розташовується між турами. По-третє, порядок  розташування фігур чорних є дзеркальним відображенням сил білих. Саме ці обмеження і спровокували появу числа у назві гри – воно дорівнює кількості можливих варіантів початкового розташування фігур.

Одним з досягнень Фішера стало відновлення рокіровки. Тоді, як у тасованих шаха цей рух був можливий лише, якщо король та тура початково стояли на традиційних позиціях, завдяки особливостям шахів960 рокіровка доступна завжди, якщо тільки не виконуються заборони традиційних шахів (король і тура не рухалися раніше, а клітинки шляху короля не знаходяться під боєм ворожих фігур). Не зважаючи на різні варіанти можливого розташування короля та тури до рокіровки, після неї вони переміщуються на ті ж самі клітинки, що й після відповідної рокіровки у традиційних шахах.

Певно, не в останню чергу завдяки світовій відомості автора, його дітище отримало широкий розголос. Звісно, далеко не всі погодилися з тим, що правила Фішера є найкращими, тому згодом з’явилася ціла низка варіацій, автори яких, щоправда, не вельми фантазували з назвами. Наприклад Джон Кіплінг Леві запропонував шахи480, які відрізняються від свого попередника правилами рокіровки. Так, король рухається на дві клітинки у сторону тури, а остання переміщується на клітинку, через яку він перейшов. Якщо ж король і тура містяться у сусідніх клітинках на краю дошки, то вони просто міняються місцями. Відтак, після рокіровки у шахах480 король і тура можуть знаходитися не на тих позиціях, що в шахах960. А кількість варіацій розстановки зменшилася через те, що у грі Леві білий король завжди має міститися на білій клітинці (або як альтернатива – завжди на чорній).

А от у грі шахи256 попри схожість назв випадковий характер розташування поширюється не на фігури, а виключно на пішаки, кожен з яких може міститися на 2 або 3 горизонталі. Таким чином отрималося 256 варіантів початкового розташування.

Але повернімося до варіантів шахів, де пішаки стоять на своїх звичних місцях. Серед них (варіантів) є й такі, де королі віддалені на максимально можливу відстань один від одного – вони розташовані у протилежних сторонах шахівниці. Тож не важко зрозуміти, чому таку гру назвали кутовими шахами. У ній король білих завжди розміщується у правому кутку, решта фігур розставляються випадковим чином. Розташування фігур чорних повторює порядок білих, але не шляхом дзеркального відображення, а за допомогою повороту шахівниці на 180 градусів.

Також слід згадати, що окрім випадкових шахів Фішера (шахів960) є ще подвійні випадкові шахи Фішера. Ця гра повністю ідентична своїй родичці за винятком того, що обмеження на дзеркальне відображення фігур зняте. Старт стає удвічі більш випадковим.

Звісно, не один Фішер займався винаходом незвичних шахів. Наприклад, у 1978 році одразу два гросмейстери запропонували варіанти гри з випадковою розстановкою фігур. Один з них, Пол Бенко, у передшахах (похідних від тасованих шахів), ввів цікаву процедуру розстановки фігур. Він запропонував, щоб спершу одну з фігур поставили білі, потім чорні, далі білі на свій розсуд виставляють другу фігуру, після них те ж роблять чорні і так далі, поки не буде заповнено всю першу і останню горизонталь. Фантазію гравців автор обмежує лише в одному: кожен з гравців повинен мати слонів на клітинках різних кольорів.

 

Інший – Максвел Лоренц – назвав своє дітищетрансцендентними шахами. Він повторив обмеження зі слонами, заборонив рокіровку, але в усьому іншому дав повну свободу, в тому числі – ніякої залежності між розташуваннями чорних і білих фігур. За аналогією з Фішером другою назвою його гри мала б бути шахи8294400, але, погодьтеся, назва трансцендентні шахи читається легше. Гра Лоренца має і свої особливості. Так, замість першого ходу він пропонує кожному з гравців переставити місцями будь-які дві свої фігури. Проте, навіть ця хитрість часом не здатна урівноважити положення сил противників. Тому, як варіант, пропонується грати дві партії різними кольорами і вважати переможцем того, хто виграє обидві або переможе в одній і не програє в іншій.

Для покрашення балансу сил у трансцендентних шахах згодом було придумано деякі модифікації. Наприклад, у Д-шахах слабшій стороні пропонується право першого ходу, а сильніша позбавляється права зміни місцями двох фігур на початку. А в 1997 році шахістом Евлаліо Полом в Моабі було запропоновано варіант трансцендентних шахів, де розстановка фігур є також етапом гри. Таким чином гравці на перших ходах виставляють свої або чужі фігури, поки остання та перша горизонтальне будуть заповнені. Також складні правила рокіровки замінено на просту «евакуацію» короля на будь-яке порожнє поле першої горизонталі.

 

Окрім шахів, де переміщенню піддаються практично всі фігури, є ігри, де це відбувається лише з кількома. Наприклад, у переставних шахах, підвидів яких є чимало. Першим відомим став запропонований у 1935 році гросмейстером Кересом, який вирішив видозмінити стандартне розташування фігур всього в одному моменті – він змінив місцями короля та ферзя білих. А Август Монгредін запропонував варіант переставних шахів, у якому ферзевий кінь помінявся місцем з королівським слоном. Також відомі ігри, де переставили місцями обох слонів з обома конями, або тури зі слонами. Авторство останнього варіанту (шахи Фіанчетто) належить Капабланці.

Наостанок залишається згадати, хіба що, ще про шахидогори дригом, які також підпадають під тему цієї статті, але мова про них йшла дещо раніше.

До списку новин