загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

12 «покращень» від влади

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

 «Коментарі» проаналізували виконання 12 реформ чинної влади

Через декілька днів країна відзначить третю річницю перебування Президентана своєму посту. До цієї дати «Коментарі» вирішили проаналізувати виконання Програми економічних реформ на 2010–2014 роки, затвердженої Комітетом з економічних реформ, головою якого є Віктор Янукович. У цьому документі описано 11 реформ, «спрямованих на побудову сучасної, стійкої, відкритої й конкурентоспроможної у світовому масштабі економіки, формування професійної й ефективної системи державного управління і зрештою — на підвищення добробуту українських громадян». Про них, а також про адміністративну реформу, що не увійшла до програми, читайте в огляді «Коментарів».

Перестановка крісел замість скорочення чиновників Якби оголошена більше двох років тому адміністративна реформа справді була проведена, то держслужбовців у міністерствах і відомствах було б на чверть менше, ніж є зараз. Одна з реальних цілей адміністративної реформи в тому й полягала, щоб надати наявним на той момент урядовим органам статус ЦОВВ і таким чином вивести ці органи з-під контролю глави уряду. Інша реальна мета: провести у виконавчій владі кадрову чистку. Зараз же у адміністративної реформи з´явилася нова реальна мета: забезпечення співіснування прем´єр-міністра і першого віце-прем´єра в період, коли кермо влади в Кабміні поступово передається від Миколи Азарова до Сергія Арбузова.

Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Регіони відучують від грошей Результатом бюджетної реформи стало збільшення фінансової залежності місцевих громад від центральної влади. Реформа міжбюджетних відносин задекларувала курс на побудову бюджетного федералізму, суть якого полягала у збільшенні джерел власних доходів місцевих бюджетів і розширенні повноважень місцевої влади на витрачання наявних в їх розпорядженні коштів. Але вже влітку 2010 року парламент прийняв нову редакцію Бюджетного кодексу, після чого місцеві громади виявилися ще більш фінансово безпорадними, ніж раніше. Зате Банковій вдалося виконати інше завдання, якого не знайдеш у тексті програми, - максимально посилити централізацію бюджетної системи країни. Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Електроенергетика чекає закінчення переділу ринку Реформи енергоринку поки що обмежилися його монополізацією. Всі інші кроки відкладені до моменту, коли найбільші гравці закінчать формування власних імперій. За розрахунками авторів документа, підштовхнути бізнес до вливань в енергопідприємства були покликані дві ініціативи: затвердження економічно обґрунтованих тарифів на енергію та перехід до прямих продажів електрики споживачеві (в обхід посередницьких послуг держпідприємства «Енергоринок»). Однак за тарифи ніхто так і не взявся. Справа в тому, що при економічно обґрунтованих цінах на кіловатт-годину привабливість підприємств цього сектора стала б набагато вищою, а значить - їхня стартова ціна у разі продажу повинна була б зрости. Стосовно ж відмови від послуг ДП «Енергоринок» та переходу до моделі прямих договорів між виробником і споживачем енергії, то цей процес буде запущений останнім з намічених реформ в енергетиці. Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Фасад і зворотній бік податкової реформи Прогресивні податкові новації залишили незмінними взаємини податківців з бізнесом, що базуються на позиції сили. Заявлені плани прийдешніх податкових перетворень виглядали воістину революційно: затвердити Податковий кодекс, який обумовлює не тільки зниження ставок основних податків, але і ліквідацію неефективних обов´язкових платежів, позбутися заборгованості з відшкодування ПДВ і вже починаючи з 1 серпня 2010 року повертати цей податок підприємствам своєчасно, ввести єдиний соціальний податок, який знизив би навантаження на фонд оплати праці, а також осучаснити систему функціонування спрощеної системи оподаткування. Менше з тим, уже прописані законодавчо нові податкові норми призвели до того, що бізнес у добровільно-примусовому порядку змушують платити податки наперед. За останні роки рівень тіньової економіки не змінився і, за різними оцінками, він становить від 40 до 60% ВВП. Що є прямим доказом провалу податкової реформи. Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Занедбаний промисел Бізнес пішов із видобутку вуглеводнів у перепродаж родовищ. Початково піднімати внутрішній видобуток пропонувалося шляхом створення умов для залучення приватних інвестицій. У першу чергу, методом планомірного підвищення тарифів на газ для всіх категорій споживачів. Але розв’язати тарифне питання Кабмін так і не зміг: протягом двох років ціни на блакитне паливо для населення не змінювалися, а для промисловців вони росли тільки з індексацією на подорожчання імпортного газу. Згодом з´ясувалося, що нововведення мають низку особливостей. До прикладу, у вітчизняних підприємств з´явилася перевага перед закордонними. У результаті майже всі перспективні нафтогазоносні майданчика в лічені місяці були роздані українським компаніям.

Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Встигнути за десять хвилин Закладений у реформу швидкої допомоги заздалегідь нездійсненний норматив прибуття до пацієнта став квінтесенцією проблем у галузі. Замість того щоб зруйнувати в корені усталену систему в системі охорони здоров´я, влада воліла ламати і схрещувати гілки цієї системи, не зачіпаючи коріння. У хід ідуть найпримітивніші регуляторні важелі: уряд не знаходить коштів на будівництво нових спортивно-оздоровчих центрів, пропаганду фізкультури, а підвищує акцизи на тютюн і алкоголь. А законодавці ще й підіграють йому, дозволяючи палити або під витяжкою на кухні, або на вулиці. Стурбована своїм рейтингом, влада, як і раніше, боїться офіційно оголосити населенню, що слід узаконити плату за медичні послуги, яка давно і повсюдно практикується у вигляді хабарів і «благодійної допомоги». Нарешті, швидка допомога поки ніяк не може стати по-справжньому швидкою. Урочисто оголошені нормативи прибуття карет «швидкої допомоги» до пацієнтів (10 хв. у містах і 20 хв. у сільській місцевості) далекі від стовідсоткового виконання. Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Вугілля - в топку Держава розв’язує проблеми вугільної галузі шляхом її ліквідації. Програмою економічних реформ передбачалося розв’язання ключових проблем вугільної галузі - збитковості державних шахт і відсутності інвестицій у їх розвиток. Однак долю українського вугілля вирішили наперед останні зміни правил гри на ринку, спрямовані не на розвиток галузі, а на викачування з неї останніх фінансових резервів. У підсумку великий бізнес скуповує тільки найбільш привабливі шахти, а збиткові доведеться ліквідувати. Процес уже стартував: зараз у країні більше ніж 120 вугільних підприємств перебувають на стадії ліквідації і ще кілька десятків готуються до неї. Що ж до зайнятості шахтарів, то поки що  проблеми звільнених гірників - їхні особисті.

Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Захід не з того кінця Закладена в реформу системи соціальної допомоги фіскальна ідеологія не зменшила кількості бідних. За висновком авторів реформи, в 2010 році менше ніж 23% від загальної суми державних соціальних трансфертів потрапляло до бідних. Боротися за справедливий розподіл соцдопомоги було вирішено шляхом «впровадження непрямих методів оцінювання доходів громадян». Однак 2012-й був роком виборів, тому експеримент згорнули. А кількість реципієнтів основних видів допомоги в 2011 році тільки зросла порівняно з 2010 роком. Влада прагне представити це як досягнення, хоча пов´язувати збільшення кількості соціально незахищених співгромадян з черговим «покращенням» заняття невдячне. Ідея перерозподілити певну кількість грошей між бідними і дуже бідними і видати це за реформу була приречена на неуспіх. Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Комунальний віз загруз в тарифах Влада провалює чергову програму реформування ЖКГ - їй знову не вистачає часу, грошей і політичної волі. Мета реформування ЖКГ була сформульована банально: підвищити якість послуг і забезпечити бездотаційність цього сектора економіки. Методи не відрізнялися складністю підходу - перекласти проблеми ЖХГ на плечі споживачів послуг, а комунальні підприємства продати або передати в концесію, попередньо підвищивши тарифи. Значного зростання кількості ОСББ не відбулося. Приміром, у столиці в 2012-му замість тисячі об´єднань з´явилося тільки 17. Доводити тарифи до «економічно обґрунтованого рівня» заважає постійна підготовка до виборів. У підсумку, модернізувати інфраструктуру за рахунок механізмів державно-приватного партнерства нікому, а вирішувати цю проблему рано чи пізно, але таки доведеться за рахунок населення.

Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Пенсії залишилися без другого рівня Реформа системи пенсійного страхування не вирішила жодної проблеми, але створила нові. Виправляти ситуацію тепер ще складніше, ніж три роки тому. З усіх реформ Віктора Януковича найбільш провальна - безсумнівно, пенсійна. Закон про пенсійну реформу, прийнятий в липні 2011 року, пообіцяв введення другого рівня пенсійної системи (обов´язкової накопичувальної системи, яка повинна була доповнити існуючий перший рівень - обов´язкову солідарну систему), «починаючи з року, в якому буде забезпечена бездефіцитність бюджету ПФУ». У жовтні 2011 року Сергій Тігіпко заявив, що «в 2013 році у нас буде бездефіцитний Пенсійний фонд України». Він помилився, як мінімум, на 21,8 млрд грн. Так чи інакше, але за останні три роки сам вираз «пенсійна реформа» знайшов у суспільстві стійкий негативний зміст.

Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Освіту зміцнювали комп´ютерами і автобусами Україна продовжує дивитися на єдиний європейський освітній простір через паркан. Реформа освіти поставила дві магістральні мети: покращити систему управління мережею навчальних закладів країни та підвищити якість наданих ними послуг, а також інтегрувати її в єдиний європейський освітній простір. Але замість створення великих районних навчальних закладів-центрів із сильним педагогічним складом на місці кількох слабких відомство дало вказівку позбуватися всіх малокомплектних шкіл. Схожа доля спіткала і вузівську оптимізацію. Реалізацію держпрограм «Шкільний автобус» та «Сто відсотків» частково спонсорували автовиробники, з якими держава ще не до кінця розплатилося, а виконати план із комп´ютеризації шкіл на 60% допомогла своєчасна гуманітарна допомога з Китаю. Докладніше читайте в друкованому виданні «Коментарів» (№ 6 (344) від 15 лютого). Недоторкані чорноземів Під приводом турботи про інтереси аграріїв влада хоче сконцентрувати в своїх руках повний контроль над українськими землями сільгосппризначення. Земельну реформу можна сміливо назвати найбільш провальним проектом Банкової. Вирішити проблеми галузі, на думку авторів реформи, повинні були масштабні інвестиції, які неможливі без запуску повноцінного ринку сільськогосподарських угідь. Але основоположний Закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» безнадійно застряг у парламенті. Влада і аграрні лобісти не можуть домовитися з ключового питання: який обсяг землі можна буде продавати «в одні руки». Тим часом, у руслі земельної реформи плоть і кров поступово знаходить створений влітку минулого року Земельний банк, якому будуть передані держземлі сільгосппризначення. Призначених у нього членів наглядової ради пов´язують із людиною з найближчого оточення Президента - віце-прем´єром Сергієм Арбузовим.

До списку новин