загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Метро, де київські пенсіонери танцюють і зустрічають любов

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

На перший погляд, ці фотографії можуть виглядати як звичайні фото зі звичайного танцювального залу. Але зверніть увагу - багато танцюристів закутані від холоду. Це пенсіонери, які щосуботи зустрічаються в центрі Києва біля станції метро "Театральна", щоб побачити друзів і танцювати всю ніч.

Влада дозволила їм користуватися громадським проходом в одній зі станцій метро української столиці, тому що вони не можуть дозволити собі платити за оренду танцювального залу пише на своїх сторінках Daily Mail

Фотограф Reuters Гліб Гаранич, який зняв це підземне зібрання, говорить, що вперше побачив "дискотеку в метро" близько 20 років тому. Але тоді не звернув на неї уваги. Cьогодні він повернувся сюди зі своєю камерою щоб розповісти історію однієї з двадцяти пар, які утворюються на таких дискотеках - Миколи Мілевського, 1938 року народження, та Наталії Столярчук, народженої в 1955 році.

Зустрівшись на танцях чотири роки тому Микола і Наталія досі живуть разом. Незважаючи на свій вік, пара все ще продовжує працювати. Їхня спільна щомісячна пенсія становить 4000 гривень - (близько 327 фунтів стерлінгів). Тому танці для них це, мабуть, самий доступний спосіб провести вільний час і поспілкуватися один з одним.

"Основною проблемою старшого покоління в цій країні є те, що вони відчувають себе непотрібними державі та людям, які їх оточують", продовжує видання.

"Це покоління виросло в Радянському Союзі. Багато хто не може пристосуватися до зовсім іншого способу життя, або примиритися з новими реаліями і цінностями.

"Вони не розуміють спілкування в соціальних мережах, але все ще ясно пам'ятають як відзначалися всі свята під час їх дитинства і юності. Вони ясно пам'ятають час, коли приносилися великі підноси з їжею і сусіди з однієї вулиці або будинку, сідали разом за один стіл, а після танцювали під акордеон всю ніч". Тому танці в метро, нагадуючи їм про молодість, багато значать для цих людей. Для них це можливість повернутися туди, де вони були молоді.

"Я помітив, що багато хто із танцюючих не посміхаються, і навіть танці не можуть забрати їх від таких гризучих проблем як нерозуміння власних дітей, поганий стан здоров'я, смерть своїх близьких, крайня убогість і розпач", говорить Гліб Гаранич

"Але є й ті, які танцюючи буквально змінюються. Вони раптом починають виглядати молодше, їх постава стає царственою і очі починають виблискувати. Для багатьох з кивських пенсіонерів ці зустрічі нагода поспілкуватися і втекти від самотності після втрати близьких друзів".

До списку новин