загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Традиції волинського ткацтва відроджує київський фінансист на Радивилівщині

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Стомився від цифр й подався у ткацтво. Киянин, уродженець Радивилівщини, відроджує давнє волинське ткацтво. Три роки тому у Радивилові відкрив майстерню, накупив верстатів й безкоштовно почав навчати усіх зацікавлених ткати. Володимир Дзьобак поки що лише вкладає кошти у захоплення, та й коли будуть прибутки ще не знає.

Це народжується поліський серпанок — найтонша тканина із лляних ниток. Ще сто років тому із такої дівчата собі та нареченому майстрували сорочки на весілля.

Узявся відрождувати давні ткацькі традиції фінансист, голова Ради Всеукраїнської асоціації пенсіонерів Володимир Дзьобак. Стомився, каже, від цифр, три роки уже шукає порятунку від них у нитках й давніх узорах. На Радивилівщині, звідки родом, заснував "Музей-майстерню" ткацтва.

Його "Музей-майстерня" розпочалася із цього столітнього верстата. Тепер у колекції півсотні ткацьких інструментів. Реманент шукали через місцеві газети. І ткаль теж, через оголошення.

Нині у "Музеї-майстерні" працює дві ткалі. Як заправляти нитки у верстат, куди протягувати човник та як підбивати ряди бердом навчала їх професійна ткаля із Канева Олена Жолоб. Вона ж розбирала давні волинські тканини, щоб виткати такі ж.

Три роки навчання й практики - і ткалі "Музею-майстерні" відтворюють давні строї із сучасних ниток один в один. Щоправда український традиційний одяг тепер тчуть із італійського, французького або китайського льону та російської чи турецької вовни на верстатах, зібраних із новозеландських комплектуючих. Відродження льонарства та коноплярства, каже дослідник традицій волинського ткацтва, ще теж попереду.

Розповісти про волинські ткацькі традиції дослідник мріє усьому світу. У травні він збирається показати національні строї у Франції на чемпіонаті світу з історичного середньовічного бою. У липні ткалі дадуть майстер-клас на фестивалі ткацтва, що пройде у Радивилові та селі Пляшева. "Музей-майстерня" уже розширюється, нині шукають ще трьох ткаль. Пропонують безкоштовне навчання та 1250 гривень зарплатні. А згодом киянин візьметься за відродження кераміки й бондарства на півдні Волині.

Відео дивіться тут: //rivne.com.ua/news/2013/03/07/080121.html

До списку новин