загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Волонтерство: європейський досвід

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Волонтерська діяльність у Європі дуже поширена, а її особливості залежать від різноманітних культурних та соціальних факторів, що мають місце у суспільстві. Так, у 27-ми європейських країнах кількість добровольців сягає 94-х мільйонів і становить приблизно 23% усіх жителів ЄС віком від 15-ти років. 

Попри такі високі загальні показники, тенденції до розвитку добровільної допомоги в окремо взятих країнах Європи досить нерівномірні. Зокрема,  у Нідерландах і Швеції у волонтерстві задіяно 40% населення, тоді як в Італії, Греції та Болгарії всього 10%. Сьогодні спостерігається тенденція до зниження кількості волонтерів в усіх країнах ЄС. Це можна пояснити актуальністю соціальних та економічних проблем, залученням волонтерів до роботи в державних організаціях, їх вербуванням на короткий термін, а також зростанням участі в такій діяльності старшого покоління.

У більшості країн серед добровольців переважають чоловіки віком від 30 до 50 років. До того ж, останні дослідження показують: що вищий рівень освіти у країні, то більше осіб задіяні у волонтерську діяльність. Доволі часто люди поєднують її з основною оплачуваною роботою.

Безсумнівна першість залучення волонтерів належить галузі спорту. Особливо це стосується футболу. Тут працює до 30% європейців-добровольців. Відсоток волонтерської практики у спорті у розрізі різних європейських країн  такий: Фінляндія - 16%, Ірландія - 15%, Нідерланди - 12-14%, Данія - 11%, Німеччина - 10,9%, Мальта - 9,2%. Непопулярним спортивне волонтерство залишається в Естонії - 1,1%, Греції - 0,5%, Литві - 0,1%, Латвії та Румунії - менше 0,1%.

Окрім спортивного напрямку, добровольців приваблюють такі сфери як освітня діяльність, допомога малозабезпеченим, участь у роботі релігійних організацій,  культурні програми,  дозвілля й відпочинок.

Волонтерство також впливає на загальні економічні показники країни. Так, у деяких країнах, частка внеску в національну економіку сягає 3-5% ВВП. Зокрема це стосується Австрії, Нідерландів, Швеції. У Данії, Фінляндії та Англії – це більше 2% ВВП. Волонтерська діяльність у Німеччині, Бельгії, Іспанії, Франції, Ірландії, Люксембургу приносить цим країнам щороку 1-2% ВВП. Менше 1% - в Болгарії, Угорщині, Італії, Португалії, Чехії та Румунії. До 0,1% ВВП – у Греції, та Польщі.

Втім добровільна діяльність має не лише очевидні фінансові вигоди для країни. Йдеться також про культурну та соціальну складову. Волонтерство пропагує потужну соціальну консолідацію, допомагає інтеграції в суспільстві, може бути початком кар’єрного зростання, сприяє здобуттю знань та практичних навичок. На глобальному рівні – це спосіб побудувати нове активне громадянське суспільство.

Франція волонтерська

У 2011 році Франція відсвяткувала «Рік європейського волонтерства». Це ініціатива Єврокомісії, орієнтована на зростання ролі та цінності волонтерства в Європі. По всій країні школярі мали змогу зустрітись з посланцями доброї волі, які розповідали про переваги такої діяльності.

Ще одним завданням цього проекту була пропаганда залучення молоді до волонтерських організацій.  Директор однієї організації розповідає: «Середній вік добровольців нашої спілки – 60 років. Ціле покоління пенсіонерів долучається до нас і це, безперечно, відмінна тенденція. Але ми також потребуємо динаміки й енергійності молоді».

Він переконаний, що складнощі життя й невтішні економічні перспективи підштовхують молодь віддавати перевагу оплачуваним видам діяльності, а не волонтерству. Втім, вміти привернути увагу потенційних добровольців й, зокрема, молоді – це одне з основних завдань таких організацій.

Не дивлячись на це, волонтерство чи не єдина сфера, яка не зазнала кризи у Франції. Мільйони ентузіастів готові віддавати свій час гуманітарним, спортивним, культурним чи соціальним організаціям. Для них - це справжня нагода перерозподілити цінності та розставити акценти.

Останні тенденції показують: один француз з чотирьох, а це 14 мільйонів активістів, своєю безкорисною працею замінюють 90 тисяч повноцінних робочих місць. І, незважаючи на загальний песимізм, їхня кількість не зменшується. 

Директор одного із благодійних сайтів Інгрід Кемоун стверджує, що змінюється в першу чергу попит: "Щороку створюють близько 70 тисяч організацій різних типів, а отже, виникають нові потреби у волонтерських ресурсах. Адже 85% з них працюють саме завдяки ентузіазму та безкорисливості активістів".

Аніматор Французького Альянсу Орелі Перон розповіла про свій дворічний досвід волонтерства у Південній Африці. «Це стало для мене справжнім ковтком повітря. Я навчилась дивитись на речі ширше і глибше. Ми вчились бути толерантними. Адже коли живеш в Африці бодай якийсь час, то починаєш розуміти, що у світі є люди, які більш нужденні й нещасні. Саме так відбувається зміна поглядів і орієнтирів у житті», – каже вона.

З кожним роком у Франції зростає частка молоді, яка залучається до такої діяльності. Згідно з останніми опитуваннями, 30% осіб віком від 15 до 24 років займаються волонтерством.  За словами представника однієї з найбільших асоціацій волонтерів Франції Анни Пуатрено, цей вік найбільш чутливий для сприйняття суспільних проблем. Люди, які почали займатись доброчинністю в такому віці, займатимуться нею протягом усього життя.

Анастасія Перун

До списку новин