загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Нове життя "Української культури"

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Найстаріший культурологічний журнал в Україні отримав нове життя

Перший номер журналу вийшов ще у червні 1921 року, ставши справжньою сенсансацією у світі культури та мистецтва.

У 1991 році, з проголошенням незалежності України, журнал отримав сучасну назву "Українська культура".

А вже цього місяця журнал презентував абсолютно новий дизайн, рубрики та фундаментальні культурологічні дослідження.

Березневий номер "Української культури" представляє читачеві не лише оновлений дизайн, а й цікаві доповнення у рубрикаційній палітрі видання. Змінам у дизайні передували нововведення у жанровому наповненні. З'явилися нові рубрики: "Арт", "Розмова", "Провокація", "Традиції".

Тема березневого випуску – "Культура пам'яті". Минулого місяця відбулася низка культурних подій, які прямо чи дотично розглядали пам'ять як неодмінну умову формування здорової нації та інтелектуальної спільноти.

Євген Сверстюк, публіцист і мислитель зі світовим іменем міркує у рубриці "Монологи" над темами актуальними і неперехідними. Оксана Забужко долучає "УК" до своєї мапи книг і людей. З уривками есеїв знайомтеся у новій рубриці "Друкарня".

Літературний критик Оксана Харчук наводить аргументи, чому, не зважаючи на символічний масштаб постаті Тараса Шевченка, ми, з одного боку, трактуємо поета як виразника прагнень нації, а з іншого – знаємо, що зрозуміти його може лише освічена людина.

У рубриці "Студії" редакція представила нарис феміністичного дискурсу та розповіла про традиції успішної творчої самореалізації жінок в українській культурі.

До списку новин