Із 28 березня у Львівській галереї мистецтв експонуватимуться роботи українського Мікеланджело!
У четвер, 28 березня, о 15.00 в залах Львівської національної галереї мистецтв (вул. Стефаника, 3) відбудеться відкриття виставки “Майстер Пінзель – легенда і реальність”. Експозиція буде тут аж до завершення ремонтно-відновлювальних робіт приміщення музею “Львівська барокова скульптура XVIII ст. Творчість І. Г. Пінзеля”.
Доля Іоана Георга Пінзеля, одного з найвидатніших скульпторів епохи бароко України та (після успіху виставки у Луврі можна сміливо так казати) світу, і його творів свідчить про те, що цікава та захоплива легенда, яка оточує цю непересічну особистість, часто контрастує із реаліями буття.
Він є ще одним яскравим прикладом того, що навіть найвидатніший талант потребує підтримки і захисту людей, які усвідомлюють велич генія, які розуміють значення збереження та популяризації його унікальної мистецької спадщини для культури України та світу.
Микола Потоцький, один із найзаможніших магнатів та меценатів XVIII століття, створив всі умови для розвитку та розквіту таланту майстра Пінзеля в Україні. На його замовлення Іоан Георг Пінзель створив шедеври скульптури у Бучачі. А далі були відомі нам унікальні ансамблі вівтарної скульптури, виконані для костелів у Городенці та Годовиці, низка геніальних творів, які оздоблюють собор святого Юра у Львові.
Наступним “опікуном” Іоана Георга Пінзеля та його спадщини став Борис Возницький (директор ЛНГМ упродовж багатьох років), який відкрив та повернув із забуття вже у ХХ ст. ім’я великого майстра, зробив усе можливе для порятунку творів геніального скульптора, відкрив музей “Львівська барокова скульптура XVIII ст. Творчість І. Г.Пінзеля”, займався науковим дослідженням його спадщини, організовував його виставки в Україні та за її межами.
Хочеться вірити, що після резонансного показу виставки “Скульптор бароко в Україні в середині ХVІІІ сторіччя: Йоганн Георгій Пінзель” у Луврі, коли творами митця захоплювалася вся Європа, наша держава спроможеться відремонтувати приміщення музею, аби скульптури майстра зберігалися в належних умовах.
Борис Возницький, обираючи приміщення для музею, наголошував: майстер Пінзель був насамперед вівтарним скульптором, й у просторі костелу кларисок його твори сприйматимуться найбільш цілісно, гармонійно та велично. Тому дуже важливо, щоб його твори якнайшвидше повернулись у відремонтований музей “Львівська барокова скульптура XVIII ст. Творчість І. Г. Пінзеля”!
Сьогодні Пінзелю та музею потрібні небайдужі люди, які не словами, а реальними справами допомогли б створити відповідні умови для зберігання та експонування його творів, врятувавши таким чином унікальну мистецьку спадщину! Ми переконані, що у відремонтованому приміщенні музею експозиція творів легендарного й унікального скульптора стане перлиною, туристичною Меккою, візитівкою Львова, яка підтвердить, що Україна – культурна держава!
ДО ТЕМИ
Б. Возницький у своїх дослідженнях писав про Пінзеля:
“Пінзель був одним із найбільш талановитих європейських скульпторів ХVІІІ ст., але одночасно одним із маловідомих. Про його життя майже нічого не знаємо. Думаю, що Пінзель – це псевдонім, справжнє прізвище нам невідоме. Ми також не знаємо, звідки він з’явився. Важко відповісти точно, коли він приїхав в Україну, що входила тоді до складу Речі Посполитої. Знайдені дуже цікаві записи в метричній книзі, котрі висвітлюють життя митця, і з яких стало відомо, що 13 травня 1751 р. в Бучачі “вівтарний скульптор шляхетний Іоанн Георгій Пінзель одружився з вдовою Маріанною Єлизаветою Кейтовою”.
Ще один запис у метричній книзі говорить про те, що вдова Єлизавета Пінзель втретє вийшла заміж 21 жовтня 1762 р., коли скульптора вже не було серед живих. Невідомо, як і чому він помер, а також де його поховали. До всього цього можна додати кілька квитанцій, що свідчать про гроші, які скульптор одержав від фундаторів. Це майже все. “Це поле для легенд та наукових досліджень про майстра Пінзеля”.
Марічка Ільїна
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
