загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Фінансова грамотність: словник основних термінів

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Автокредит вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам для фінансування витрат, пов’язаних із придбанням автомобіля.

 

Акт – документ правової чинності, в якому констатуються або підтверджуються факти, події, пов’язані з діяльністю підприємств, установ чи їхніх структурних підрозділів, вчинками посадових осіб.

 

Активи сім’їгрошові кошти (готівка і кошти на рахунках у банках), вкладення в цінні папери, залишки внесків до недержавних пенсійних фондів, надані позики іншим особам, нерухомість, автомобілі, дорогоцінності та інше майно, яким володіє сім’я. Активи можуть бути матеріальними, як нерухомість чи оргтехніка, або нематеріальними, як авторські права чи ліцензії.

 

Акція – майновий цінний папір, випущений акціонерним товариством (АТ), дає право її власникові: а) отримати частину прибутку АТ у формі дивідендів; б) право брати участь в управлінні АТ через голосування на зборах акціонерів.

 

Арешт майна – накладення обмеження розпоряджатись (продавати, дарування) майном боржника.

 

Асистанс – перелік послуг, допомога (підтримка) у рамках договору страхування; надається в потрібний момент у натурально-речовій формі або у формі грошових коштів (технічне, медичне та фінансове сприяння) спеціалізованим цілодобовим диспетчерським центром, який дозволяє оперативно реагувати на дзвінок страхувальника.

 

Банківська платіжна картка (БПК) – платіжний інструмент, який надає особі, що нею користується, можливість безготівкової оплати товарів та/або послуг, а також отримання готівки у відділеннях (філіях) банків і банкоматах.

 

Банківський переказ – доручення банку від однієї особи переказати певну суму на користь другої особи.

 

Банкноти (банківські білети) – грошові знаки, що випускаються в обіг центральними емісійними банками, вони забезпечені всіма активами цих банків та масою товарів, що належить державі.

 

Банкомат (банківський автомат самообслуговування) – програмно- технічний комплекс, що дає змогу держателю платіжної картки здійснити самообслуговування за операціями згідно з функціональними можливостями цього комплексу.

 

Безготівкові розрахунки – платежі, які здійснюються шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок кредитора в банках без використання грошових купюр.

 

Борг – гроші, які позичальник зобов’язаний передати кредиторові.

 

Брокер (брокерська компанія) – посередник, який на замовлення інвестора купує (продає) на ринку цінні папери.

 

Валютабудь-яка грошова одиниця тієї чи іншої країни, що використовується для вимірювання величини вартості товарів.

 

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни або в міжнародній грошовій одиниці; пропорція обміну валюти однієї країни на валюту іншої.

 

Валютний ринок – сукупність спеціальних інститутів і механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту і пропозиції.

 

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити в певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Векселі бувають прості і переказні. Простий вексель містить зобов’язання векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму. Переказний вексель містить письмовий наказ векселетримача, адресований платникові, сплатити третій особі певну суму грошей у певний термін.

 

Витрати на запозиченнясума грошей, яку сплачує позичальник при отриманні кредиту у фінансовій установі. Ця сума складається з прямих і непрямих витрат на запозичення.

 

Витрати сім’їсукупність платежів, які здійснюються членами родини з метою забезпечення її життєдіяльності, що включають витрати на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг, витрати на інвестиційні вкладення (вкладення в нерухомість, депозити, акції, облігації тощо), податки, майно та інші здійснені платежі.

 

Витяг – інформація про стан карткового рахунку власника пластикової картки.

 

Відомість – різновид обліково-фінансового документа, який найчастіше використовується в бухгалтерській справі, у системі банку та ін.

 

Відповідні платежі – суми грошей, які одноразово або періодично сплачує позичальник фінансовій установі, страховій компанії, державним органам, нотаріусам та іншим за супутні послуги при отриманні та обслуговуванні кредиту.

 

Вкладник НПФ – особа (як фізична, так і юридична), що сплачує внески на користь учасника НПФ.

 

Внутрішньодержавна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом, здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.

 

Вступний внесок у кредитну спілку – обов’язковий незворотний внесок, який член кредитної спілки вносить одноразово в момент вступу до спілки у фіксованому розмірі.

 

Грошова реформа – повна або часткова структурна перебудова чинної грошової системи країни з метою оздоровлення грошей і поліпшення регулювання грошового обігу. Грошові реформи необхідні в разі:

• зміни державних устроїв;

• глибоких економічних криз фінансової системи;

• коли гроші перестають виконувати свої функції.

 

Грошовий переказпоширена форма переказу грошей у банківській або поштовій системі як рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

 

Депозит – грошові кошти чи інші фінансові активи, що передані їхнім власником на договірних засадах кредитній установі (банку) і підлягають поверненню після закінчення терміну дії депозитної угоди. Залучення депозитів від юридичних та фізичних осіб є однією з трьох базових банківських операцій.

 

Депозитний договір – документ, яким оформлюються депозитні відносини вкладника і банку. У ньому відображаються сума депозиту, термін, процентна ставка, права та обов’язки вкладника і банку.

 

Депозитні гроші – різновид кредитних грошей, які існують у формі записів у бухгалтерських книгах банків на рахунках клієнтів і використовуються для платежів у безготівковій формі.

 

Державне регулювання ринків фінансових послуг – здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання і нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

 

Дивідендищорічний дохід від акцій АТ, який розподіляють між акціонерами і виплачують із прибутку після сплати всіх податків та інших обов’язкових платежів.

 

Довідка про доходи – документ, який визначають банки, щоб переконатися у платоспроможності позичальника (форма № 2 – НДФЛ).

 

Договір – письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських взаємовідносин. Договір може бути укладений між приватними особами й організацією та між організаціями. Цивільний кодекс передбачає різні типи договорів.

 

Додаткова банківська платіжна картка – платіжна картка, що випущена додатково до існуючого карткового рахунку. Може бути емітована на ім’я існуючого клієнта банку або його довіреної особи, родича.

 

Доручення – письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

 

Доходи сім’ї – сукупність надходжень грошових коштів і матеріальних цінностей, які отримує сім’я впродовж певного проміжку часу (тиждень, місяць, квартал, рік).

 

Економіка – це господарство країни, яке впливає на всіх нас. Коли економіка в країні міцна і швидко зростає, добробут людей підвищується, і – навпаки, коли починається економічний спад, це може призвести до високого рівня безробіття і падіння добробуту населення.

 

Електронний цифровий підпис – дані в електронній формі, які призначені для ідентифікації передплатника цих даних; є аналогом власноручного підпису.

 

Електронні (цифрові) гроші – різновид депозитних грошей, платіжні засоби, що представлені й обертаються в електронному форматі, що зберігаються у формі записів у спеціалізованих системах електронних платежів.

 

Емісія — вливання грошових коштів у грошовий потік (обіг). Здебільшого використовується при фінансуванні (інвестуванні) підприємства. Державою використовується у разі недостачі грошових коштів в національному обігу або при заміні старої валюти.

 

Ефективна процентна ставка за кредит це ставка процента, яку реально сплачує позичальник фінансовій установі за кредит з урахуванням прямих витрат на запозичення.

 

Забезпечення кредитуспособи забезпечення виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором (застава, гарантія, порука, неустойка, завдаток, притримання).

 

Загальнодержавні податки і збори – це податки, які встановлюються Верховною Радою України та стягуються в обов’язковому порядку на всій території України незалежно від того, до якого бюджету вони зараховуються – державного чи місцевого.

 

Застава – спосіб забезпечення зобов’язань матеріальними цінностями.

 

Застрахована особа – фізична особа життя, здоров’я і працездатність якої є предметом страхового захисту з особистого страхування. Застрахований може бути одночасно і страхувальником, якщо він уклав договір страхування відносно себе та самостійно сплачує страховикові внески.

 

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) внески та/або за яку сплачувалися чи сплачуються в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

 

Збитки – втрати, яких зазнав кредитор.

 

Зворотне котирування – вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті.

 

«Зелена картка» – страховий сертифікат єдиної форми, який може діяти в усіх країнах – членах міжнародної системи автомобільного страхування.

 

Зміна кредитного договору – дії сторін щодо заміни умов договору.

 

Значна фінансова подіяподія, яка суттєво впливає на бюджет сім’ї, а також її фінансове благополуччя.

Зобов’язання – обіцянка, яка потребує обов’язкового виконання.

Інвестиції – вільні кошти чи майно, які вкладають у певні об’єкти з метою отримання від них прибутку.

Інвестиційний сертифікат – цінний папір, який випускає компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду, він підтверджує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Інвестиція – надання грошей чи інших активів з метою отримання прибутку (купівля житла, обладнання і автомобілів для сімейного бізнесу, цінних паперів, дорогоцінних виробів, вкладення коштів на депозити, внески на недержавне пенсійне забезпечення та ін.).

 

Інфляція – знецінення паперових грошей, що супроводжується зрос- танням цін на товари та послуги.

Іпотека – застава нерухомого майна.

Іпотечне кредитування – надання кредитів під заставу нерухомості.

Іпотечний житловий кредит – вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу для фінансування витрат, пов’язаних із будівництвом або придбанням квартири (житлового будинку), під заставу нерухомого майна (іпотеки), що, як правило, придбане позичальником за рахунок кредиту.

Істотні умови кредитного договору – обов’язкові умови договору, без яких договір не може бути укладено.

Картковий рахунок – поточний рахунок, на якому обліковуються операції за банківською платіжною карткою.

 

Картковий ліміт – гранична кількість операцій з використанням БПК (або її реквізитів) та/або гранична витратна сума коштів за операціями з використанням БПК (або її реквізитів), що може здійснюватися протягом визначеного періоду.

Квитанція – розписка в офіційному вигляді встановленої форми в прийманні грошових коштів, документів, матеріальних цінностей.

Комісійні банку – комісійні, які одержує банк за надання певних банківських послуг (операцій).

Компанія з управління активами інституційних інвесторів – компанія, що професійно управляє інвестиційним фондом, вкладаючи кошти інвесторів фонду в різні фінансові інструменти.

Контракт – правовий документ, що засвідчує певну домовленість між підприємством, організацією чи установою і працівником про умови спільної виробничої й творчої діяльності. Згідно із законами України «Про підприємство», «Про власність», «Про освіту», громадяни через контракт реалізують право розпоряджатися своїми здібностями до праці.

Котирування валюти – фіксація курсу національної грошової одиниці в іноземній валюті на даний момент.

Кредит – позика в товарній або грошовій формі, що надається на визначений час банками, іншими фінансовими установами, громадянами іншій особі на умовах повернення та сплати процентів.

Кредит ломбарду – надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк і під процент.

Кредитна спілка – неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитна угода – угода, згідно з якою банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти.

Кредитний (іпотечний) калькулятор – інструмент для розрахунку вартості користування кредитом і вибору методу його погашення..

 

Кредитні гроші – це узагальнена назва різних видів грошей, що виникла внаслідок розвитку кредитних відносин. Залежно від форми виділяють паперові гроші, монети, депозитні гроші, квазігроші. Залежно від статусу емітента і характеру емісії – казначейські зобов’язання та банкноти.

Кредитори – особи, котрі володіють заощадженими тимчасово вільними коштами і можуть їх надати у кредит (фінансові посередники, суб’єкти господарювання, домогосподарства тощо).

Кредитоспроможність – спроможність позичальника повністю виконати всі зобов’язання, що передбачені у кредитному договорі.

Крос-курс – співвідношення між двома валютами, яке визначено через їхній курс до третьої валюти (звичайно до долара США).

Купівельна спроможність валюти – сукупність товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю.

Курс акційціна, за якою її можна купити.

Курс покупця – курс, за яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну валюту.

 

Курс продавця – курс, за яким банк продає валюту.

Ліквідність активів – здатність своєчасно і в повному обсязі погашати всі наявні кредити і борги, а також оплачувати непередбачені витрати.

 

Ломбард – небанківська кредитно-фінансова установа, яка надає послуги на власний ризик за рахунок власних або залучених коштів.

 

Майнова відповідальність – покладення на особу додаткових несприятливих майнових наслідків.

Маржа – різниця між валютними курсами продавця і покупця.

 

Металевий депозит – вкладення коштів у банк, що передбачає прив’язку суми депозиту до певної кількості дорогоцінного металу (золота, срібла, платини, паладію). Дохід за таким депозитом залежить не лише від процентної ставки, а й від зміни ціни на метал на ринку.

 

Металеві рахунки – банківські вклади, які призначені для зберігання дорогоцінних металів.

 

Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Міжнародний ринок – ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни.

Місцеві податки та збори – податки, механізм і порядок сплати яких встановлюється органами місцевого самоврядування (сільськими, селищними, міськими радами) з урахуванням граничних розмірів та ставок, закріплених у Податковому кодексі України.

Моне́та (від лат. monetaгроші) – грошовий знак, викарбуваний із золота, срібла, міді, інших металів чи їх сплавів, має законодавчо визначені форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи, включаючи номінал вартості, і використовується як засіб обігу та платежу.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) – юридична особа, членство в ній є однією з обов’язкових умов провадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Мультивалютний депозит – відкриття вкладником у банку кількох рахунків у різних іноземних валютах, за якими встановлюються різні проценті ставки. Він дає можливість переводити кошти з однієї валюти в іншу без зміни умов депозиту.

Накопичена приватна пенсіядоходи, отримані від додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців до недержавних пенсійних фондів.

Національний (місцевий) валютний ринок – валютний ринок у межах однієї держави.

Небанківські депозити – кошти населення і підприємств, що вкладаються в небанківські фінансові установи на визначений термін з умовою отримання процентного доходу.

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) – юридична особа, створена відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», яка має статус неприбуткової організації (не підприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників недержавного пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду (Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення»). Фактично НПФ являє собою банківський рахунок, на який зараховуються вклади та інвестиційний дохід від їх інвестування та з якого виплачуються пенсійні виплати.

Неконвертована валюта – валюта, що не обмінюється на іноземну валюту або ж має суттєві обмеження в її обміні за всіма операціями.

Неповноцінні гроші – це гроші, які не мають власної вартості. Основними формами неповноцінних грошей є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов’язання), банківські зобов’язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Не маючи внутрішньої вартості, усі вони застосовуються як гроші лише тому, що в людей, які їх одержують як платіж, є віра в можливість використати їх для здійснення своїх майбутніх платежів. Довіра до цих форм стає вирішальною для їх функціонування як грошей, тому часто їх називають кредитними грішми.

 

Непрямі податки – податки, які включаються в ціну товару або послуги.

 

Нерухоме майно – земельні ділянки, житлові і нежитлові будинки, споруди або їхні окремі частини.

 

Номінальна вартість цінного папера – це його вартість на момент випуску, що вказується на цінному папері.

 

Об’єкт податку – дохід, продукція або майно, з яких нараховується податок.

 

Облігаціяборговий цінний папір, який випускає емітент на певний термін, щоб залучити гроші інвестора, і за це обіцяє певну винагороду (проценти).

Обслуговування кредиту – здійснення позичальником платежів за кредитом, які включають у себе погашення основної суми та процентні платеж

 

Ощадний рахунок – рахунок, який відкривають банки особам для зберігання та поступового нагромадження коштів.

 

Паперові гроші – вид нерозмінних на дорогоцінні метали знаків вартості, наділених примусовим курсом, і є обов’язковими до приймання для всіх видів платежів.

Пенсія – щомісячна рошова виплата в солідарній системі пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею встановленого пенсійного віку чи визнання її інвалідом або отримують члени її сім’ї в разі втрати годувальника.

Пільги – надання додаткових матеріальних, соціальних благ і послуг громадянам за специфічні умови праці та її результати, а також у разі недостатньої соціальної захищеності окремих осіб і родин та особливі заслуги перед державою.

 

Плаваюча процентна ставка за кредит – процентна ставка, значення якої підлягає періодичній зміні залежно від коливання іншої ставки, до якої вона прив’язана або на яку індексована (базової ставки).

 

Платіжна система – платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

 

Платіжний баланс (balance of Payments) – співвідношення між сумою валютних надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць).

 

Платіжний термінал / POS-термінал – електронний пристрій, при- значений для ініціювання переказу з карткового рахунку, у тому числі видавання готівки, отримання довідкової інформації, та здійснення інших операцій згідно з його функціональними можливостями.

 

Податки – обов'язкові платежі, які сплачують громадяни і підприємства на користь держави.

 

Податкова пільга – повне або часткове звільнення від сплати податків.

 

Податок на додану вартість (ПДВ)частина новоствореної вартості, що сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

 

Позичальники – особи, котрі тимчасово потребують додаткових коштів.

 

Позичковий процент – плата, котру отримує кредитор від позичальника за користування позиченими грошима чи матеріальними цінностями.

 

Порушення зобов’язання – невиконання або виконання з порушенням умов договору (неналежне виконання).

 

Поточний рахунок – рахунок, який банк відкриває клієнтові на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

 

Предмет застави – майно позичальника, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

 

Принципи кредитування – основоположні засади, на яких, як правило, надають кредити, а саме: зворотність; терміновість; платність і забезпеченість.

 

Припинення кредитного договору – припинення існування прав і обов’язків сторін за кредитним договором (закінчення дії договору).

 

Прострочення – несвоєчасне виконання зобов’язання.

 

Процентна ставка за кредитномінальна ставка процента, яка розраховується як відсоток до суми кредиту за певний період часу (місяць, квартал, рік) і зазначається у кредитному договорі та рекламних проспектах фінансових установ.

 

Процесинговий центр – уповноважений платіжною системою спеціа- лізований обчислювальний центр, який забезпечує інформаційну та технологічну взаємодію між учасниками розрахунків.

 

Прямі витрати на запозичення включають процентні витрати та банківські комісії відповідно до кредитного договору і виплачуються безпосередньо кредиторові.

 

Прямі податки – податки, що встановлюються відносно платників та сплачуються безпосередньо з прибутку або майна.

 

Позика – надання в борг грошей чи матеріальних цінностей на умовах повернення.

 

Потреби сім’їнеобхідність у відповідних товарах і послугах, бажання їх мати або ж відчуття їх нестачі.

 

Прогнозування сімейних витратпроцес передбачення, якою буде величина витрат сім’ї в майбутньому на основі аналізу їх появи в минулому і на даний момент часу.

 

Прогноз – знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних подій або явищ.

 

Прогнозування сімейних доходів – процес передбачення, якою буде величина сімейних доходів у майбутньому на основі аналізу їх появи в минулому і на даний момент часу.

 

Реальна процентна ставка за кредит – ставка процента, яку реально сплачує позичальник фінансовій установі за кредит з урахуванням прямих і непрямих (пов’язаних) витрат на запозичення.

 

Регулярні платежі – платежі позичальника, що передбачені графіком, який є складовою кредитного договору.

 

Резервна валюта – загальновизнана у світі валюта, що використовується для створення в центральних банках інших країн резерву грошових коштів з метою здійснення міжнародних розрахунків. Вона виконує функ- цію резервного засобу, слугує засобом визначення валютного паритету, валютного курсу, використовується як засіб проведення валютної інтервенції.

Рентабельність – співвідношення між різницею доходів від активів і витрат на їх утримання до ринкової вартості активів сім’ї. Рентабельність характеризує, наскільки прибутково працюють сімейні активи.

Ринки фінансових послуг – сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій із цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

 

Ринок капіталівчастина фінансового ринку, де гроші позичають і заощаджують на термін, довший ніж один рік, через випуск і продаж (купівлю) різних фінансових інструментів.

 

Розірвання кредитного договору – дострокове припинення договору.

 

Розписка – письмове підтвердження певної дії, що відбулась, – передавання й отримання документів, товарів, грощей від підприємства або приватної особи.

 

Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітентові, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателеві зазначеної в чеку суми коштів.

 

Рухоме майно – матеріальні цінності, які можна переміщувати у просторі без заподіяння їм шкоди. Це речі, які не пов’язані із землею і не прикріплені до неї, а їх переміщення не викликає суттєвої зміни їхніх властивостей.

 

Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими підприємствами та галузями економіки впродовж року, що спричинено настанням певних пір року, природними явищами тощо.

 

Сімейний бюджет – сукупність доходів і витрат сім’ї за певний період часу (найчастіше за місяць, бо витрати і доходи орієнтовані саме на цей період).

 

Сім’яоб’єднання людей, що пов’язані між собою родинними або шлюбними відносинами, спільно проживають і ведуть домашнє господарство.

 

Солідарна пенсійна система (солідарна система) – система, яка базується на засадах солідарності, субсидування та виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

 

Споживач фінансової послуги – юридична або фізична особа.

 

Споживчий кредит – вид кредиту, що надається кредитором (банком, іншою фінансовою установою чи підприємством торгівлі) позичальникові, яким виступає здебільшого фізична особа, на споживчі цілі (придбання житла, автомобіля, побутової техніки, інших товарів тривалого використання, оплати за навчання тощо).

 

Ставка податку – розмір податку, який припадає на одиницю оподаткування.

 

Стандартний метод погашенняваріант обслуговування кредиту, який передбачає, що тіло кредиту виплачується рівними частинами упродовж усього строку кредитування, а проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом.

 

Стипе́ндіяпостійна грошова виплата, що надається щомісячно учням і студентам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, а також аспірантам і докторантам за умови успішного навчання.

 

Страхова виплата – грошова сума, яку виплачує страховик відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

 

Страхова оцінка (страхова вартість) – являє собою дійсну (з урахуванням зносу) вартість майна, яке страхують, на момент укладення договору страхування.

 

Страхова сума – грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

 

Страхове відшкодування – страхова виплата, яку здійснює страховик у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

 

Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальникові, застрахованій або іншій третій особі.

 

Страховий збиток – матеріальна або інша втрата, що нанесена страхувальникові в результаті страхового випадку.

 

Страховий платіжплата, яку стягує страхова компанія зі страхувальника та яка є ціною договору страхування. Страховий платіж може сплачуватися одноразово або частинами. Несвоєчасне або неповне здійснення страхового платежу є підставою для страхової компанії відмовити у страховій виплаті при настанні страхового випадку.

 

Страховий ризик – імовірна подія або сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування.

 

Страховик – спеціалізована організація, яка здійснює страхування, приймає на себе за певну плату матеріальні наслідки ризику страхувальника і яка відшкодовує збиток страхувальникові в разі настання страхового випадку.

 

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до законодавства сплачують страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування.

 

Страхувальники – юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхування депозитів – страхування можливих втрат вкладників від неповернення банком їхніх вкладів. У разі настання страхового випадку вкладникам відшкодовують цілком або частково втрачені суми коштів. Таке відшкодування здійснюють системи страхування депозитів, що створені державою чи під її контролем.

 

Строковий депозит – рахунок, який відкриває банк клієнтові на договірній основі і кошти на який вносяться на обумовлений строк з метою отримання процента.

 

Стягнення – міра покарання за порушення зобов’язання.

 

Суб’єкт податку – особа, на яку законом покладено обов’язок сплачувати податок.

 

Субсидіябезповоротна грошова допомога, що надається державою громадянам за рахунок коштів бюджету, а також спеціальних фондів.

Споживчий кошик – набір товарів і послуг, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім’ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи з вартості споживчого кошика в чинних цінах. Застосовується як база для порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.

Укладення кредитного договору – процес досягнення домовленостей між сторонами щодо умов кредитного договору.

Умови кредитного договору – пункти, в яких записано права і обов’язки сторін договору.

Учасники ринків фінансових послуг – юридичні особи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність із надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

Учасник НПФ – фізична особа, на користь якої сплачують пенсійні внески і яка має або згодом набуде права на отримання пенсійних виплат із Пенсійного фонду. Учасниками НПФ можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Одна фізична особа може одночасно бути і вкладником, і учасником НПФ. Крім того, вкладниками можуть бути подружжя, діти, батьки, працедавець учасника фонду або професійне об’єднання, членом якого є учасник.

Федеральна резервна система – система приватних банків, що виконує роль центрального банку США. Створена 1913 року Законом про Федеральний резерв. ФРС є квазідержавною структурою з приватними компонентами, в яку входять: Рада керуючих ФРС, Федеральний комітет з відкритого ринку, дванадцять регіональних федеральних резервних банків – фіскальних агентів Казначейства США, численні приватні банки і різноманітні консультаційні ради.

Фіксована процентна ставка за кредит – процентна ставка, значення якої є фіксованим упродовж усього строку кредиту і не підлягає зміні.

Фіксований валютний курс – курс, який на певний термін (від місяця до кількох років) установлюється як незмінний, незалежний від поточних змін у попиті і пропозиції валюти.

 

Фінансова безпека – стан, за якого люди впевнені у своїй захищеності з фінансового погляду, а також знають, що вони можуть заробити, зібрати і вкласти достатню кількість грошей, щоб досягти своїх цілей.

 

Фінансова піраміда – шахрайський спосіб забезпечення доходу за рахунок постійного залучення грошей від нових учасників, що неминуче закінчується банкрутством і збитками для інвесторів, які вклали свої гроші останніми.

 

Фінансова послуга – операція з фінансовими активами, що виконується в інтересах третіх осіб з метою отримання ними прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

 

Фінансовий документ є письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення.

 

Фінансовий план – схема, яка відображає фінансове становище в певний момент (скільки грошей ви отримуєте, витрачаєте, скільки грошей ви накопичили), у цій схемі вказуються ваші фінансові цілі і способи їх досягнення.

 

Фінансовий план сім’ї – індивідуально розроблений для сім’ї план дій щодо досягнення бажаних цілей (квартира, машина, освіта тощо), включаючи підбір відповідних кредитних, інвестиційних, страхових, пенсійних та інших фінансових продуктів.

 

Фінансові активи – специфічні неречові активи (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), які обертаються на фінансовому ринку і являють собою законні вимоги їхніх власників на отримання грошового доходу в майбутньому.

 

Фінансові інструментитакі документи, власники яких мають право отримати певну грошову винагороду від їх володіння чи від їх продажу на фінансовому ринку.

 

Фондова біржа – місце, де брокери купують і продають цінні папери.

 

Франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Вона може бути визначена у формі певної грошової суми або у відсотках до всієї страхової суми. Розрізняють: умовну франшизу – під якою розуміють звільнення страховика від відшкодування збитку, який не перевищує встановлену договором величину, і його повне покриття, якщо розмір збитку перевищує франшизу; безумовну франшизу під якою розуміють звільнення страховика від відшкодування збитку в розмірі франшизи.

 

Цінні паперифінансові інструменти, що гарантують їх власникові певну грошову або майнову винагороду.

 

Часткова конвертованість валюти – валюта, обмін якої на іноземну валюту обмежений; обмеження можуть стосуватися певних операцій або стосуватися певних суб’єктів (власників валюти).

Юридична відповідальність – міра впливу на особу за неналежну поведінку.

CVV2 / CVC2-код – 3-значний код безпеки, який надрукований на звороті картки, на смузі для підпису, і використовується як додатковий захист від підробки картки. Номер CVC2 або CVV2 є підписом клієнта і прирівнюється до PIN-коду за певних типів трансакцій.

PIN-код – особистий ідентифікатор, відомий тільки власникові БПК і необхідний для здійснення операцій за нею.

До списку новин