На місці згорілого притулку для людей похилого віку зараз стоїть лише пам'ятний хрест.
Наймасштабніша пожежа в Україні сталася два роки тому. Тоді вночі зайнявся будинок для старих на Рівненщині. 16 людей не змогли вибратися з будівлі. Одинадцять - серед них і двоє з персоналу - врятувалися через вікна. Які висновки зробили після тодішньої трагедії, досліджував кореспондент ТСН.
Два роки тому будівля центру вночі вигоріла вщент. Двоє співробітників центру не змогли вивести кілька десятків безпомічних людей. До того ж, стіни усередині були обшиті пластиком і більшість загинули через їдкий дим. Урятувалися фактично ті, хто зміг вибратися на вулицю через вікно.
"У нас лише одна жінка вийшла, а решта всі, і інвалідів теж, всіх повитягували через вікно. Якби були грати, то ніхто б не вижив. Всі б погоріли", - розповідає погорілець Петро Угнівий.
Згодом комісія встановила причина займання - не загашена цигарка в одній із кімнат. Але заодно і з'ясували, що у центрі не дотримувалися протипожежної безпеки, а дерев'яні конструкції будівлі не були оброблені протизаймистою сумішшю.
Зараз на місці згорілого притулку для людей похилого віку лише пам'ятний хрест. Відбудовувати було нічого. Пенсіонерів, які врятувалися з пожежі, розселили по інших притулках Рівненщини. У найближчому, що в Дубровицькому районі, після трагедії зробили ремонт, усюди поставили вогнегасники і встановили пожежну сигналізацію.
"Наш заклад безпечний. У нас пожежний щит, сюди під'єднані кожна кімната і якщо є загорання найменше, все одразу передається до пожежної частини", – переконує завідувачка стаціонарного відділення терцентру Оксана Рожко.
Утім, іще одна причина трагедії дворічної давності тут так і не вирішена. Через економію, на ніч із здебільшого немічними людьми залишається одна санітарка, яка в разі чого не зможе вивести всіх із приміщення.
Олександр Курсик.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
