Бюджет 2013: неадекватні плани, неадекватне виконання

Щоб поповнити бюджет, у влади виникають досить екзотичні ідеї, такі як оподаткування поїздок українців.

Поки уряд зберігає свій прогноз щодо зростання ВВП України на 3,4%, бюджет, при скороченні економіки, отримує все менше коштів.

Висловлена на засіданні уряду ідея голови Державного агентства з туризму про введення податку на закордонні подорожі українців - по одному відсотку від мінімальної зарплати, - набула широкого поширення.

Подібні пропозиції належать до категорії урядових ініціатив, що викликають посмішку експертів.

Однак, коментуючи ці ініціативи, оглядачі додають, що ситуація в українській економіці є настільки складною, що не слід виключати прийняття навіть найбільш фантастичних законопроектів.

Про можливість введення такого податку прем'єр-міністра Миколу Азарова запитували на його сторінці у Facebook. Прем'єр відповів, що ця ідея поки не оформлена в законопроект, але не виключив, що її все-таки можуть втілити у вигляді одноразового платежу з кожного українця, якщо він виїжджає за кордон в якості туриста.

Подібні пропозиції належать до категорії урядових ініціатив, що викликають посмішку експертів. Однак коментуючи ці ініціативи, оглядачі додають, що ситуація в українській економіці є настільки складною, що не слід виключати прийняття навіть найбільш фантастичних законопроектів.

Згідно з даними міністерства фінансів, дефіцит зведеного бюджету за січень-квітень виріс до майже 19 млрд гривень. Це втричі більше, ніж за той же період минулого року.

Тільки заборгованість по зарплаті перевищила 1 млрд гривень. Приблизно такою ж є сума виграних у судах позовів пільговиків.

Дефіцит Пенсійного фонду взагалі може вважатися окремим бюджетом у бюджеті. У 2011 році, при проведенні так званої «пенсійної реформи» українська влада заявила про намір повністю ліквідувати цей дефіцит до 2013 року. Однак на 1 січня цього року борг Пенсійного фонду перед Державним казначейством склав 49 млрд гривень.

В уряді наполягають, що завдяки зусиллям, спрямованим на виведення української економіки з тіні, і незважаючи на уповільнення економіки, бюджет одержує не менше, а навіть трохи більше податків, ніж це було торік.

Втім, за даними Державного казначейства, у травні цього року загальний фонд державного бюджету отримав 25,6 млрд гривень, що на 2 млрд гривень менше, ніж у травні минулого року. Сповільнюється також і динаміка зростання доходів бюджету. За перший квартал динаміка приросту надходжень становила 9,1%, за січень-квітень — 5,5%, а за п'ять місяців — вже тільки 2,4%.

Оглядачі і учасники ринку говорять, що зараз — це все, що можна «вичавити» з економіки, особливо в умовах її уповільнення, яке не хочуть визнавати в уряді.

У бюджеті на 2013 рік уряд запланував, що цього року український ВВП повинен вирости на 3,4%. На початку червня Державний комітет статистики дещо поліпшив свої ж оцінки падіння українського ВВП у першому кварталі цього року порівняно з відповідним періодом минулого, — з «мінус» 1,3% до «мінус» 1,1%. У четвертому кварталі 2012 року українська економіка скоротилася на 2,5%, а в третьому — на 1,3%.

Міжнародні фінансові організації, інвестиційні та консалтингові компанії, а також експерти дають набагато менш скромні прогнози.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує падіння на 0,5%, МВФ вважає, що на кінець року українська економіка буде мати нульове зростання, Світовий банк прогнозує не більше 1% зростання, міжнародна аудиторська компанія Ernst & Young — 1,1%.

До негативних прогнозами по Україні приєдналися і міжнародні рейтингові агентства.

У Moody's очікують, що зростання українського ВВП за підсумками року буде незначним — всього 0,2%, а потім, як мовиться в повідомленні агентства, буде мати місце «зростання дефіциту рахунку поточних операцій і швидкого виснаження валютних резервів». У Moody's також очікують, що до кінця року гривня девальвує на 10-15%.

У Standard & Poors прогнозують, що саме уповільнення української економіки може призвести до того, що до кінця року валютні резерви НБУ скоротяться до 20 млрд доларів (порівняно з нинішніми 24,5 млрд доларів), а курс долара виросте до 9 гривень за долар.

У S & P також вважають, що рішення НБУ продовжити обов‘язковий продаж валюти для експортерів лише кілька загальмує неминучу девальвацію гривні. За оцінками експертів рейтингового агентства, при скороченні економіки, яке триває в цьому році, в уряду є лише близько половини потреб у валюті на 2013 рік.

Схоже, що прогнози міжнародних експертів повністю збігаються з тим, як оцінюють найближчі перспективи рядові українці. У травні українські вкладники практично припинили знімати гроші і закривати валютні банківські депозити.

НБУ повідомляє, що в січні-травні 2013 року українці купили в 10 разів менше готівкової валюти, ніж за той же період минулого року (226 100 000 доларів проти 2,209 млрд доларів).

Однак у травні портфель валютних депозитів в українських банках скоротився лише на 4,4 млн доларів, у квітні — на 5,4 млн доларів, тоді як на початку року вкладники забирали з банків по 200 млн доларів щомісяця, не в останню чергу налякані можливістю введення 15% податку на продаж валюти ліквідації валютних депозитів.

Втім, до оподаткування продажу валюти уряд може повернутися знову. Міністерство доходів і зборів розробило законопроект про відновлення 1% збору до Пенсійного фонду з операцій купівлі валюти, поки в безготівковій формі.

У пояснювальній записці до законопроекту немає оцінки, скільки відновлення збору має принести до Пенсійного фонду, але раніше уряд оцінював такі надходження в 10 млрд гривень.

Якщо врахувати, що минулого року в Україну було імпортовано товарів і послуг на 91400000000 млн доларів, то сплата 1% податку на купівлю валюти принесла б Пенсійному фонду трохи більше 7 млрд гривень, що втричі менше пенсійних виплат тільки одного місяця.

Хоча подібна ініціатива і не стосуватиметься безпосередньо пересічних українців, наслідки повернення збору з продажу валюти вони відчують на своєму гаманці через подорожчання імпортних товарів, насамперед, продукції харчової та легкої промисловості.

Втім, в Європейській бізнес асоціації також припускають, що постраждають і українські експортери, які в своєму виробництві використовують імпортну сировину.

Проти існування збору з купівлі валюти завжди виступав МВФ. У 2010 році сплата збору була припинена, а в 2011 — скасована.

Окремим непрямим свідченням складної ситуації з українським бюджетом оглядачі називають ініціативу першого віце-прем’єра Сергій Арбузова з впровадження механізму обігу фінансових векселів. Відповідний законопроект вже готовий до другого читання в парламенті.

На думку уряду, це дозволить вирішити проблему не тільки поточних боргів, включаючи борги з відшкодування ПДВ експортерам, а й спростити майбутні платежі.

Крім того, і уряд, і депутати від більшості зробили ряд законодавчих ініціатив щодо підвищення акцизів — на бензин, вино, пиво, тютюн. До цієї ж категорії належить і ідея введення спеціального збору з виробників та імпортерів техніки, що відтворює зображення і звук.

І хоча заявлені цілі цих законодавчих ініціатив цілком благородні — залатати погані дороги, боротися з алкоголізмом, підтримати національного виробника і виконати умови інтеграції в ЄС — головним критерієм при ухваленні буде сума, на яку, як сподіваються розробники, поповниться державний бюджет після їх введення.