У рейтингу поширення корупції Україна посіла останнє місце

Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію про розмах корупції у країнах Європи та визнала корупцію серйозною проблемою, повідомив ТВі.

Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію про розмах корупції у країнах Європи та визнала корупцію серйозною проблемою, що створює загрозу верховенству права.

26 червня у Страсбурі ухвалили відповідну резолюцію ПАРЄ. А в рейтингу поширення корупції Україна посіла "почесне" останнє місце.

Чому та за що саме – під час прямого включення розповіла журналістка "Німецької хвилі" Христина Ніколайчук.

– Христино, за якими критеріями доповідачі помістили Україну на останнє місце в рейтингу?

– Україна посіла останнє місце серед європейських країн за критеріємсприйняття корупції серед громадян. За основу було взято дані "Міжнародної амністії". Вони свідчать, що навіть ті українці, котрі не були жертвами корупції, переконані, що це явище в державі є повсюдним. Мовляв, дрібне хабарництво серед представників міліції, лікарів, представників суду – це звичне повсякдення для мільйонів українців.

Окрім того, для України, як і для багатьох країн Східної Європи, властива корупція не лише у вигляді грошей, а у вигляді послуг чи так званої допомоги "по блату". А з цим боротися набагато важче, ніж із грошовими хабарами. Принаймні так стверджує авторка резолюції, депутат від Естонії Майліс Репс. Вона зазначила, що влада, вочевидь, недооцінює тих негативних наслідків, які корупція може мати для верховенства права. Бо якщо люди звикають до фактів корупції у вищих владних ешелонах, то сприймають порушення законів як норму. А це має вельми небезпечні наслідки для розвитку суспільства.  

– Чи містить резолюція ПАРЄ якісь поради?

– Автори доповіді вважають, що головну роль у боротьбі з корупцією має відігравати парламент, адже саме він ухвалює антикорупційні закони, які забезпечують прозорість функціонування державної системи. Рушієм у боротьбі з корупцією мав би бути особистий приклад народних депутатів, котрі мусили би припинити практику виносити себе, так би мовити, за межі закону та надавати собі різноманітні привілеї.

Ефективним, на думку доповідачів, було би також установлення гідної зарплатні, зокрема працівникам судової системи, міліції, податкової служби. Тобто працівники цих державних органів навіть найнижчих рангів мали би боятися ризикнути своєю зарплатою заради порівняно незначної суми хабаря.

Ще одна порада – вільні мас-медіа. Доповідачі наголошують, що успіх антикорупційних заходів залежить від того, наскільки безперешкодно можуть проводити журналісти свої розслідування.