загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

У Херсоні відкрили виставку, яку можна сприймати всіма органами чуття

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Місцеві громадські активісти і митці зацікавилися спадщиною Ольги Скороходової, яка за повної відсутності зору та слуху створила низку наукових робіт, що стосуються проблем розвитку, виховання і навчання сліпоглухонімих дітей. А ще серед її творів – цікаві нариси та вірші російською і українською мовами. У головній праці її життя – книзі «Як я сприймаю й уявляю собі навколишній світ» науковець не тільки описала світосприйняття сліпоглухої людини, а й подала систему взаємовідносин із людьми з обмеженнями життєдіяльності, в якій усі мають однакове право на загальнолюдські надбання. Ольга Скороходова була дуже активною особистістю. Вона намагалася максимально відчувати життя у такий спосіб, який був доступний для неї. 

Так з’явилася ідея виставки, експонати якої можна не лише побачити, а й відчути на дотик, слух, на нюх і навіть на смак. Тобто – сприйняти світ за допомогою одного відчуття. Організаторами експозиції виступили Херсонське відділення Соціологічної асоціації України, Білозерський районний музей та Херсонський благодійний фонд імені Поліни Райко за фінансової підтримки Європейського Союзу. Протягом попередніх місяців велася активна робота над збором експонатів та ідеєю їх представлення. Оскільки особистих речей в колекції музею знайшлося лише декілька, автори експозиції спробували представити світ Ольги Скороходової через різні інсталяції. Наприклад, на одній поличці стоїть звичайний вентилятор, а поруч номер квартири та кнопка дзвоника – це вхід до московської квартири Ольги Іванівни. Відвідувач натискає на дзвоник, і вентилятор починає ганяти повітря – так господиня дізнавалася, що до неї завітали гості. А ще – колекція різних запахів, сприйняття яких описувала науковець, набори монет, дизайн яких розроблено з урахуванням потреб незрячих, книги Скороходової, предмети, що ілюструють важливість вібраційних та температурних відчуттів тощо.

Перед виставкою в Білозерці та Херсоні пройшов двотижневий «Пленер на дотик», під час якого 16 художників, скульпторів і режисерів втілювали у своїх роботах враження від книги Ольги Скороходової та намагалися рефлексувати на тему «світу одного відчуття». Як наслідок, глядачам представлено чимало цікавинок у різних мистецьких жанрах. Серед них – ілюстрації до книги Скороходової (до цього жодне з численних її видань не було проілюстровано), скульптури з фактурного південного вапняку, фотографії, відео-арт, танець, інсталяції тощо.

Однією з головних родзинок виставки є її інтерактивність. Під час екскурсії відвідувачі не тільки мають нагоду «оглядати» об’єкти руками, а також навчитися писати шрифтом Брайля, ознайомитися з принципами дактилології, самому створити мистецький об’єкт «на дотик». Натомість традиційні музейні експонати, які зазвичай не викликають особливої цікавості (стара праска, мінометна міна, примус, тощо), на даній виставці представлені у спеціальних боксах з отворами. Занурюючи в них руки, кожен може заново познайомитися з відомими предметами: через їх форму, тип поверхні, матеріал, теплопровідність. Це дає можливість подивитися на знайомі предмети під іншим кутом зору.

– Людина, яка позбавлена змоги сприймати світ традиційно, відчуває його по-особливому: значно глибше й інтимніше, – розповідає куратор проекту «Культура на дотик» Микола ГОМАНЮК. – Про це, зокрема, й писала Ольга Скороходова. До прикладу, вона дуже любила море –, його запахи, ніжність морського бризу. А одного разу вона навіть пішла купатися в морі, коли вирував шторм, хоча, звичайно, навіть плавати не вміла. Так сильно вона хотіла відчути силу стихії. У неї вдома було піаніно, яке вона теж «слухала» по-своєму. Коли до неї приходили гості й починали грати, Ольга Іванівна підсідала до інструменту спиною, сприймаючи вібрації. Тобто світ музики, як і світи інших мистецтв, був для неї відкритим. Охоче Ольга Іванівна відвідувала музеї, подорожувала, проводила зустрічі з читачами, виступала на радіо, листувалася з відомими вченими та письменниками – Павловим, Рильским, Бажаном, Горьким, Тичиною.

Таку нетрадиційну виставку відвідувачі – і дорослі, і, особливо, діти – сприймають з великою цікавістю. Про це свідчать десятки емоційних записів у книзі відгуків і живі враження, які автор цих рядків помітив на обличчях присутніх. «Тут ми можемо зануритися в невідомий нам світ людей з вадами зору й слуху, на якомусь рівні зрозуміти їх світ. Дуже сподобалися роботи за підсумками пленеру. Вони насичені, яскраві, оригінальні. Авторам вдалися класні ілюстрації до книги вченої. Добре, що подібні проекти активно підтягують культурний рівень у районах області, а звідти – приїздять до Херсона», – коментує «Дню» студент кафедри дизайну Херсонського національного технічного університету Артур Айметов. А такий запис у книзі відгуків залишив лауреат національної премії ім. Тараса Шевченка, поет і художник Анатолій Кичинський: «Мені думалося, що я зрячий. А я, виявляється, напівсліпий... Пучки моїх пальців – сліпі. Були б вони моїми додатковими очима, яким би глибшим і вищим був для мене цей білий світ...».

Іван АНТИПЕНКО

До списку новин