Українські відлюдники живуть у лісах і закликають наслідувати їхній приклад

Самітники кидають власні приміщення, звільняються із роботи і йдуть подалі від людей.

Щоб мати спокій, українські відлюдники живуть на островах або ж у лісі, харчуються тим, що зловили чи виростили, і закликають наслідувати їхній приклад, — йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Вражає, що заради лісових помешкань і краєвидів навколо українці дедалі частіше відмовляються не тільки від бетонного життя в багатоповерхівках, а й від більшості благ цивілізації. Хтось називає їх Робінзонами, хтось дикунами. Натомість вони себе вважають найщасливішими людьми у світі.

Наприклад, самітник Олександр із дружиною Зінаїдою чайник і каструлю гріють на вогні на шишках. Вони розповідають, що на такому пальному їжа виходить ароматнішою та смачнішою. Кажуть, що нічим себе не обділяють, душа співає і жити хочеться. Він - у минулому інженер, вона — буфетниця, синдром Робінзонів у подружжя прокинувся з виходом на пенсію. На відміну від справжнього Робінзона, вони на одному місці не засиджуються, а у пошуках пригод подорожують на човні.

Проте деякі самітники наодинці із природою залишаються назавжди. Кажуть, що у ліс їх привело міське життя, яке дуже набридло. Лише під столицею журналісти зустріли понад півсотні шукачів спокою без комп'ютерів та мобільників.

Забути про проблеми або ж створити ілюзію цього українці намагаються в різний спосіб, саморобні будиночки або ж намети можна зустріти навіть посеред великих міст.

Психологи кажуть, що це звичайна людська потреба — відпочивати і душею, і тілом. Проте вони водночас радять не заграватись у Робінзонів і не тікати від проблем, адже їх рано чи пізно доведеться вирішувати.

Тим часом, самітники планують єднатися із природою поки будуть сили.

Раніше повідомлялося, що відлюдник 25 років живе без цивілізації, бо проміняв житло в Києві на зруйновану хату в селі.

Іван Гребенюк