Пенсійний фонд буде збитковим, поки не з'являться недержавні системи забезпечення людей у похилому віці. Таку думку в ефірі радіостанції «Голос Столиці» висловив експерт із соціальних питань Олександр Залетов.
Звітність щодо єдиного соціального внеску в серпні підприємці будуть оформляти за старою процедурою. Звіти про суми нарахування цього податку буде приймати Пенсійний фонд. За інформацією Міндоходів, таке рішення ухвалили, щоб уникнути затримок з виплатами пенсій за серпень. Відомство нагадало, що звіт необхідно подати не пізніше 20 серпня.
Відомство Олександра Клименка ще в липні заявило про необхідність реформування податкової системи України. Переглянути планують основні податки - ПДВ, єдиний соцвнесок і податок на доходи фізосіб. При цьому чиновники заявили, що перегляд ЄСВ стане лібералізацією для бізнесу: розмір цього податку, який сьогодні становить від 37% до 50% від розміру доходу, залежно від класу ризику, пропонують знизити до 18%.
Ці ініціативи, на думку представників Міндоходів, допоможуть боротися із зарплатами в конвертах. Адже саме високі ставки податків, при яких працівник віддає майже половину заробленого державі, змушують роботодавців видавати «чорні» зарплати. Проте експерти відзначають, що зниження ставок призведе до скорочення надходжень до Пенсійного фонду – за розрахунками, втрати можуть скласти більше 30 млрд грн.
Зниження ЄСВ є одною з обов'язкових умов легалізації робочих місць і створення нових. Однак експерти попереджають, що зменшення ставки ЄСВ не повинно супроводжуватися збільшенням фіскального тиску на доходи фізичних осіб іншими способами. Торік Податкова пропонувала зниження ставки ЄСВ з одночасним збільшенням вдвічі мінімальної заробітної плати. Це викликало різку критику бізнесу.
Експерт із соціальних питань Олександр Залетов прокоментував ситуацію з пенсійним забезпеченням для «Голосу Столиці».
«Голос Столиці»: Як ви вважаєте, чи збільшиться кількість інвестицій в нашу країну після того, як буде знижена ставка єдиного соцвнеску?
Олександр Залетов: Впровадження єдиного соціального внеску в Україні вже має негативні наслідки у сфері довгострокового інвестування. У нас є такі інституційні інвестори, як страхові компанії. У всьому світі вони грають ключову роль у довгостроковому інвестуванні економіки. Введення в Україні нарахування на корпоративне страхування життя призвело до того, що фактично за останні два роки ринок страхування життя згорнув свої обороти, і підприємству невигідно сьогодні купувати для своїх співробітників накопичувальні програми пенсійного недержавного страхування. Це призвело до того, що з одного боку наші громадяни, які хотіли б отримати додаткову пенсію, крім державної, позбулися такої можливості. Держава позбавила їх, ввівши непомірний податок на такі накопичення. З іншого боку, держава втратила інструмент для довгострокового інвестування. Тому необхідно терміново міняти законодавчу базу для того, щоб нарахування єдиного соціального внеску на накопичувальне страхування життя зникло, для того, щоб в Україні з'явилися довгострокові інвестиційні ресурси.
«Голос Столиці»: Як це в цілому відіб'ється на бізнесі? Адже зрозуміло, що відхід від зарплат у конвертах буде поступовим.
Олександр Залетов: Сьогодні можна сказати, що дворічне впровадження єдиного соціального внеску на накопичувальне страхування життя призвело фактично до повного зникнення договорів з боку підприємств на користь своїх співробітників. Така практика в усьому світі існує, коли підприємства створюють пенсійний план для своїх працівників, тобто мотивують їх не тільки через зарплати, а й через довгострокові накопичення. Протягом 5-10, а в деяких випадках 20 років підприємство накопичує своєму співробітникові додаткову пенсію, крім державної. Ця практика у нас діяла аж до 2010-2011 років, і вже було накопичено понад 3 мільярди гривень саме таким чином. Але після того, як був введений цей соціальний внесок, а це більше 30% на ці накопичення, звичайно, підприємству стало невигідно це робити. Підприємства стали шукати інші форми заохочення свого кращого працівника.
Це дуже поширена практика за кордоном, коли підприємства купують програми страхування життя для своїх співробітників. Висновок один: якщо ми йдемо в Європу, то нам потрібно вводити і європейські стандарти соціального захисту. Це означає – створювати інструменти, коли у людини буде не одна державна пенсія (а сьогодні ми прийшли до такого варіанту), а кілька пенсій. Коли вона буде більш захищена, отримуватиме пенсію і від державного пенсійного фонду, і від страхових компаній, і від недержавних пенсійних фондів.
«Голос Столиці»: Чи справді від зниження ставки єдиного соцвнеску постраждає Пенсійний фонд? Адже там і так дефіцит бюджету величезний.
Олександр Залетов: Якщо так питання розглядати, то звичайно, ніякі реформи проводити недоцільно. Пенсійний фонд, отримуючи кошти з громадян, не займається інвестиційною політикою, він їх просто перерозподіляє, від молодого покоління забирає – передає старшому. Якщо ми говоримо про глобальне завдання держави, отримання інвестиційних ресурсів для будівництва великих об'єктів – фабрик, заводів – то потрібно розвивати якраз інституційних інвесторів, страхові компанії і пенсійні фонди в усьому світі такими є. Якщо не проводити таку реформу, не створювати диверсифікацію інструментів, то державний Пенсійний фонд буде постійно збитковим. І це не тільки в Україні, але і в інших країнах. Оскільки йде перерозподіл, погана демографічна ситуація. Але якщо ми сьогодні запустимо другий і третій рівні пенсійного забезпечення, коли кожна людина буде собі накопичувати кошти, ми отримуємо не тільки інвестиційний ресурс, але й лояльне суспільство. Головне: не створювати можливість монополізації. А сьогодні Пенсійний фонд – практично монополіст щодо забезпечення людей у похилому віці.
Нагадаємо, середній розмір пенсії в Україні у другому кварталі виріс на 8 грн - до 1482 грн.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
