Сальвадор Далі - унікальний. Його життя і творчість відрізнялися надзвичайною ексцентричністю. Роботи, особистість, навіть сам зовнішній вигляд Сальвадора Далі робили його швидше міфологічним персонажем, аніж реальною фігурою. Біографія його насичена і цікава, так як таким було життя художника.
Сальвадор Далі народився 11 травня далекого 1904 року в Фігерасі у невеличкому каталонському містечку Іспанії. Його батько, якого також звали Сальвадор, служив нотаріусом і був атеїстом, а мати, Феліпа, навпаки, побожною католичкою. Дитину назвали Сальвадором в пам'ять про їх першу дитину, яка померла, не доживши до двох років. Сальвадор, з'явившись на світ через 9 місяців після смерті першої дитини сім'ї, завжди відчував хворобливу зв'язок зі своїм покійним братом.
Далі ріс некерованим хлопчиком, погано вчився в школі. Здібності до малювання проявилися у нього в ранньому віці, а розвинути їх допоміг Сальвадору талановитий художник Рамон Пічот. У 14 років Сальвадор успішно брав участь у своїй першій виставці, а в 1921 році став студентом Академії образотворчих мистецтв у Мадриді. Правда, Академія дала йому не дуже багато - Далі вже тоді вважав себе вище своїх вчителів. Але в столиці він познайомився з молодими інтелектуалами, серед яких був Федеріко Гарсія Лорка.
У 1924 році Далі виключили з Академії за негідну поведінку. На наступний рік він повернувся, але його знову виключили - цього разу без права поновлення, за презирливе ставлення до викладачів. До цього часу в його багажі була перша персональна виставка, яка дуже сподобалася легендарному Пікассо, який відвідав її. Їх особисте знайомство відбулося роком пізніше, коли Далі вперше приїхав до Парижа. У своїх ранніх роботах художник експериментував в різних стилях, проте найбільше його приваблював сюрреалізм.
У тому самому 1929 році Далі познайомився з жінкою, що стала його музою. Це була Гала Елюар (на фото), дружина Поля Елюара, одного з найвидатніших поетів 20 століття. Між Галой і Далі незабаром почався дуже бурхливий роман. Саме цю жінку Далі писав у своїх картинах протягом усього життя.
У 1930 році художник купив крихітну хатину без всяких переваг на околиці Кадакеса. У наступні роки Далі і Гала не раз поверталися сюди. Далі швидко ставав знаменитим художником, і цей успіх був пов'язаний не тільки з живописом, а з його вмінням епатувати публіку. Одна з найвідоміших публічних витівок Далі трапилася в 1936 році на сюрреалістичній виставці в Лондоні - майстер читав лекцію у водолазному костюмі. Публіка сиділа спокійно, хоча і в повній тиші - крізь скло водолазного шолома не проникало ні звуку. Але незабаром Далі почав задихатися. Відчайдушними жестами він попросив зняти з себе пригвинчений шолом, але глядачі визнали це за жарт і відповіли художнику гучним сміхом. На щастя все обійшлося, і гайковий ключ знайшовся.
У 1937 році художник вперше побував в Італії, де зачарувався сюжетами майстрів Відродження. Наслідком цього була очевидна «традиціоналізація» стилю, хоча сюжети залишалися повні сюрреалістичними фантазіями. Подібно багатьом митцям, Далі залишив Європу під час Другої світової війни і жив у США до 1948 року. Там він швидко досяг успіху.
У 1943 році Далі знайомиться з Елінор і А. Рейнолдсом Морзе, колекціонерами, які купують неабияку кількість його картин. Стиль його робіт у цей час все більш орієнтований на відновлення в правах академізованого класицизму.
У 1945 році Альфред Хічкок, який давно працює в Голлівуді, пропонує Далі зайнятися епізодами сновидінь у фільмі "Spellbound, The house of Dr. Edwards" (у нас фільм відомий під назвою "Заворожений"). Потім Далі спільно з Уолтом Діснеєм готується до зйомок фільму "Доля", якому, однак, долею не було дано побачити світ.
У 1947 році в Палм-Біч, Нью-Йорку і Клівленді знову проходять, і знову дуже представницькі, ретроспективні виставки Сальвадора Далі. Крім усього іншого, він ілюструє твори Шекспіра, Моріса Сандоз, Бенвенуто Челліні, Монтеня.
Його кар'єра продовжувала йти вгору. Величезні гроші Далі приносила, крім картин, суміжна діяльність. Він займався буквально всім - від гобеленів до поштових марок. Непоганим джерелом доходу були його регулярні виступи по французькому телебаченню. Одну за одною він організовував свої виставки, які користувалися божевільним успіхом. На одній з них побувало більшк чверті мільйона чоловік. Серед картин пізнього періоду популярністю користувалися роботи Далі, пов'язані з релігією (з роками він став набожним католиком).
Сальвадор Далі активно працював до 70 років, але пізніше його здоров'я сильно похитнулося. Гала теж була нездорова, вона померла першою в 1982 році. Художник переїхав до Фігерас в 1986 році, він вже не вставав з ліжка.
Старий, тепер вже остаточно самотній, Далі повільно згасає, доживаючи останній рік у своїй вотчині, як і належить маркізу з етикету іспанського двору давніх століть. Зрештою він намагається заморити себе зневодненням організму, відмовляється приймати їжу, але змушений підкоритися тим, хто з якогось моменту регулярно і насильно годує його через зонд. Одного разу він отримує сильні опіки під час пожежі, що спалахнула в його спальні, яку він давно не покидає. В підсумку Сальвадор Далі і справді помирає 23 січня 1989 року, у віці 84 років.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
