загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Топ-7 економічних «сюрпризів» цієї осені

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Після закінчення сезону відпусток «Коментарі» вирішили нагадати, які головні зміни чекають на українців протягом наступних трьох місяців.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ВІЛЬНЮС

Мабуть, найбільш очікуваною подією осені 2013 року може стати підписання на саміті «Східного партнерства», який проходитиме у Вільнюсі 28-29 листопада, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка включає створення Зони вільної торгівлі.

Незважаючи на те, що Україні все ще потрібно виконати низку поставлених Євросоюзом умов для підписання документа, в те, що угода буде підписана, вірять обидві сторони. І шанси, що українська делегація повернеться з Вільнюса з позитивним результатом, високі як ніколи.

Без сумніву, угода, що готувалася майже десятиліття, здійснить визначальний вплив на майбутнє України, про що свідчить, зокрема, вкрай жорстка позиція Росії стосовно українських євроінтеграційних прагнень. Щоправда, чим конкретно це обернеться для кожного звичайного громадянина України, поки що ніхто не пояснив. Можна розраховувати лише на спрощення візового режиму з ЄС і розширення на українських прилавках асортименту товарів з маркуванням «зроблено в ЄС».

ВИТРАТИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ ЗВІРЯТЬ З ДОХОДАМИ

Уже 15 вересня Верховна Рада планує розпочати розгляд проекту державного бюджету України на 2014 рік. Однак парламенту ще належить навести лад із кошторисом країни на рік поточний. Адже державний бюджет України на 2013 рік розрахований, виходячи з прогнозного показника річної інфляції в 4,8% і темпів зростання ВВП в 3,4%. Реальність же говорить про те, що за підсумками року запланованих макроекономічних показників досягти не вдасться. За підсумками другого кварталу інфляція склала лише 0,2 , замість зростання ВВП взагалі зафіксовано його падіння на 1,1, а недовиконання дохідної частини за рік, згідно з прогнозами, може скласти близько 25 млрд грн.

Ще в липні в Міністерстві фінансів визнали, що параметри державного бюджету на 2013 рік можуть бути переглянуті в бік скорочення. А зміни до держбюджету уряд планував внести на розгляд Верховної Ради у вересні. При цьому озвучувати якісь конкретні плани з внесення змін до держбюджету в Кабміні не поспішають, мабуть, пам’ятаючи про побажання глави держави внести за підсумками першого півріччя зміни до бюджету «в бік збільшення».

Але до кінця літа навіть в Адміністрації Президента змушені були визнати, що невиконання плану бюджетних надходжень ставить під загрозу реалізацію розроблених на Банковій соціальних президентських ініціатив. У будь-якому випадку, восени уряду разом із парламентом доведеться розв’язати непросту дилему: або скорочувати вже затверджені видатки держбюджету на поточний рік, або якимось чином знайти додаткові джерела надходжень коштів .

ІНОМАРКИ ЗНОВУ ПОДОРОЖЧАЮТЬ. ВЕРХОВНА РАДА ВИРІШИТЬ, НА СКІЛЬКИ

Не встигли автомобілісти та імпортери звикнутися з введенням у квітні імпортного спецмита на найпопулярніші автомобілі в розмірі 6,46% – 12,95% від їхньої вартості, як парламентарії підготували для них новий податковий сюрприз. 5 липня Верховна Рада проголосувала за введення з 1 вересня екологічного податку на утилізацію імпортованих транспортних засобів. Згідно з прийнятими ставками збору та коефіцієнтами залежно від об’єму двигуна, нові іномарки можуть подорожчати приблизно на 5-30 тис. грн., а ті, що були у вживанні – на 10-60 тис. грн.

Проте новий податок викликав жорстку реакцію країн-імпортерів, зокрема Євросоюзу, де пообіцяли, що введення Україною утилізаційного збору «буде мати дуже серйозний вплив» на двосторонні економічні відносини і закликали не допустити вступу нового податку в дію.

Це змусило українську владу замислитися про пом’якшення прийнятого утилізаційного збору. Зокрема, за словами міністра екології та природних ресурсів України Олега Проскурякова, вже найближчим часом уряд представить на розгляд Верховної Ради проект змін до відповідних законів. Щоправда, остаточно відмінити новий податок на імпортні автомобілі в уряді не планують – максимум, на що можна розраховувати – ставку податку зафіксують на рівні 5,5 тис. грн. для легкових автомобілів і 11 тис. грн. для решти автотранспортних засобів.

УКРАЇНЦІВ ПОЧАЛИ ПРИВЧАТИ ДО БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

З 1 вересня 2013 року набуло чинності обмеження розрахунків готівкою між фізичними особами та юридичними особами, а також фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню. Своєю постановою Нацбанк обмежив готівкові операції сумою в 150 тис. грн. Угоди на суму, яка перевищує ліміт, повинні здійснюватися за допомогою банківських рахунків, а нотаріусам заборонено оформляти операції обсягом понад 150 тис. грн. без надання платіжного доручення банку. Контроль за виконанням норми будуть здійснювати органи Державної податкової служби, а порушників обіцяють штрафувати.

За словами експертів, обмеження готівкових розрахунків призведе до додаткових витрат з боку покупців житла, адже з 1 вересня покупець квартири вже не зможе віддати продавцеві гроші готівкою, а повинен буде відкрити рахунок у банку, внести туди потрібну суму і грошовим переказом перерахувати її продавцеві. При цьому розмір додаткового фінансового навантаження на угоду, за різними оцінками, може становити від 1 до 3% від вартості покупки.

У Нацбанку ж від введення обмежень очікують приплив 14-16 млрд. грн. у рік у вигляді додаткової ліквідності для банків, а також додаткове зростання ВВП на 0,2%. Самі банкіри хотіли б знизити граничну планку для готівкових розрахунків ще більше – до 30-50 тис. грн.

ПОДОРОЖУВАТИ ПОЇЗДАМИ СТАНЕ ДОРОЖЧЕ

На осінь заплановано чергове подорожчання залізничних квитків. Тарифи на перевезення пасажирів залізничним транспортом у внутрішньому і міжнародному сполученнях піднімуть для всіх категорій вагонів, крім СВ, вагонів поїздів «Інтерсіті+» і приміських поїздів. Зокрема, з 1 жовтня на 10% подорожчає вартість проїзду в плацкартному та купейному вагонах на внутрішньому сполученні. Квитки на потяги міжнародного сполучення в усіх категоріях вагонів, крім СВ, збільшиться на 5%.

РЕЄСТРУВАТИ НЕРУХОМІСТЬ ТА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ МОЖНА БУДЕ ЧЕРЕЗ ПОШТУ

У Державній реєстраційній службі обіцяють, що з 1 листопада частина послуг відомства стане доступна через відділення «Укрпошти». За словами глави Держреєстарційної служби Дмитра Ворони, у відомстві очікують хвилі заяв на оформлення прав власності на земельні паї, оскільки селянам не доведеться нікуди виїжджати для подачі документів, а пакет документів для передачі до Держреєстраційної служби, а також отримати документи можна буде через поштові відділення. У зв’язку з цим у Держреєстрації навіть планують збільшити кількість реєстраторів на 1,5 тис. осіб.

Передбачається, що до мінімального базового переліку послуг, які можна буде отримати через поштові відділення, входитимуть: державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ; проставляння апостилю на офіційних документах, державна реєстрація друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності; державна реєстрація прав на нерухоме майно та надання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

НАДІЯ НА РЕКОРДНИЙ УРОЖАЙ

В уряді багаторазово висловлювалися надії, що рекордний врожай зернових цього року допоможе пом’якшити наслідки падіння промислового виробництва. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, валовий збір зерна може досягти 55-58 млн тонн, а експорт зернових нового врожаю планується на рівні 28 млн тонн, що на 2,1 млн. тонн більше за попередній прогноз.

Але надії наростити надходження від експорту зернових і скоротити дефіцит зовнішньої торгівлі можуть не виправдатися. Адже високого врожаю чекають багато зерновиробників країни – світове виробництво підросте приблизно на 7-10% , а ціни на зерно почали падати ще в червні.

До списку новин