Бульба не вродила

Богдан ПОЛУМАЦКАНИЧ

“Цього року бульба буде хіба на свята. Посадили на дачі два мішки, а накопали три відра такої, що можна їсти. По три “бобіки” під кущем...”. “У вас бульба є? Бо ми за два дні всю викопали...”. На ринках, у маршрутках тільки й розмов, що про копання картоплі. Точніше, про на диво поганий урожай. Уже зараз ціни на картоплю не “вересневі” ­ від 1,2 грн. за кілограм і вище, тоді як минулого року у такий час картоплю можна було купити менш ніж за гривню. Півтори гривні торік коштувала гарна добірна картопля. Цього року така 2,5 грн. Експерти кажуть, наприкінці вересня ціни можуть трошки знизитись, а потім знову підуть вгору. За даними голови Союзу сільськогосподарських обслуговуючих коо­перативів Івана Томича, цього року буде викопано на 25­30% менше картоплі, ніж торік. Минулого року в Україні зібрали 23 мільйони тонн картоплі. При цьому левова частка – картопля, зібрана у домогосподарствах населення, лише 3,3% – на сільськогосподарських підприємствах та у фермерських господарствах.   “Через те, що виробництво картоплі зосереджено переважно в особистих селянських господарствах, маємо стрибки виробництва і стрибки цін. Усі радіють, коли ціни на сільгосппродукцію падають.

Але ніхто не рахує, що якщо один рік виробник отримав збитки, то наступного року він не буде це садити, – каже президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Миркевич. – Низька урожайність картоплі, зрештою, як і багатьох інших культур, пов’язана з тим, як її вирощують. Хто у нас працює на землі? Люди, які не мають роботи, часто не мають освіти, пенсіонери. Вони беруть сапку і йдуть обробляти землю. Більшість дрібних виробників не мають ні якісного насіннєвого матеріалу, ні сучасної техніки, не знають технології вирощування культур. Працюють переважно вручну. Даруйте, але це первісно­общинний лад. І від цього залежить наша продовольча безпека. Це не нормально”.  Власне, основна проблема українського села в тому, що люди працюють багато, але з низькою продуктивністю. Мало хто вираховує собівартість продукції, а відтак і не знає, як її знизити, аби виробництво було прибутковим. Як заявляв радник Посольства Королівства Нідерланди в Україні Еверт Ян Краенбрінк, Україна виробляє багато картоплі (в середньому 20 млн. т на рік), але значна її частина викидається (5 млн. тонн) або використовується як корм для тварин (4,5 млн. т). А для того, аби виробництво картоплі було рентабельним, треба дбати не лише про зниження собівартості, а й про створення максимальної доданої вартості. Наприклад, продавати порізану та розфасовану картоплю для фритюру чи супів, переробляти її на крохмаль чи картопляне борошно...