загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Міністр Клименко хоче зняти останню сорочку з громадян?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Урядовці планують поповнити держбюджет на десятки мільярдів гривень через запровадження обов’язкового декларування доходів громадян. Такі плани має Міністерство доходів та зборів. Цю ініціативу позитивно оцінюють і деякі представники опозиції, утім сумніваються, що йтиметься про значні кошти. Деякі ж експерти називають плани урядовців «чиновницьким свавіллям».

Запровадження процедури загальнообов’язкового декларування доходів громадян дасть змогу додатково залучити десятки мільярдів гривень до державного бюджету. Про це заявив міністр доходів і зборів Олександр Клименко.

«Ми вже напрацювали модель. До кінця року буде проходити обговорення. Що стосується цифр, які ми сподіваємося отримати завдяки цьому, то це буде не менше 20-25 мільярдів гривень. Але це песимістичних розрахунок», – сказав Клименко.

За словами міністра, до кінця року проект загальнообов’язкового декларування доходів громадян буде винесений на громадське обговорення і пiдлягатимуть загальному декларуванню лише громадяни, якi мають кiлька джерел доходiв.

Декларування доходів громадянами є обов’язковим у всіх європейських країнах, зазначає народний депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв. Відтак, саму ініціативу він оцінює позитивно. Однак Соболєв сумнівається, що це дозволить збирати до державної скарбниці кошти, про які говорить міністр.

«Я не знаю, звідки пан Клименко бере ці 20-25 мільярдів, бо формально до цього декларували доходи всі, хто мав доходи не за своїм основним місцем роботи. Тому це навряд чи принесе дивіденди у вигляді мільярдів гривень. Але, думаю, що це багато у чому привчить до процедури декларування доходів. Це буде фактично та дисципліна, яка у майбутньому, можливо, дасть якийсь ефект».

Створення податкової бази чи свавілля чиновників?

Із тим, що запровадження загальнообов’язкового декларування, принаймні на початку, не принесе великих сум до бюджету, погоджується і аналітик Центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін.

«Потрібно підвищувати розуміння серед населення, що потрібно платити податки, – вважає Газізулін. – Хоча, думаю, що на початковому етапі не йдеться про великі суми, а йдеться про утворення податкової бази, де навіть з невеличких доходів потрібно платити нехай і невеличкі, але податки».

У розвинутих країнах податки з заробітної плати становлять левову частку бюджетних надходжень, говорить Радіо Свобода президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, тоді як в Україні ця цифра становить лише близько 20%. Зараз головними постачальниками коштів до української державної скарбниці є податки з обігу – ПДВ, акцизи, податок на імпорт. І отримання значних надходжень до бюджету від доходів громадян, наразі є нереальним, впевнений Лановий.

«Він (Клименко) думає, що хтось приховує якісь доходи, – наголошує Лановий. – Ніяких таких доходів у суспільстві немає. Не можна зняти останню сорочку. Нехай він подивиться, що не зростають заощадження громадян у банках, люди не купують одяг та взуття, продажі автомобілів впали вдвічі. Немає у людей тих тіньових доходів, які він хоче, щоб люди задекларували. Це демонстрація чиновницького свавілля та нахабного ставлення до людей. Все це матиме ще більший прояв».

Тим часом міністр Клименко заявляв, що практику загального декларування доходів можуть запровадити у 2014 році, коли профільні служби вивчать світовий досвід у цій сфері.

Тетяна Ярмощук

До списку новин