Цей день в історії/ 26 листопада

1769 — У Російській імперії було запроваджено Георгіївський хрест.

1890 — у місті Боржомі (Грузія) почався промисловий розлив однойменної мінеральної води.

1901 — У Львові студенти виступили з вимогою створення українського університету.

1917 — У Києві на засіданні Генерального секретаріату затверджено статут «вільного козацтва», ухвалено створити комісію з охорони краю при Генеральному секретаріатові внутрішніх справ і демобілізаційний комітет.

1918 — РНК Радянської Росії ухвалила Декрет про наукові, літературні, музичні й художні твори, згідно з яким як опубліковані, так і не опубліковані твори визнавалися надбанням РРФСР.

1966 — У Бретані (Франція) президент Шарль де Голль урочисто відкрив першу у світі приливну електростанцію.

1968 — Сесія Генеральної Асамблеї ООН схвалила Конвенцію про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства.

1977 — У Львові відкрито пам'ятник першодрукареві Івану Федорову (скульптори В. Н. Борисенко, В. М. Подольський).

1988 — відбувся старт пілотованого космічного апарату «Союз ТМ-7» з міжнародним екіпажем (Олександр Волков, Сергій Крикальов, Жан-Лу Кретьєн).

2005 — введення дня пам’яті жертв голодомору 1932—1933 років (відзначається кожної останньої суботи листопада).

26 листопада народилися:

1806 — Пилип Морачевський (псевд.- Хвилимон Галузенко), український громадський діяч, поет, перекладач.

1844 — Олександр Боровиковський, український фольклорист, спеціаліст з цивільного права і процесу.

1858 — Іван Загорський, український актор. Працював у театральних трупах М. Кропивницького, П. Саксаганського, М. Садовського, І. Карпенка-Карого.

1876 — Віктор Курманович, військовий діяч, генерал-четар УГА, в квітні 1945 заарештований радянськими спецслужбами у Відні. Помер у одеській тюрмі 18.10.1945.

1877 — Матвій Донцов, український живописець.

1882 — Григорій Шерстюк, український мовознавець, педагог, журналіст, засновник першого українського педагогічного видавництва «Український учитель» та першого українського педагогічного журналу «Світло».

1883 — Міхай Бабич, угорський письменник і перекладач. Романи («Каліф-лелека», «Сини смерті»), літературознавчі праці.

1888 — Н. І. Махно,Анархо-комуніст, серце анархістського руху в 1917–1921 років, керівник повстанських загонів. Неперевершений тактик ведення партизанської війни.

1888 — Іван Разенков, російський фізіолог, академік АН СРСР. Лауреат Державної премії СРСР.

1894 — Норберт Вінер, відомий американський математик, засновник кібернетики.

1898 — Карл Циглер, німецький хімік-органік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1963 р. разом з Дж. Натта).

1899 — Лідія Могилянська, українська поетеса.

1903 — Олексій Панкратьєв, український кінооператор. Зняв стрічки: «Тарас Трясило», «Шкурник», «Хліб», «Штурм землі», «Фата моргана», «Богдан Хмельницький», «Олександр Пархоменко», «Подвиг розвідника», «Шельменко-денщик» та ін.

1910 — Богдан Рудницький, український вчений, мовознавець, громадський діяч.

1918 — Іван Кільберг, український диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР. У 1954–1982 рр. — головний диригент Одеського театру музичної комедії.

1928 — Надія Батуріна, українська радянська актриса, народної артистки України.

1934 — Юрій Литвин, поет, письменник, публіцист, член Української Гельсінкської групи.

1939 — Тіна Тернер, американська рок-співачка та актриса. Лауреат «Гремі».