Два міста-побратими – два різні світи: угорська Ніредьгаза та український Ужгород. Два майже однакові міста розділяють лише сто кілометрів і державний кордон.
У Ніредьгазі кілька лікувальних термальних купалень, великий іподром і найбільший у Східній Європі зоопарк. Натомість Ужгород може похвалитися історією, архітектурою та мальовничими горами навколо.
Однак жити в угорському містечку комфортніше, каже Юдіт Софілканич, яка переселилася сюди з Ужгорода 20 років тому.
«Є захист. По-перше, це охорона здоров’я. По-друге, стабільність пенсії, зарплати. Дуже велике піклування про старших людей. Безпомічних. Одна із основних причин, за що я люблю жити в Угорщині, що я почуваю себе захищеною», - каже жителька міста Ніредьгаза Юдіт Софілканич.
Пенсія колишньої вчительки майже 500 євро. Більше третини грошей витрачає на дорогі комунальні послуги.
Один кубометр води в Угорщині коштує три євро. В Ужгороді втричі менше. Найдорожче обходяться газ та обігрів чотирикімнатної квартири. Однак грошей, що залишаються, вистачає на їжу, одяг і навіть подорожі.
Юдіт об’їздила майже всю Європу. Кордони для угорців відкриті, а путівки дешеві.
Тоді як ужгородський пенсіонер Михайло Свида про закордонні вояжі навіть не мріє. У нього майже втричі менша пенсія, якої ледь вистачає.
Річний бюджет Ужгорода 400 мільйонів гривень. Тоді як у Ніредьгази він утричі більший, понад мільярд і 300 мільйонів гривень. Угорцям фінансово допомагає ще й Євросоюз. За його гроші за останні три роки тут перебудували каналізаційні мережі й проклали якісні авто та велошляхи.
«Розвиваємо інфраструктуру, і водночас піклуємося про навколишнє середовище. Звичайно, майже всі гроші на це дає Євросоюз. Мерія ж має вплив на всі підприємства, що забезпечують життєдіяльність міста. Бо вони муніципальні, а не приватні», - каже віце-мер міста Ніредьгаза Тімеа Коша.
Мер Ужгорода Віктор Погорєлов жителям Ніредьгази заздрить, адже місцевим бюджетам угорська влада залишає набагато більше. У скарбниці наших міст видатки на найнеобхідніше, на розвиток нічого.
«Сьогодні наші умовно 400 мільйонів, які є, вони нам надають можливість утримувати освіту, медицину і т.д.. В інших країнах медицина страхова, освіта державна і багато чого іншого, що не є навантаженням на місцевий бюджет», - каже міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов.
Вища освіта в Угорщині платна, а медицина – страхова. Мінімальна зарплата в Ніредьгазі вдвічі більша, ніж в Ужгороді: садівники та прибиральниці отримують по 4 тисячі гривень.
Проїзд в угорському транспорті 7 гривень, у нас втричі дешевше. Євросусіди кажуть: на рівень їхньої зарплати впливають кваліфікація та бажання працювати.
«Хто як працює, так і живе. Я тричі перекваліфіковувалася з учительки на екскурсовода. Тепер маю добру платню, з якої щомісяця можу третину відкласти. Ми їмо якісну їжу, щотижня ходимо в театр. Хто лінується – чекає допомоги від держави», - каже жителька міста Ніредьгаза Марія Ореймус.
Звісно, і по той бік кордону не розкошують, але там живуть по-європейськи. В українському Ужгороді поки лише мріють про таке.
Світлана Ковбиця
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
