Восени у сільраді Верхньошевирівки Краснодонського району Луганської області відбулося посвячення у студенти 22 пенсіонерок. А нині у сільському Університеті третього віку вже 45 слухачів.
Ідея належить співробітникам Краснодонського районного територіального центру соціального обслуговування. Спочатку її сприйняли без ентузіазму, а от секретар сільради Ольга Стогнієва за неї вхопилася і почала роз’яснювальну роботу. Підключилися сільський голова Віктор Безнощенко і голова ради ветеранів Валентина Дорохіна. І через місяць у важливості такого закладу вже ніхто не сумнівався, адже він дає людям похилого віку можливість спілкуватися, отримувати нові знання та інформацію, почувати себе у вирі життя – саме того, чого вони позбавляються, вийшовши на пенсію. Особливо, якщо це самотні люди. Наймолодшій студентці 57 років, найстаршій – Валентині Фролівні Прохоровій – 85.
– Це, власне, своєрідні адаптаційні осередки, – характеризує університети третього віку начальник Краснодонського районного терцентру соцобслуговування Сергій Салій. – Досвід такої роботи в сільській місцевості ми напрацювали ще в 2012 році, відкривши «університети» в селах Попівка і Самсонівка.
Курси лекцій обирають самі слухачі. Наприклад, у Верхньошевирівці з семи запропонованих факультетів студенти одностайно обрали валеологію, яка дає знання про збереження здоров’я. Заняття проводять фахівці терцентру. Завдяки спонсорам з’явилися ручні тренажери, м’ячі для проведення гімнастичних вправ і комп’ютер. На початку 2014 року розпочнуться заняття з освоєння комп’ютера та Інтернету. А це «вікно у світ» і можливість спілкуватися по скайпу з близькими та друзями, які живуть в інших містах, а то й країнах.
– На заняттях панує доброзичлива атмосфера, звучать жарти. Гімнастика під музику, посильні змагання з м’ячами, заняття з ручними тренажерами на фізкультпаузах, сеанси релаксу, медитації та кольоротерапії знімають напругу, відволікають від часом тривожних думок. Психолог проводить заняття на поліпшення уваги і пам’яті, – перераховує переваги університетських занять завідуюча відділенням соціально-побутової адаптації районного терцентру Олена Морозова.
Лекції закінчилися, але ніхто не поспішає додому. Починається чаювання з кулінарними смаколиками, які студентки спеціально готують для таких зустрічей. Розмови про життя-буття, спогади і, звичайно ж, пісні. Співають тих, що знають, розучують нових. А як радіють сивочолі «студентки», коли працівники терцентру організовують екскурсії та культ-поїздки! Найближчим часом заплановано відвідання краснодонського музею «Молода гвардія», Луганського драматичного театру.
Слава про «університет» розлетілася по всьому селу. Нарешті його поріг переступив і представник чоловічої статі – пенсіонер Дмитро Нікітін.
Лариса Чайка
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
