загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Алкотерапія: як лікувалися алкоголем у різні часи

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Століттями алкоголь посідав почесне місце серед пігулок, мікстур і цілющого зілля британських аптекарів.

У старі часи людям радили вживати по краплі джину, щоб запобігти чумі, по маленькій чарці вина, щоб "захистити тіло від недуг", і по ковтку абсенту, щоб вилікуватись від глистів.

Але зараз усе змінилося.

Ми усвідомили шкоду, яку алкоголь завдає суспільству й окремим людям, і алкоголь зник із лікарських рецептів; медики радять, якщо й вживати його, то дуже обережно.

Виставка у Королівському коледжі лікарів у Лондоні розповідає про історію використання алкоголю медиками, включно з випадками смертельного зловживання у минулому і сьогоднішніми закликами до обмеженого вжитку.

"Забагато питва приносить збитки"

Одним з найстаріших серед багатьох видань у шкіряних палітурках, виставлених у вітринах, є переклад творів Роджера Бекона, англійського філософа ХІІІ ст., що писав зокрема і про алхімію і медицину.

Згідно з перекладом (виданим у 1683 році), Бекон вважає, що вино "береже шлунок, утримує природне тепло, сприяє травленню, захищає тіло від недуг, розчиняє їжу, допоки та не перетвориться на кров".

Втім, він визнає і небезпеку надмірного споживання спиртних напоїв: "Забагато питва, навпаки, завдає збитків: затьмарює мислення, псує мозок, викликає тремтіння кінцівок і слізливість".

Напої та страви на основі вина часто з’являються у рукописних родинних кулінарних книжках XVI-XVIII ст., поряд із загальними порадами з приготування їжі.

Розважливим господарям XVII ст. пропонується, зокрема, рецепт "відмінного напою проти чуми". До його складників входять рута, шавлія та літр вина – набагато більше, ніж та денна норма, яку сьогодні рекомендують лікарі Великої Британії.

"Остання крапля"

Керолайн Фішер, куратор виставки, розповідає: "Впродовж історії, вино рекомендувалось для зміцнення і підвищення тонусу, тоді як міцним напоям відводилась інша роль".

"Вони вважалися ліками самі по собі, а крім того, слугували розчинниками та консервантами інших речовин, які інакше було б важко зберігати, пакувати та продавати".

Наприклад, зафіксовані згадки про те, що абсент, дистильований з полину та інших трав, тривалий час використовуватися як ліки проти глистів та інших кишкових паразитів.

Однак, як стверджує представник дослідницької групи Alcohol Research UK доктор Джеймс Ніколлз, вже у XVIII ст. дедалі більше людей вбачало у міцних напоях (скажімо, таких як джин) основну причину пияцтва, бідності та злочинності.

"Формування шкідливих звичок"

У 1725 році Королівський коледж лікарів зареєстрував першу петицію, що виражає стурбованість членів коледжу "поширенням згубного зловживання міцними напоями".

Англію захопила пристрасть до джину, адже покращені методи дистиляції, разом з відсутністю суворого регулювання (на відміну від вина та пива), зробили цей напій доступним для більшості населення.

Та все ж лише у ХІХ ст. суспільство прийшло до стабільного розуміння того, що зловживання алкоголем є проблемою, каже доктор Вірджинія Беррідж з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини.

У Британії активно відбувались індустріалізація та урбанізація, і країна потребувала працівників, які б ефективно використовували час; тому тверезість була зведена до рангу чеснот.

Почали виникати рухи за тверезість – спочатку вони зазвичай виступали лише за обмеження вжитку окремих напоїв, але з часом перетворилися на поборників повного утримання.

У середині ХІХ ст. виступи на підтримку тверезості почалися і серед лікарів.

У 1871 р. Британський медичний журнал опублікував заяву Британського медичного товариства тверезості, в якій зазначалося:

"Оскільки є підстави вважати, що нерозбірливе прописування лікарями великої кількості алкогольних засобів… призвело у багатьох випадках до формування шкідливих звичок, ми, лікарі, що підписалися нижче, хоча й не можемо відмовитись від застосування алкоголю в лікуванні окремих хвороб, все ж переконані, що жоден практик медицини не має права прописувати такі засоби без усвідомлення серйозної власної відповідальності".

Погляди суспільства і медичної спільноти на алкоголь поступово змінювались – частково через те, що на світанку Першої світової війни від людей вимагали ефективної роботи, а також завдяки плідній роботі науковців, що винайшли кращі лікувальні засоби.

"Причина смерті"

Один з найсучасніших експонатів виставки – пляшечка "дитячого антисептика Аткінсона", засобу, що полегшував прорізання зубів і випускався з 1919 по 1941 роки.

Текст на ярлику запевняє батьків, що цей розчин можна давати немовлятам "абсолютно спокійно", адже він не містять наркотичних речовин. Втім, серед його складників є 50-відсотковий спирт.

Джон Беттс, доглядач Музею Королівського фармацевтичного товариства, коментує: "Це видається дивним, враховуючи всі тогочасні дані про дію алкоголю. Втім, лише у 1941 році британські фармацевти були змушені законодавством друкувати на пакуванні ліків повний перелік інгредієнтів".

Королівський коледж лікарів має багатий і давній досвід інформування суспільства про шкоду, яку алкоголь завдає здоров’ю.

Наразі він пропагує цілу низку обмежувальних заходів, зокрема, встановлення мінімальної ціни на алкоголь у розмірі 50 пенсів за одиницю, а також суворіші обмеження на маркетинг і рекламу, особливо якщо її можуть побачити діти.

У заяві коледжу зазначається: "Алкоголь є фактором у більш ніж сорока серйозних медичних станах, включно з хворобами печінки і раком, і однією з основних причин смерті у Великій Британії – причому тих, які можливо усунути".

До списку новин