загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

В якому суспільстві ми будемо жити?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Дуже багато людей сьогодні запитує: «Що далі, і чи ми переможемо?» Спробую написати відповідь, базуючись не на власних передбаченнях, а на  фактах.

І так. На 1989 рік офіцерів-українців у Радянській Армії було 44 %, що непропорційно багато до загальної тогочасної чисельності СРСР. Якщо згадати, що внаслідок русифікації, внаслідок певних обмежень при просуванні, частина українців записували себе росіянами, то можна сказати з великою долею вірогідності, що понад 50 % офіцерів були нашими співвітчизниками. Не будемо говорити про дніпропетровський клан та інші речі. Зазначимо, що саме українці були становим хребтом радянської імперії.

Саме підтвердженням цьому є тогочасні політичні реалії. Ось карта виборів Президента в 1991. 

Як видно на карті, лише три області підтримали прозахідний курс. Решта – східний.

А чому? - постане логічне запитання. Спробуємо дати відповідь через економічний аналіз двох макрорегіонів: західного і центру, східного і півдня. Оскільки саме так сьогодні проходить тактонічний цивілізаційний розлам.

До другого належать області: Харківська, Донецька та Луганська, Запорізька, Херсонська, Одеська та Миколаївська, Автономна республіка Крим.

До першого – всі інші. Так ось, динаміка зміни населення, починаючи з 1992 року, була в цих регіонах такою:

А валовий регіональний продукт (ВРП), який вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими макрорегіональними одиницями для кінцевого використання, виглядав так:

Якщо уважно подивитись, то можна помітити, що на початку статистичний замірів, ВРП у двох регіонах був приблизно однаковим. Ба, більше того, на душу населення ВРП було на сході і півдні значно більше. Є обґрунтовані припущення про те, що на 1991 рік ця різниця була ще більш разючою.

Домінуючи економічно, цей регіон домінував і ментально. Цей факт посилювався ще наявністю атавізму глибокого імперського мислення українців.

Але з часом все змінюється. Насамперед змінюється співвідношення населення. Якщо спочатку воно складало лише менше двох %, то через двадцять років – майже шість!

Різко змінюється й співвідношення ВРП з майже 2 % до майже 10 %!

Відповідно змінюються і настрої населення стосовно геополітичного вибору.

Вже у 1994 році прозахідний вектор, який уособлював Л.Кравчук, підтримали в 11 областях.

А в 2010 році – 16 областей, тобто переважна більшість.

Звичайно, надто спрощеним буде уявлення про нібито домінування виключно економічних чинників. Народ почав їздити за кордон, дивитися, як там живуть люди, отримувати інформацію із Інтернету, але факт залишається фактом – за двадцять років ідея подальшого прозахідного геополітичного розвитку міцно заполонила уми переважної більшості населення.

Зважаючи на прискорений ріст населення у наступні двадцять років, прискорений ріст економіки саме центру і заходу, прозахідний вектор стане домінуючим і в ряді інших областей. Щонайменше в таких: Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській і Запорізькій. А то й у Луганській, Одеській і в Криму.

Прошу не плутати прозахідний і проєвропейський розвиток. Це не зовсім однакові поняття. Але то інша тема публікації.

Як видно із попереднього аналізу, база підтримки Януковича стрімко звужувалася. Економічна потужність півдня й сходу падала.

І навпаки - центру і заходу росла. Задля її подолання (й жадоби тотального збагачення) і відбувалось захоплення чужих готових бізнесів і зловживання монопольним домінуванням у всіх сферах економіки.

У зв’язку із стрімким скороченням соціальної бази, вже в 2015 році перемогти законними методами стає нереально. Тому чи не єдиним виходом мала стати ескалація внутрішньо громадянського конфлікту і утвердження тотального диктаторського контролю.

Для заспокоєння зовнішніх сил було запропоновано останнім ряд «смачних» пропозицій. Зокрема, для реальних правителів  у США було віддано газові родовища сланцевого газу. Пообіцяно інші преференції, про що ще раз нагадав у Давосі Азіров. Росіянам майже 60 % всієї промисловості і фінансового ринку. Що ж до Європи, то поки в ній домінує Німеччина, політична корупція, типу Шредера, особливо при нинішній широкій коаліції нейтралізує усі проукраїнські потуги.

Громадянське протистояння було штучно інспіровано владою. Але ситуація частково вийшла з-під контролю…

Сьогодні перед нами не стоїть питання геополітичного вибору. Сьогодні стоїть питання, в якому суспільстві ми будемо жити: в авторитарно-диктаторському чи демократичному цивілізованому.

З точки зору економіки, культури і політики, загального розвитку прозахідний вектор розвитку зупинити не можливо. Але якщо переможе диктатура, то втілення цього розвитку може суттєво призупинитися.

Дмитро Ядолов

До списку новин