загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

«Юрій Хіміч: Художник і місто» виставка в Музеї історії міста Києва

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

З 4 лютого по 4 березня 2014 року, в Музеї історії міста Києва поціновувачі мистецтва матимуть можливість відвідати виставку заслуженого художника України Юрія Хіміча.

Хіміч Юрій Іванович (1928-2003) – відомий український митець, майстер акварелі,  заслужений художник України.

Народився у м. Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 1950 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Був військово-морським офіцером. Тоді ж написав перші серії акварелей. Згодом працював в Академії архітектури та долучився до укладання 10-томної “Історії українського мистецтва”. А з 1964 р.  протягом 20 років був викладачем рисунка та живопису Київського інженерно-будівельного інституту. З 1984 р. Ю.Хіміч викладав на архітектурному факультеті Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Архітектор за освітою, але художник за покликанням, Юрій Іванович умів передавати свої знання про архітектуру мовою образотворчого мистецтва. І хоч його студентські роботи нагадували раннього Реріха та Білібіна, проте він пішов власною стежкою. Головною його художньою рисою була здатність зображувати архітектурний пам’ятник як своєрідний портрет. Він мав дар розпізнавати genius loci, «душу місцевості». Він був художником Міста, його міські пейзажі передають духовну суть багатьох європейських міст, він робив етюди у Львові і Карпатах, Чернігові і Переяславі-Хмельницькому, Бахчисараї і Судаку, Хельсінках і Празі, але головним джерелом натхнення для нього був  Київ.

Він був Особистістю, мав власне обличчя, по-своєму відчував кольори. Неймовірно багато працював. Був надто вимогливим як до себе, так і до численних учнів. У всьому був простим і скромним, із вкрай невибагливим побутом. Будучи фанатом своєї справи, малював де прийдеться і на чому прийдеться: часто на клаптиках паперу, шматках картонної коробки чи на звороті шпалер. Девізом його став вислів: “Щоб робота виходила –  необхідно без смутку відмовлятися від усього зайвого”.

Художник-шістдесятник, він  у часи репресій і тоталітаризму малював церкви, а коли від нього вимагалося зменшити список унікальних вітчизняних пам”яток, він його, навпаки, розширив.

Ю. Хіміч провів десятки власних виставок в Україні, Росії, Угорщині та США. Його роботи зберігаються в музеях України, Росії, Прибалтики, Польщі та у приватних колекціях колишніх послів США в Україні Уільяма Міллера та Карлоса Паскуаля.

Великий майстер залишив по собі неоціненну мистецьку спадщину та цілу плеяду учнів, так звану «школу Юрія Хіміча».

Відкриття виставки 4 лютого о 18 годині, (вул. Б. Хмельницького, 7)

До списку новин