загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Києво-Печерський заповідник презентує виставку «Барви XVII ст. Мистецтво реконструкції»

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику працює виставка «Барви XVII ст. Мистецтво реконструкції».

Яскрава, барвиста епоха бароко надихнула на створення комплектів одягу, котрий був у вжитку на території теперішньої України, яка в XVII ст. входила до складу Речі Посполитої. У той час панувала як західноєвропейська, так і місцева (орієнтальна або контушова) мода, що склалася під впливом багатьох культур Сходу та Півдня. Серед описів чоловічого вбрання є назви елементів одягу турецького, волоського, угорського, черкеського походження, а також типово місцевого — як контуш, який і надав назву цій течії. Жіноча ж мода була просто феєричним поєднанням усіх течій, які існували в сусідніх країнах, до того ж ще й змінених на власний розсуд місцевих шляхтянок та міщанок.

Мода XVII ст. була надзвичайно мінливою, кожна військова кампанія привносила нові типи вбрання, поєднання кольорів, оздоблення, нові тканини. Кожне місто мало власні кравецькі цехи, які занотовували ці зміни в своїх книгах та зберігали в таємниці деталі крою. Одяг мав нетипові для нашого часу властивості — був засобом зберігання капіталів, засобом розрахунку за полоненого, нагородою за дипломатичну роботу, характеризував політичну позицію його власника тощо.

Одяг супроводжував людину від народження до смерті, ставав спадком, перешивався та змінювався, деякі елементи перейшли до селянських гардеробів, а деякі зовсім зникли, залишивши тільки запис в інвентарному описі й відмітку гардеробним про обов'язкове провітрювання 2 рази на рік; золототкані кафтани ставали церковними орнатами, раньтухи покривали олтарі, золотні тасьми відпорювали й перетоплювали на метал у скрутні часи. Але залишилась можливість розгадати таємниці кравецьких книг, забутих технологій, побачити барви нашої моди XVII ст., яка свого часу настільки захопила Європу, що залишила нам портрети іноземних королівських осіб саме в костюмах нашої контушової моди.

Одяг та речі представлені на виставці є історичною реконструкцією. Одяг пошитий на підставі історичних кроїв вручну, з використанням максимально подібних до оригіналів тканин та фурнітури, а подекуди навіть копіюючи дійсні елементи одягу XVII ст., які зображені на портретах.

Колекція реконструкцій костюмів належить Департаменту досліджень та наукової реконструкції Спілки зброярів України, зокрема родині Погоржельських. Зараз колекція складається з 21 костюму, елементів озброєння та побуту.

Виставка експонується за адресою: м. Київ, вул. Лаврська 9, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, корпус №4.

До списку новин