загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Антоніна Тьора вишиває ікони бісером

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Нещодавно в приміщенні Кобеляцького музею літератури та мистецтв відбулось знайомство з рукодільницею та жителькою нашого району.

Антоніні Тьорі невдовзі виповниться 60 років. Народилася вона в Криму. Та більшу частину свого життя жінка мешкає в селі Свічкареве. Після того, як Антоніна Михайлівна вийшла на заслужений відпочинок, вона відкрила для себе цікаве заняття: вишивку. Тільки вишиває майстриня не нитками, а бісером. І що найцікавіше, серед її робіт — здебільшого ікони.

Перед початком заходу з нагоди презентації вишиванок у приміщенні Кобеляцького музею літератури та мистецтв ми вирішили особисто познайомитися з  рукодільницею. Вона розповіла, що подібною справою ніколи в житті до цього не займалася. Та близько року тому до її рук потрапив журнал, де була надрукована стаття про юнака, який вишиває ікони. Жінці припали до душі роботи, які також були надруковані у виданні.

— Я подумала, якщо цей хлопець таке зміг у своєму юному віці, то невже це не під силу мені? — розповіла Антоніна Михайлівна. — Тоді я придбала все необхідне для вишивки бісером і спробувала. І в мене одразу ж вийшло. Першою роботою була ікона Миколая Угодника. Коли про моє захоплення дізнались рідні, то вони мене підтримали.

За словами Антоніни Михайлівни, на вишивку однієї ікони в середньому вона витрачає один місяць. Адже це дуже клопітка робота.

— Не знаю чому, але найбільше мене тягне вишивати ікони. Напевне, це мій шлях до Бога. Найбільше, чого мені хочеться, аби мої роботи були не просто гарними, а й приносили користь людям. Під час вишивання я завжди читаю молитву і ніколи не сідаю до роботи в поганому настрої, — розповіла жінка.

Свої вишивки Антоніна Михайлівна дарує рідним. Хоча дехто звертається до майстрині з проханням вишити для них особисту ікону. Тому декілька своїх робіт рукодільниця продала. За її ж словами, захопленням до вишивки перейнялася і її донька Олена. І вона вже також вишила свою першу в житті ікону. Майстриня зізнається, що робота доньки видалася навіть кращою, ніж її власні.

Під час заходу присутні мали змогу ознайомитися з вишивками рукодільниці та дізнатися про тонкощі їх виготовлення. Насамкінець зустрічі настоятель Свято-Покровського храму отець Георгій освятив представлені в залі ікони та побажав майстрині натхнення для вишивки наступних робіт.

Дарія СРІБНА

До списку новин