Відсутність любові – гірше, ніж хвороба

З нагоди 20-ї річниці заснування Папської Академії «За життя» (створена папою Йоаном Павлом ІІ) у Римі відбулася Генеральна Асамблея. До учасників звернувся з посланням папа Франциск. Академія займається вивченням проблем захисту людського життя та гідності людської особи, згідно навчання Церкви.

Понтифік підкреслив актуальність обраної теми : «Старість та інвалідність». Дивлячись на сучасний світ можемо побачити переконання людей у можливість відбирати життя. При тому, ще й легальним способом. Літні особи, які хворіють або є немічними, вважаються непотрібними «залишками».

В основі проблеми лежить питання  - яку вартість має людське життя і що визначає його цінність. Відомо, що здоров’я є важливою цінністю, але не може стати головною цінністю людської особи. Щастя не залежить від здоров’я. Можна бути щасливим навіть тоді, коли переживаєш важку хворобу. Отже, відсутність здоров’я, за словами папи, не може бути критерієм відчуження певної групи людей. Найбільше страждання літнім людям приносить не слабке здоров’я, а відсутність любові зі сторони ближніх та суспільства.

Папа Франциск наголосив, що саме в сім'ї вчимося солідарності, дбайливості, любові до хворих та немічних. Сім’я вчить не потрапити в полон індивідуалізму, зберегти рівновагу між «я» і «ми».

Також, понтифік зазначив, що не тільки молодь є надією народу і Церкви, а й люди похилого віку. Вони в собі несуть пам'ять і мудрість досвіду, що може допомогти в уникненні помилок минулого.  Якщо суспільство насправді цінує життя особи, то визнаватиме також цінним життя людини, яка стара, хвора і немічна.

«Покликання до людського самоздійснення не виключає страждання, навпаки, навчає бачити у хворій і страждаючій людині дар для всієї спільноти, бачити присутність,яка кличе до солідарності та відповідальності. Саме це є Євангелієм життя, яке ви, підтримувані Божою благодаттю, покликані поширювати через вашу наукову тапрофесійну компетентність», – написав Папа Франциск до Генеральної Асамблеї Папської Ради «За життя».