загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Учасниці колективу "Молодість душі" проводять виставку у Михайлівському терцентрі

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Серед жінок, які складають вокальний колектив «Молодість душі», песимістів немає. Попри всі негаразди в житті, в сім‘ї, попри болячки й недуги, вони двічі на тиждень поспішають до відділення соціальної адаптації населення при територіальному центрі соціального обслуговування населення. Тут жінки спілкуються, співають пісень, отримують масаж, займаються лікувальною фізкультурою тощо.

Нерідко вокальний колектив влаштовує концерти. І в приміщенні територіального центру, і в різних організаціях, куди їх запрошують любителі народної та ліричної пісні. Ось і нещодавно жінки підготували концерт до Дня закоханих. Під час нього вони не лише співали, а й читали вірші, розповідали гуморески.

А скільки енергії, заповзятості в цих далеко не юних жінках. Треба бачити, як змінюються і немов молодшають їх обличчя, коли вони співають. І ще. Вивчити гумореску чи вірш, коли тобі за 60 чи 70 — справа нелегка, а їм це вдається. Скільки пісень вони знають напам’ять!

Варто подивитися на вбрання самодіяльних артисток. Тут і вишиванки, і спідниці, сукні та сарафани, прикрашені вишивкою, бісером, стразами та іншим. Поцікавилася, хто ж виготовив той одяг. Виявляється, вони самі!

Одну зі співачок — Є.М. Бурцеву навіть сфотографувала, бо її вбрання було напрочуд колоритним. Розпитала й про життя жінки. Вона — корінна михайлівчанка. Після закінчення школи подалася, було, в місто — подружки вмовили, мовляв, міське життя краще, ніж сільське. Попрацювали якийсь час кондукторами тролейбусів. А потім дівчата залишилися вчитися на водіїв цих машин, а Женя повернулася додому. Городянки з неї не вийшло.

Батько дівчини трудився в друкарні. Доньці він порадив теж влаштуватися туди. Так і стала Євгенія Михайлівна лінотипістом. Довгий час віддала цій роботі. Зокрема, й районну газету, яка називалася тоді «Ленінська зірка», робила.

З друкарні й на пенсію пішла. Та вдома не всиділа, тож ще 10 років трудилася на маслозаводі.

Власної сім‘ї жінці створити не вдалося. Довгий час вона опікувалася мамою, а після її смерті трошки занудьгувала. У колективі «Молодість душі» знаходить і розраду, і тепло спілкування.

Свій колоритний костюм Є.М. Бурцева виготовила сама, бо трохи шиє, вишиває. А ще — в’яже. Тож на виставку, яку жінки-учасниці «Молодості душі» вирішили влаштувати, вона принесла власноруч вив’язані рукавички.

Як виникла ідея створити виставку? Спілкуючись, жінки розповідали, трошки й вихваляючись, про свої вміння. Одна вишиває, інша в’яже спицями різні кофти, светри, а хтось гачком плете такі гарні мережива, серветки. Знайшлися й такі, хто полюбляє, незважаючи на вік, малювати. Словом, вирішено було виставити плоди своєї творчості на огляд усіх бажаючих.

І ось стіни одного з приміщень вищеназваного територіального центру запістрявіли малюнками Зінаїди Петрівни Довженко (вона ще й солістка під час концертів «Молодості душі») та Лідії Олександрівни Поліон. На столах попід стінами — скриньки, оздоблені мушлями. Їх виготовляє і дарує своїм подругам та знайомим Галина Тимофіївна Желябіна. Жінка також і малює.

А ось дивовижної краси рушник, картини та багато ікон, вишитих бісером Валентиною Мартинівною Садовською. Яка вишуканість, які кольори!

Лілія Вікторівна Павелко та Галина Романівна Фурса в концертах та виступах «Молодості душі» участі не беруть. Однак до відділення соціальної адаптації приходять — займаються лікувальною фізкультурою. І теж мають таланти. Перша — вишиває, а друга — в’яже чудові серветки.

Свої роботи надала на виставку й Ольга Миколаївна Єфіменко, інвалід з дитинства. Її гарні вишиті картини одразу приваблювали увагу відвідувачів.

У святкові весняні дні хочеться привітати цих жінок — творчих, непосидючих, веселих і активних. Нехай прибуває вам здоров’я! Натхнення та життєві сили й надалі не полишають вас! А душа буде завжди молодою!

Тетяна ПОПОВА

До списку новин