Олександр Турчинов із 22 лютого керує Верховною Радою. З 23-го — виконує обов’язки президента України
— Кількість ганебних призначень зашкалює. Принцип квотування влади є дурним, безглуздим і передбачає дерибан, — говорить 49-річний Юрій Луценко, колишній міністр внутрішніх справ. — Особливо це стосується силових структур. Тим паче принцип квотного розподілу влади в умовах війни є верхом цинізму і безглуздя.
— У кадровій політиці нової влади є кілька тенденцій. Перша — призначення на високі посади людей, які донедавна працювали на попередників та виконували злочинні накази. Друга — квотно-партійний принцип, — вважає політолог 37-річний Михайло Басараб. — Губернатором Луганської області став Михайло Болотських, який за Януковича керував Міністерством з надзвичайних ситуацій. За його наказом для кривавого розгону Майдану застосовувалася техніка відомства, службовці.
Надзвичайно скандальною була історія з Радою нацбезпеки й оборони. Влада помінялася, а в РНБО на посадах залишалися колишній перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін та екс-генпрокурор Олександр Медведько. Тільки коли цю тему підняли громадські активісти, журналісти, то першого звільнили. А Медведько й досі лишається.
Керівником Державної служби охорони в Київській області продовжує працювати Василь Клименко. Він оберігав спокій і маєтки колишніх високопосадовців. Відряджав охоронців з екс-генпрокурором Пшонкою, які тікали з України, відстрілювалися в донецькому аеропорту. Василь Клименко наказував охороняти тітушок у приміщенні Київської облдержадміністрації.
Керівником дніпропетровської міліції поставили Георгія Гогуадзе. Донедавна він очолював штаб головного управління МВС у Київській області, що брало участь у кривавих подіях на Майдані.
Першим заступником прокурора столиці призначили зятя Медведька, кума Артема Пшонки (син екс-генпрокурора. — "ГПУ"). Багато учасників кривавого розгону Майдану не тільки не звільнені, а й підвищені.
Яка логіка в цих рішеннях?
— Найчастіше керувалися квотно-партійним принципом призначень на високі посади. У нас значна частина уряду сформована з некваліфікованих спеціалістів. Зокрема, "свободівці"-юристи Мохник і Швайка. Першому віддали екологію, а другому — сільське господарство. Гламурну представницю української політики Людмилу Денісову поставили керувати соцполітикою. Вона не має морального права обіймати цю посаду, бо була помічена в корупції ще за уряду Тимошенко. Стала міністром, бо це — квота "Батьківщини". Або згадаємо скандальне призначення губернатором Львівщини Ірини Сех. Область повстала. Але призначення відбулося, бо цю квоту віддали "Свободі".
Розчарували й призначення на високі посади людей, які це заслужили роботою на Майдані. Дмитро Булатов, Єгор Соболєв, Тетяна Чорновол — всі вони, м'яко кажучи, не фахівці. Так само, як і новий керівник Ради нацбезпеки й оборони Андрій Парубій. При всій повазі до його внеску в Майдан, це — не його посада.
Про що свідчить така кадрова політика?
— Що все відбувається за принципами візантійщини — коли на посади призначаються наближені особи. Це свідчить про корупцію у вищих ешелонах влади. Миколу Ясюка, який купував "вишки Бойка", призначили керівником Укртрансгазу. Звільнили тільки після піднятого галасу. А Рафальського, який був наближеним до центрів прийняття рішень в команді Януковича, зробили головою Адміністрації президента. Змістили, коли побачили: суспільство цього категорично не сприймає.
У що це виллється в майбутньому?
— Це призведе до конфліктів і краху політики чинного уряду, владної команди. Закономірним наслідком такої кадрової політики є загроза відтермінування президентських виборів, призначених на 25 травня. Про це говорить Путін, почала говорити Партія регіонів. Доходить інформація зі штабу "Батьківщини" про це саме. Тобто є негласна змова чи збіг інтересів певної групи зовнішніх і внутрішніх суб'єктів, яким невигідні президентські вибори та стабілізація ситуації в країні.
Росії треба Україна як територія постійної гуманітарної катастрофи, щоб продемонструвати неспроможність держави. Партії регіонів не потрібні вибори через несприйняття її як причетної до масових убивств. Їм треба час, щоб це трохи призабулося. Тимошенко вибори не потрібні, бо має невисокі шанси на перемогу. Вона й так через Кабмін, Турчинова контролює ситуацію в державі. Спільними зусиллями протягом тижня-двох вони намагатимуться зупинити процес президентської кампанії. Вже відкрите провадження у Вищому адмінсуді про скасування виборів. Це величезна шкода для держави, яка не може жити без президента. Підтримка в суспільстві Турчинова — на рівні нуля. Підтвердження його легітимності — постанова Верховної Ради. Турчинов не має визнання як загальнонаціональний лідер. У даній ситуації він не справляється з процесами, які відбуваються в державі. Недолуга кадрова політика на всіх рівнях — тому підтвердження. Країна потребує повноцінного глави держави. Президентські й парламентські вибори — єдиний можливий спосіб люстрації в нинішній час. Бо люди, які зараз контролюють виконавчу владу, не спрямовані на проведення антикорупційної, люстраційної політики.
За якими принципами мав би формуватися уряд, призначатися голови обласних адміністрацій?
— Весь Кабінет Міністрів треба було сформувати з професіоналів, технократів. До нього було б більше довіри, він працював би успішніше. А губернаторами мали б стати господарники. Наприклад, керівники великих промислових підприємств.
Після драматичних подій на Майдані ми отримали шанс на зміни. Для цього маємо якнайшвидше провести вибори всіх органів влади. Бо сьогодні країною керують люди, які обиралися в умовах тотальної корупції, ручного правління Януковича. Він них не варто чекати реформ.
Автор: Оксана ПЕРЕВОЗНА
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
