загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Києву не вдається проявити свій бійцівський дух, протистоячи викликам Росії

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Автор Ян Ціенскі

Проросійські активісти зняли український прапор, щоб замінити його на російський на будівлі державної адміністрації в центрі Донецька, що в східній Україні, на початку цього місяця

Поява на вихідних військ і бронетранспортерів елітної 25-Дніпропетровської десантної бригади на околиці українського села Мічуріне, яке знаходиться в 30 км на захід від кордону з Росією, не викликала проявів патріотичної підтримки серед переважно російськомовних жителів.

Натомість, за допомогою 40 молодиків, які прибули з Росії, селяни інсценували гнівну демонстрацію і зажадали від солдатів, щоб ті ішли куди інде.

"Нам дійсно було не дуже приємно тут їх побачити, - зазначив Микола Іванов, міський голова. - Від чого вони нас захищають? Якщо б росіяни коли-небудь прийшли сюди, вони ніколи не змогли б їх зупинити і ми опинилися б між двома арміями".

Після двох днів окопування на околиці села бригада (чисельністю в сотні) зібралася у вівторок вранці і відійшла.

У той час, як Україна мобілізує свою неукомплектовану армію і надсилає загони до своїх східних кордонів, аналогічна відсутність ентузіазму до боротьби прослідковується вздовж більшої частини кордону. Проросійські мітингувальники заблокували і інші українські підрозділи, які намагалися розгорнутися в бойовому порядку, а активісти швидко прибували за першим повідомленням про солдатів на горизонті.

"Ми не хочемо українських танків на території нашої області", - підкреслив Віталій. Він був лідером акції протесту, що налічувала орієнтовно 300 проросійськи-налаштованих осіб, які зібралися на сходах будівлі міської ради Маріуполя, міста з чисельністю 500,000 чоловік, чиє життя у великій мірі обумовлене двома сталеливарними заводами на березі Азовського моря. "Єдина армія, яку ми тут хочемо, - це російська армія. Ми хочемо їх тут, щоб вони захистити нас від уряду в Києві".

Маріуполь знаходиться на головній дорозі, що тягнеться вздовж південного узбережжя України на схід, з'єднуючи російське місто Ростов-на-Дону з Одесою, розташованою в південно-західній частині України, за межами кордонів з Кримом. Далі на заході дорога, зрештою, з'єднується з республікою Придністров'я (невизнаною державою на сході Молдови, що відокремилася), яка раніше, на цьому ж тижні, також попросила про своє приєднання до Росії, не дивлячись на відсутність спільного з нею кордону.

Нервозність у південній та східній Україні породжена невизначеністю  намірів Москви стосовно, значною мірою, російськомовного регіону. У своєму виступі, оголошуючи анексію Криму, Володимир Путін, президент Росії, озвучив неоднозначну заяву стосовно сходу України.

"Ми не хочемо розділяти Україну", - сказав Путін. Але він додав, що Росія і Україна формують єдину історичну державу, та що Москва і надалі буде тримати етнічних росіян та російськомовне населення в Україні під своїм особливо пильним оком.

"Росія завжди буде захищати свої інтереси за допомогою політичних, дипломатичних і правових важелів", - сказав він.

Ця завуальована погроза змусила новий уряд у Києві стрепенутися, щоб пересвідчитись, що його влада поширюється до самого сходу і що проросіийські протести там відбуваються за невеликої участі мітингувальників та без насильства. Демонстрації, багато з яких відбуваються за активної підтримки російських "добровольців" з-за кордону, спалахнули на територіїї цілої області, але були значно меншими, ніж очікувалося.

"Були зроблені спроби спровокувати заворушення, але вони не були успішними", - сказав Сергій Тарута, мільйонер-промисловець, якого нещодавно призначили губернатором вугледобувної та сталевиробничої Донеччини. "Після неділі ми запровадили новий підхід. Ми більше не дозволимо подібного жорстокого поводження. Відбудуться подальші спроби дестабілізувати ситуацію протягом найближчих кількох днів, але ситуація знаходиться у нас під контролем".

Пан Тарута працює над програмою реформування, намагаючись відновити довіру до влади, що зруйнована двома десятиліттями некомпетентного, корупційного та клептократичного правління на національному і регіональному рівнях.

"Є нагальна необхідність швидко стабілізувати ситуацію і започаткувати реформи з тим, щоб люди побачили, що життя в Україні не гірше, ніж життя в Росії", - сказав він.

Призначення пана Тарути є частиною масштабнішого кроку з боку київської влади щодо звернення до олігархів і бізнес-лідерів з метою зміцнити її позиції на сході.

У Дніпропетровську (місті у південно-центральній частині України, 250 кілометрів західніше від Донецька) Ігор Коломойський, представник президента в області  та мілліардер, допоміг забезпечити паливом місцеві військові частини, згідно з повідомленнями української преси.

Тим часом, на українсько-російському кордоні приватна компанія прокопала траншею довжиною в кількасот метрів. Це значною мірою символічний захід, з метою продемонструвати українську готовність на випадок вторгнення.

Влада також використала реліквії з радянських часів. Серед них 6 бетонних протитанкових бар'єрів, які були залишені на минулих вихідних на прикордонному посту. Два з цих трикутних бар'єрів - яскраво розмальовані зображенням з відзначенням святкування перемоги СРСР у другій світовій війні та ознаменовують час, коли Росія та Україна були частиною однієї держави.

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин