загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Анексія Криму: як вдарить по українському агросектору україно-російський конфлікт

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Втрата російського ринку для аграріїв означає не тільки важкі часи для бізнесу, а й... перспективи і надприбутки

Політична криза, загострення конфлікту з Росією і повна імовірність анексії Криму, вдарить по багатьох галузях в Україні. Економічні чинники можуть бити не гірше за бомби — в Україні уже панікують сировари і відчувають проблеми молочарі. З боку Європи тим часом простягують руку допомоги у вигляді зменшення мит. То що чекає аграріїв України і чи зможе європейський ринок «перекрити» втрату ринку Росії і країн Митного союзу?

Загострення стосунків з Росією для України означає одне – зупинка експорту до Росії і розрив торгових стосунків. Причина – важко уявити торгові зв‘язки з країною, що проявила військову агресію та відібрала частину території незалежної держави. Чи впорається аграрна галузь із викликом? Основний удар відчують сировари, виробники цукерок і пива. Але окрім втрат з‘являються і нові перспективи, особливо за умови економічної ізоляції Росії...

Птахівники втратять, але «відіб‘ють» за рахунок Європи і Азії

ЄС заявив про наміри частково лібералізувати експорт м’яса птиці з України. Обсяг поставок обмежуватиме тарифна квота. За попередніми даними, вона має скласти 16 тисяч тон. Це майже половина від того, що за 2013 рік «Миронівський хлібопродукт» експортував до Росії – 39 тис. тон. Проте для українських птахівників ситуація не настільки критична – нарощується експорт у країни Азії і лише МХП експортує свою курятину у більше, ніж 40 країн світу.

За словами Олександра Бакуменка, голови Ради директорів Асоціації «Союз птахівників України», вітчизняні виробники м'яса птиці зможуть повністю заповнити європейську квоту. В асортименті експорту переважатимуть курячі тушки та філе.

Про це Олександр Бакуменко повідомив у коментарі кореспонденту «Агравері».

«Сподіваємося, що квота для українського м'яса птиці почне діяти з червня, а не з жовтня, коли планується підписання зони вільної торгівлі. Добре, звичайно, що ми почнемо експортувати більші обсяги в ЄС», ― сказав він.

За словами Олександра Бакуменка, українські птахівники без проблем заповнять квоту. Переважатимуть в асортименті експорту курячі тушки та філе.

«Всього дві українські компанії мають право експортувати свою продукцію в ЄС ― "Миронівський хлібопродукт" і "Агромарс". У "МХП" ― три підприємства. Це "Миронівська птахофабрика", завод з виробництва напівфабрикатів "Легко" та птахофабрика "Снятинська Нова", на якій виробляють гусячу печінку», ― додав пан Бакуменко.

Свинарям Росія не потрібна – хоч би Україну нагодувати…

Впродовж наступних 3-5 років ймовірна втрата ринку Росії на українську свинарську галузь впливу не матиме. Експортувати у відчутних обсягах вітчизняні свинарі зможуть лише після наповнення внутрішнього ринку, який нині є дефіцитним. Проте у довгостроковій перспективі шукати ринки збуту все ж доведеться. Перспективними напрямками поставок свинини можуть стати країни ЄС, Кавказ, Грузія, Вірменія, Казахстан, Японія та Китай.

Про це кореспонденту «Агравері розповів Артур Лоза, президент Асоціації свинарів України (АСУ).

«Підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС ― це хороша новина. Задекларовані обсяги квоти на свинину – 10+10 тисяч тонн, її можна розширити до 40 тисяч тонн. Але ринок ЄС конкурентний, там зависока ціна та дуже високі вимоги до якості продукції та процесу її виробництва. Потенційно цей ринок є цікавим, але не всі зможуть попасти на нього. Якщо вітчизняні свинарські господарства, м’ясопереробні підприємства потраплять на цей ринок, то це свідчитиме про їх найвищий конкурентний рівень», ― сказав він.

За словами Артура Лози, у 2013 році Україна експортувала 4619 тонн свинини. Близько половини поставок ― на російський ринок. У 2012 році обсяги експорту становили близько 25 тис. т. Тоді левова частка припадала на Близький Схід.

«У зв’язку з вступом Росії у СОТ ціни на внутрішньому ринку Росії знизились. Поставляти свинину на російський ринок стало невигідно. Тому в найближчій перспективі відмова Росії від української свинини на вітчизняну свинарську галузь впливу не матиме», ― сказав він.

За словами Артура Лози, припинення експорту свинини в Росію у довгостроковій перспективі є впливовим фактором. Україна поступово нарощує обсяги внутрішнього виробництва. Президент АСУ зауважив, що це відбувається за рахунок тих підприємств, які провели або проводять модернізацію, будують нові свиноферми і комплекси.

Молочарям буде важко, переробникам – дуже важко

Асоціація виробників молока (АВМ) підтримує рішення Європейської комісії щодо тимчасового зниження мита на українські товари, що поставляються до країн Європейського Союзу.

«Приємно бачити як європейська спільнота відкликнулась на прагнення України бути частиною європейської родини. І це відбувається не на словах, а шляхом конкретних рішень, — сказав кореспонденту «Агравері» віце-президент АВМ Денис Марчук. — проте для українських виробників молока це завдання більше на перспективу».

Проте аналітик агроконсалтингової компанії «Дикун» Руслана Бутило, порівнявши фактичні дані експорту окремих видів молочних продуктів України за останні 5 років та квоти, які подавались в попередній угоді про Асоціацію, зробила невтішні висновки.

«Розмір припустимих квот, які ЄС може надати для молочної продукції, не зможуть забезпечити диверсифікацію експортних ринків. Наприклад, квота на молоко, вершки, згущене молоко та йогурти в 3,5 рази менша, ніж загальний експорт України, який відбуваввся в основному до країн Митного союзу. На сухе молоко квоти менші в 15 разів, а на вершкове масло та молочні пасти — вдвічі», — сказала вона кореспонденту «Агравері».

«Якщо ми прагнемо бути конкурентоздатними то на заводи має надходити сировина з фермерських господарств, які можуть забезпечити стерильне виробництво. Тому Уряд зараз багато уваги приділяє питанням по створенню молочних кооперативів», — розповів пан Денис.

Для ЄС питання молока дуже проблематичне і коштовне тому коли українська сировина відповідатиме всім стандартам європейського якості, зможе суттєво позмагатись зі своїми колегами за споживача у ЄС.

Глибше це питання буде розглядатись на «VII Всеукраїнському молочному конгресі», який відбудеться 18-20 березня у виставковий центр «КиївЕкспоПлаза». На ньому можна буде почути ставлення фермерів та переробників галузі щодо даного питання.

Втрата кримських портів... допоможе «зерновій Україні»

Перехід Криму до складу Росії не вдарить по українським зернотрейдерах. Причина - кримські порти мілководні і не відіграють суттєву роль в експорті зерна. Якщо Росію економічно ізолюють, то Україна залишиться у виграші. Головне — втримати Херсонську, Одеську і Миколаївську області.

Втрата конкурента може вивести Україну на якісно новий рівень на світовому ринку зерна. Але лише якщо в Криму не буде війни.Про це кореспонденту «Агравері» розповіла Валерія Пекін, аналітик аграрного ринку.

«Українські зернотрейдери мало втратять, якщо кримські порти перейдуть у розпорядження Росії. Важливими є: Херсонський, Південний та Одеський порти, а також порт Трансінвестсервіс (ТІС). Порти в Криму мілководні. 80% відвантажень зерна становлять відвантаження саме з Одеського, Херсонського та Південного портів», ― сказала вона.

За словами аналітика, за умови економічно ізоляції Росії український ринок може навіть виграти — Україна нагодує всіх.

«Якщо світ відвернеться від Росії, український ринок ймовірно навіть виграти від цього, адже нейтралізується конкурент. Але це можливо лише, якщо в Криму не буде війни», ― зауважила Валерія Пекін. — російське зерно мало чим відрізняється від українського. За ціною і якістю вони майже тотожні. Тому говорити, що світ збідніє без російського зерна, або залишиться без хліба, м’яко кажучи, не варто».

Валерія Пекін сказала, що ситуація між Росією та Україною та ряд інших факторів вже впливають на підвищення світових цін на зерно.

«Складнощі в Причорноморському регіоні не можуть не впливати на формування цін на світовому ринку. Ситуація, що склалась між Україною і Росією, а також дефіцит ґрунтової вологи у США і Чорноморському басейні, штовхають ціни вгору. Минулого тижня зерно подорожчало на Чиказькій біржі. Ціни на пшеницю стрімко зростають. Кукурудза дорожчає повільніше. Проте не варто забувати, що нині у всьому світі спостерігається грошова криза, не лише в Україні. У нас ціни підскочили суто через коливання курсу долара», ― додала вона.

Перехід Криму до Росії збанкрутує виноробів півострова

Приєднання АР Крим до Російської Федерації загрожує кримським виноробам зупинкою роботи мінімум на півроку. Причина ― необхідність приведення виробничої діяльності у відповідність з російським законодавством. Для більшості кримських підприємств цей період обернеться колосальними збитками і як результат ― банкрутством.

Про це кореспонденту «Агравері» повідомив Сергій Михайлечко, директор асоціації «Виноградарі та винороби України» (АВВУ).

«Продовжити виробництво виноробної продукції буде можливо тільки за умови виконання п’яти основних вимог:

1) привести у відповідність із законодавством РФ організаційно-правову форму юридичної особи;

2) отримати ліцензії на виробництво виноробної продукції;

3) стати на облік в Податковій службі РФ;

4) придбати та встановити обладнання для автоматичного обліку обсягу готової продукції;

5) надати документ, що підтверджує технічну компетентність (акредитацію) лабораторій хімічного і технологічного контролю виробництва готової продукції.

Крім отримання нової ліцензії та фактичної перереєстрації підприємства, кримські винороби зіткнуться з проблемою правомірності використання технічних інструкцій і технічних умов, згідно з якими здійснюється випуск продукції. Адже всі вони затверджені українськими органами влади згідно з українським законодавством. Ще одним серйозним фактором є необхідність отримання федеральної акцизної марки», ― сказав пан Михайлечко.

Він наголосив, що кожен з пунктів передбачає конкретну процедуру і терміни виконання. За найоптимістичнішим прогнозом АВВУ, кримські підприємства зможуть завершити процес входу в правове поле алкогольного виробництва РФ не раніше ніж через півроку і будуть змушені зупинити свою роботу до моменту узгодження кожного з пунктів.

«Для більшості кримських підприємств цей період обернеться колосальними збитками і як результат ― банкрутством. Враховуючи, що виноробство і виноградарство для півострова є одним з найважливіших секторів, можна сміливо стверджувати, що економічну і соціальну сферу АР Крим очікує серйозний удар. Населення виноградарських районів майже стовідсотково залучено до процесу вирощування виноградної лози і виробництва вина, що робить їх повністю залежними від місцевих виноградарських господарств і виноробних підприємств», ― сказав директор АВВУ.

Згідно з даними Національної академії аграрних наук України, середньорічна постійна зайнятість в галузі виноградарства становить до 100 тис. працівників, а сезонна ― до 500 тис. у розрахунку на 2 повних календарних місяці на рік: мінімум 0,5 місяця навесні (підготовка лози для отримання врожаю) і мінімум 1,5 місяці восени (збір врожаю, підготовка лози до зимівлі).

«Отже, загальна щорічна зайнятість працівників у виноробній галузі України складає близько 185 тис. чоловік. Припинення роботи виноробного сектора призведе до різкого підвищення безробіття без перспективи повернення до роботи, оскільки після піврічного простою ймовірність відновлення виробництва практично дорівнює нулю», ― додав Сергій Михайлечко.

Вероніка Вишинська,

Альона Павленко

До списку новин