"Ця холодна війна може тривати 10 років"

Володимир Путін відчув себе приниженим Заходом і розчарованим результатами у Києві. Тепер він хоче показати Заходу, що він серйозна [людина], як стверджує Ебергард Шнайдер з центру ЄС-Росія, що у Брюсселі.

“Росія приєднала Крим”, - заявив президент Росії Володимир Путін у ході свого виступу перед двома палатами парламенту Росії та представниками різних релігійних громад у вівторок (18.03.2014). Його виступ зустріли захопленими і тривалими оваціями. Хвилину потому Путін підписав угоду про приєднання Криму до Росії.

Німецька хвиля: Путін оголосив про приєднання Криму до Росії. Які враження залишив його виступ у Вас?

Ебергард Шнайдер: Для мене було дивним, наскільки сильно Путін сфокусований на Сполучених Штатах. Він говорив про те, що США зробили за минулі роки і в яких країнах. Його аргументація дивна. Він направляє на США звинувачення стосовно порушення міжнародного права і наразі робить заяви з підтекстом: якщо вони можуть це робити, ми також можемо це робити.

Тоді я усвідомив, що він засвідчив розуміння Майданівського руху і протестів проти надзвичайно корумпованої влади Януковича. Але він не назвав причин, чому почалися акції протесту  на Майдані - вони розпочалися, оскільки [екс-Президента Віктор] Янукович не підписав угоду про асоціацію з ЄС за півтора тижні до встановленої дати, хоча цей документ пролежав на його столі більш ніж рік часу.

Потім, як і слід було очікувати, Путін нагадав про історію Криму та його традиційні відносини з Росією. Але він не сказав жодного слова про те, чому російські війська вторглися в Крим. Він заявив, що Росія має закон на своєму боці завдяки договору про розміщення військ. Але він не сказав, що війська не повинні були залишати свої казарми.

Путін також не сказав ні слова про страждання росіян у Криму; він не сказав, що їм погрожували та утискали. Адже це те, чим він виправдовував дії Росії з самого початку. Що він чітко дав зрозуміти, так це те, що російське керівництво завжди буде захищати свої інтереси в Україні. Виникає питання, що саме він мав на увазі, можливо, непряму погрозу щодо аналогічних акцій у східній Україні.

Крим і [факт] його приєднання повинні були б бути затверджені спочатку російським парламентом.

Російське законодавство не дозволяє території за межами Російської Федерації, яка, по суті, знаходиться на території іншої держави, просто приєднатися до Росії. Законодавство дозволяє щось подібне лише тоді, коли керівництво країни, на території якої знаходиться ця область, погоджується з цим. Це означало б, що уряд в Києві та російський парламент спільно повинні були б домовитися про те, що тепер Крим буде приєднано до Росії.

Росія, очевидно, хотіла внести зміни до чинного законодавства, тому що Київ ніколи не дав би згоду. Тому вони запропонували російському парламенту проект закону. Спочатку вони звернулися до Венеціанської комісії Ради Європи [дорадчий орган з питань конституційного права], чи подібне формулювання законопроекту є легітимним. Венеціанська комісія сказала "НІ". Тоді, обговорення законопроекту в Російському парламенті було перенесено на 21 березня. Але вони навіть не чекали до цієї дати.

Обурення Заходу щодо порушень міжнародного права, численні телефонні дзвінки від Президента США Барака Обами та канцлера Німеччини Ангели Меркель, здається, не залишили жодних вражень у Володимира Путіна.

Я не думаю, що Путін здатний на участь у діалозі в даний момент. Всі ці телефонні дзвінки з Заходу були зроблені з добрими намірами, але вони не спрацюють. Андрій Ілларіонов, колишній  радник Путіна з питань економічної політики, говорить, що Володимир Путін  є “недоступним” і виконує історичну місію. У Російській імперії існував вираз: збирання російських земель. Сьогодні цю ціль можна перефразувати так: збирання колишніх радянських земель. Меркель також зазначила, що Путін живе в іншому світі: “На мою думку, він втратив почуття реальності“.

Державна пропаганда стилізувала кампанію у Криму як перемогу над фашизмом. Путін розповів про антисемітизм та нацистів, якими керував Захід. На що саме натякає Путін цими словами?

Вся його пропаганда демонструється на російському телебаченні з метою  легітимізувати [буквально] все. Правий рух в Україні складає 0,2 відсотки, Свобода як [права націоналістична] партія, 2 відсотки максимум. Партія вже давно дистанціювалася від антисемітських висловлювань деяких людей зі Свободи. Але [Росії], очевидно, потрібно створити образ ворога.

Якби все просто йшлося довкола приєднання Путіним Криму до Росії, він би дозволив справам розгортатися по-іншому. Ви могли б поговорити з урядом у Києві. Ви могли б провести референдум, неупереджене голосування. Методи, якими він усе зробив, з застосуванням сили, - для нього тут не йшлося просто про референдум і анексію Криму. У його інтереси входило показати Заходу свою владу. Він був особисто ображений тим, що протести Майдану закінчилися тріумфом і Янукович був скинутий. Путін відчуває себе приниженим Заходом. Його слова віддзеркалили ці почуття: ви, на Заході, не сприймаєте мене серйозно і робите все, що хочете.

Завоюванням Криму і своєю пропагандою Путін спровокував хвилю ірраціонального націоналізму в самій Росії. Чи потрібно більше воєн та завоювань, щоб протримати його рейтинг на висоті?

Путін, вочевидь, потребує цього. Йому потрібен ще один потужний ворог через  внутрішні проблеми Росії. Економічний ріст значно здає позиції. У найближчі роки, як передбачається, він досягне максимум рівня 1,6 до 2,1 відсотків. Щоб рухатися далі з її програмами масового озброєння, які нещодавно були ухвалені, Росія потребує темпів зростання у 6-7 відсотків. З точки зору сучасної промисловості, Китай вже давно перегнав Росію; російська індустрія значною мірою застаріла. Захід у якості старого ворога знову служить своїй цілі у ролі козла відпущення: "Захід запровадив штрафні санкції, і ми не можемо нічого зробити".

Далі підходимо до Південної Осетії, яка вже хотіла приєднатися до Росії в 2008 році. Цього не сталося через російське законодавство. Потім вони заберуть Абхазію, а потім Придністров'я. Цікавим питанням є: що відбувається у східній Україні.

Ми прямуємо до холодної війни, чи ми вже в стані [холодної війни]?

Ми йдемо до холодної війни. І ця холодна війна триватиме 10 років - Путін зможе залишатися президентом протягом ще 10 років. Останніми днями й тижнями Путін був безвідповідальним, нездатним до ведення діалогу і поступав необачно. Я думаю, що для нього будь-які негативні наслідки для Росії і російської економіки не мають значення.

Ебергард Шнайдер - відомий німецький політолог і експерт з питань Східної Європи. Він працює у складі наглядової ради Центру ЄС-Росія з 2004 року.

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.