загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Російський ведмідь в Європейському дзен-садку

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Автор Вольфганг Бюшер

 

Протягом років Росія пасивно спостерігала, як кордони ЄС все далі зміщуються на схід. У ситуації з Україною вона втратила терпіння. Сьогодні світ повинен ще раз наново струснутися.

Foto: picture-alliance / Sven Simon Великий і сильний: ведмідь є класичним символом Росії , який уособлює розміри гігантської держави. Тут зображений російський прапор на чемпіонаті світу в Південноафриканській республіці з надписом: "Росія вперед!".

Десять років тому, у квітні 2004 року, я протягом тижня поїхав за дорученням "Welt" по тоді новому східному кордоні ЄС: від ріки Нарва, де Естонія межує з Росією, далі на південь до угорсько-румунського кордону. 

Якими відчутними мені здалися тодішні східні кордони ЄС. Все, що по цю його сторону, здавалось, справедливо належить Європі, все по іншу було чимось іншим. Але чим саме іншим?

Україна, наприклад, була значно більш російською, “східнішою”, ніж Польща, Румунія значно більш відсталою, ніж Угорщина. І ще дещо впадало у вічі - пасивність Росії по відношенню до всього процесу, по відношенню до цього потужного розширення Європи на схід. Брюссель дістав географічну карту і провів новий кордон Європи. Брюссель так сказав і крапка. На диво, неполітична ситуація.

Десятьма роками пізніше світ став іншим. Російський ведмідь не пошкутильгав у свої євразійські простори, він лише перебував якийсь час у сплячці. Тепер він знову прокинувся. Він випростався і побачив, наскільки близько на п'яти йому наступає Європа, вже далеко за межами того східного кордону, проведеного десять років тому, він почувається пригніченим у своєму регіоні та кидається довкола. А ЄС перебуває у стані шоку.

Не все залежить від Брюсселю

На що ви розраховували? Що світ, що Європа - це Дзен-садок, у якому брюссельські політики розкладають камінці, а всі інші спостерігають, медитують на це, кивають і кажуть: "О, як це чудово!"

Минулого року я знову об'їздив ці країни і можу сказати, що реальний стан речей там є будь-чим, але не Дзен-садком. Польща сьогодні така ж процвітаюча, настільки ж впорядкована, настільки ж центральноєвропейська як і Німеччина. Її кордон з Білоруссю - це кордон між двома екстремально різними світами.

Це ж можна сказати і про литовсько-латвійський кордон. Литва процвітає так само як Польща, у той час як віддалені частини Латвії знаходяться у стані пострадянської агонії. Львів на заході України є містечком на ментальній карті Австро-Угорщини, а український Схід чимось абсолютно іншим. І так далі.

Ми муситимемо звикнути до думки, що світ знову ще раз повинен стрепенутися. І Європа також. І що цього разу - це не процес керований та контрольований виключно Брюсселем. Що існують ще певні сили, які потрясають. Їх ще також називають “політика”.

Переклад з німецької.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин