Цей день в історії/ 31 березня

Міжнародний день резервного копіювання (День бекапа)

1284 — Єпископом Елі засновується Пітергаус — найстаріший і найменший коледж Кембріджського університету.

1717 — в Росії Петром I створюється Таємна канцелярія для розслідування особливо важливих державних злочинів.

1770 — Англійський мореплавець Джеймс Кук, обстеживши Нову Зеландію і з'ясувавши, що вона — острів, покидає її і бере курс на захід — на Австралію.

1854 — укладено Канаґавський договір між Японією та США. Японія скасовує курс на ізоляцію від Заходу.

1856 — Євреям забороняється служити в російському флоті.

1889 — Офіційне відкриття Ейфелевої башти. Конструктор башти Гюстав Ейфель поставив на вершині башти французький прапор. Підійматися вгору тоді доводилося по сходинкам.

1896 — Перший замок-блискавка патентується в США його винахідником, Уїткомбом Джадсоном.

1900 — Перша реклама автомобілів з'явилася в американській загальнонаціональній газеті Saturday Evening Post. Одна філадельфійська компанія помістила його під девізом «Автомобілі, які приносять задоволення».

1900 — У Франції прийнятий закон, що обмежує робочий день жінок і дітей 11 годинами.

1901 — Випускається перший автомобіль «Мерседес». Він створений Вільгельмом Майбахом для Motoren Gesellschaft Готліба Даймлера і являє собою новий стандарт автомашин з двигуном внутрішнього згорання (ДВС). Цей автомобіль також поклав початок династії, яка згодом стала називатися «Мерседесом» (на ім'я дочок Р. Даймлера).

1917 — США купують у Данії Віргінські острови за $25 млн. .

1917 — У Києві відкрито першу українську гімназію.

1918 — США вперше переходять на літній час.

1923 — В Нью-Йорку пройшов перший танцювальний марафон. Переможницею стала Алма Каммінгс, що протрималася на ногах 27 годин.

1923 — Муссоліні обмежує робочий день в Італії 8 годинами.

1936 — В Мюнхені гітлерівці відкривають «Виставку дегенеративного мистецтва» (сюрреалізм, імпресіонізм, абстракціонізм тощо).

1952 — Відкрито Львівську філію Академії наук України.

1954 — СРСР звернувся до НАТО з ініціативою прийняти його в члени організації. Північноатлантичний альянс через деякий час відкинув цю пропозицію.

1955 — Радянський уряд прийняло рішення повернути НДР скарби Дрезденської галереї, вивезені до СРСР після Другої світової війни.

1965 — Дала струм перша в СРСР Паужецька експериментальна геотермальна електростанція (Камчатка).

1966 — З космодрому Байконур, здійснений пуск ракети-носія «Молнія» з автоматичною міжпланетною станцією «Луна-10», котра 3 квітня 1966 року була виведена на селеноцентричну орбіту і стала першим у світі штучним супутником Місяця.

1991 — На позачерговій нараді Політичного консультативного комітету країн Варшавського Договору ухвалено рішення про скасування військових структур організації.

31 березня народилися:

1499 — Пій IV (справжнє ім'я Джованні Анджело де Медічи) (італ. Pius — Giovanni Angelo de Medici), Папа Римський (1559–1565).

1596 — Рене Декарт (фр. Rene Descartes, лат. Ренатус Картезій — Renatus Cartesius), французький, філософ, математик, фізик, основоположник аналітичної геометрії.

1621 — Ендрю Марвелл (англ. Andrew Marvell), англійський поет.

1656 — Марен Маре (фр. Marin Marais), французький композитор.

1675 — Бенедикт XIV (справжнє ім'я Просперо Ламбертіні) (італ. італ. Benedictus — Prospero Lambertini), Папа Римський.

1684 — Франческо Дюранте (італ. Francesco Durante), італійський композитор, засновник Неаполітанської школи опери.

1685 — Йоганн Себастьян Бах, німецький композитор.

1693 — Джон Гаррісон (англ. John Harrison), англійський учений, винахідник хронометра.

1732 — Франц Йозеф Гайдн (нім. Franz Jozeph Haydn), австрійський композитор, творець 104 симфоній, 83 квартетів, 52 фортепіанних сонат, 2 ораторій, 14 мес, опер і т. д.

1800 — Сенковський Осип («Барон Брамбеус»), письменник, журналіст, учений-сходознавець, член-кореспондент Петербурзької АН. Видавав один з найпопулярніших журналів «Бібліотека для читання», в якому друкувався під псевдонімом Барон Брамбеус.

1811 — Бунзен Роберт Вільгельм (нім. Robert Wilhelm Bunsen), німецький хімік, що відкрив цезій і рубідій, винахідник газового пальника, член-кореспондент Петербурзької АН.

1822 — Дмитро Васильович Григорович , письменник і мистецтвознавець.

1732 — Йозеф Гайдн, австрійський композитор.

1835 — Джон Лафарж (англ. John Lafarge), американський художник.

1847 — Яблочков Павло Миколайович, винахідник-електротехнік.

1869 — Бокаріус Микола Сергійович, вчений, один із засновників судової медицини.

1872 — Артур Гріффіт, ірландський журналіст, політичний діяч, один з засновників партії Шин Фейн (1905), президент Ірландської вільної держави.

1882 — Корній Чуковський (Микола Васильович Корнєйчуков), російський письменник українського походження («Мойдодир», «Тараканище», «Айболить»), літературознавець, критик, перекладач.

1890 — Бреґґ Вільям Лоренс (англ. William Lawrence Bragg) († 1971), англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1915 року «за заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів» (спільно з своїм батьком Вільямом Генрі Бреггом).

1914 — Октавіо Пас (ісп. Octavio Paz), мексиканський поет, лауреат Нобелівської премії 1990 року .

1922 — Володимир Марчак (пол. Włodzimierz Marczak), польський письменник і поет українського походження. Автор тритомного циклу оповідань «Українець в Польщі». (пол. "Ukrainiec w Polsce").

1939 — Римар Петро Олексійович, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член International Council on Monuments and Sites (ICOMOS) (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), член Українського національного комітету ICOMOS, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).