Затишна київська галерея «Триптих» може похвалитися новою виставкою Владислава Шерешевського. Цього разу з промовистою назвою «Коктейль», хоча, як каже сам художник, її можна було б озаглавити і «рагу»
А лише влітку було «асорті»… Приємно знати, що дещо в цьому світі не змінюється. Саме для цього й хочеться приходити до Шерешевського – переконатись, що старий світ все ще існує, хоч і на його картинах.
Хто підтвердить це краще за художника, якого за очі і в очі називають «київським класичним митцем». У Шерешевскього давно сформований стиль, його ні з ким не сплутаєш. Давно перевірені й сюжети – щось на зразок суміші реклами прального порошку і біблійної історії. Таке теж ні в кого не побачиш…
Правда, цього разу художник зрадив… Піддавшись загальним тенденціям, узявся за революційну тематику. Тобто «коктейль» у даному разі не в сенсі «асорті», а щось із розряду «молотова». При цьому й не розсердишся за те, що його виставка стала черговою у черзі індивідуальних та колективних зібрань революційної тематики! «Так я лікувався», – каже про нові картини автор.
Незважаючи на всю революційність, нам теж можна полікуватись і відпочити разом із художником. Тим більше, що Шерешевський не зрадив ні своєму стилю, ні іронічному сприйняттю дійсності. У нього завжди грає назва картини і сюжет. От вам і ранній Майдан… Бабуся «Коко» у хусточці Chanel, дідусь Hugo і тітонька смакує «Якобс». Далі з’являються, звісно, коктейлі (для оригінальності – справжні) і шини. Найбільшого сарказму композиція досягає в «референдумі» задушевних друзів за чарочкою горілки з промовистою назвою «ПлебейСцит». «Особливо мені вдалася клейончаста скатертинка», – радіє Шерешевський. Показати Севастопольський Крим, а насправді – совкову ментальність, як виявилось можна лише однією скатертинкою.
Шерешевський все-таки соціальний художник, хоч інколи й ховається за красивим сюжетом. Проте самоіронія в нього вища, ніж у багатьох визнаних «соціальщиків». Наприклад, картинку «Subaru слава» майданівці без почуття гумору можуть і не пробачити. Як і кожен художник Владислав трохи пророк. Одна із картин – про ведмедика Аю-даг, що його звільняє російський «брат» – була перемальована з досить старої роботи. Промовиста й назва: «Ніхто не знає, що його чекає». Може знову пророцтво? А «брат» якось дивно змахує на татарина…
Шерешевський усе-таки заспокоїв, не розхвилював. Життя підкидає нові сюжети, але київський художник лишився вірним собі.
Олена Солодовнік