загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Чотиристоронні переговори з приводу питання складної української ідентичності

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Переговори між Україною, Росією, ЄС і США в Женеві націлені на деескалацію кризи в Україні. Але здається малоймовірним, щоб міжнародна дипломатія вирішила проблеми української національної ідентичності.

У вівторок (15.04.2014) український уряд розпочав "повномасштабну антитерористичну операцію" звільнення від проросійських протестуючих і загонів ополчення, які заволоділи майже 10 містами Східної України.

У телефонній розмові з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка відбулась у вівторок, російський Президент Володимир Путін попередив, що Україна стоїть на порозі громадянської війни. Керівник НАТО Андерс Фог Расмуссен, здавалося, погодився з тим, що ситуація  загострюється. У середу НАТО оголосив про проведення низки заходів з нарощення присутності сил альянсу у Східній Європі, з негайним збільшенням повітряних, морських і сухопутних військ.

Однак, чотиристоронні переговори у Женеві між Росією, Україною, США і ЄС призначили на четвер з метою знайти для кризи в Україні дипломатичний вихід, навіть якщо напруга продовжує зростати на території країни та заклики до федералізації стають все голоснішими.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров сказав, що те, що кремль означив як "антиконституційний шлях використання сил проти мирних акцій протестів" в Україні наражає на небезпеку переговори у Женеві.

Загострення ситуації може унеможливити переговори

Крістіан Карил, фахівець з питань Східної Європи та старший науковий співробітник Інституту Легатум вважає, що існує велика ймовірність того, що переговори буде скасовано. "Буде дуже цікаво побачити, чи переговори взагалі відбудуться, якщо Україна продовжуватиме операцією, відстоюючи свій власний суверенітет у цих регіонах", - говорить він.

"Російські ЗМІ говорять про те, що український контингент використовується проти мирного населення. Це одна з пропагандиських ліній Кремля: якщо в регіонах, через які зараз власне ведеться дискусія, має місце будь-яке насильство, то це вина суто української сторони".

Захоплення збройними проросійськими бойовиками будівель у декількох містечках східної України поки що було здійснено без кровопролиття. Карил хвалить "величезну витримку", яку українські військові показали, намагаючись "дуже нерішуче і обережно" повернути собі контроль над містами.

Глен Ховард, президент американського відділення Євразійського науково-дослідного інституту вважає, що дуже багато залежатиме від того, чи напруга між українськими та проросійськими силами буде надалі загострюватися. "Якщо не відбудеться жодного значного кровопролиття на Сході України, то я вважаю, що переговори відбудуться".

Він також оптимістично налаштований щодо самих переговорів. "Я думаю, що той факт, що росіяни сідають за стіл переговорів з українцями - це великий крок уперед. Поки що вони відмовлялися навіть визнавати тимчасовий уряду в Києві - так, що це вже саме по собі є досягненням".

Не лише розмови

Державний департамент США, здається, погоджується з тим, що навіть організація зустрічі - це вже важливий крок. Прес-секретар Джен Псакі сказав, що переговори націлені на деескалацію ситуації, але заступник державного секретаря Вікторія Нуланд додала: "Я хочу сказати, що ми не маємо великих очікувань від цих переговорів".

На додачу, Державний департамент США у вівторок заявив про те, що у зв'язку з ситуацією в Україні він передбачає запровадження подальших санкцій проти Росії, але жодних дій не буде вжито перед зустріччю у Женеві.

І Карил, і Ховард сходяться на думці, що подальші санкції можуть принести користь. За словами Ховарда, Заходу потрібно "надіслати Путіну повідомленняпро те, що це для нього не буде звичною справою, зокрема шляхом зменшення енергетичної залежності від Росії, а також допомогти Україні так само зменшити її залежність. На даний момент 30 відсотків імпорту природного газу в ЄС і 35 відсотків нафти надходять з Росії.

Західна система впливу

Але два експерти розходяться у думках стосовно того, наскільки реально заходи Заходу можуть вплинути на події, що відбуваються в Україні.

Карил стверджує, що навіть за умов введення санкцій і надання потенційної західної допомоги для України, "однією з найбільших проблем залишається те, що я не впевнений, чи зможе Захід  багато досягти. Україна не є членом НАТО, Росіянам набагато легше ніж європейцям прийти туди, втрутитися у внутрішні справи, внести розлад".

Ховард, з іншого боку, певен, що Захід повинен зробити крок вперед, реагуючи на кризу в Україні. Сказавши: "Ми взагалі не збираємося нічого робити для цього краю - ви не допомагаєте ситуації", - говорить він.

"Ви повинні запропонувати Україні певний рівень військової допомоги", - додає Ховард, пояснюючи, що він не обов'язково має на увазі "чоботи на землі", натомість забезпечення військовою технікою та обмін розвідувальними даними.

"Ви не можете просто іти на переговори, не маючи військових важелів впливу. І саме зараз, ідучи на ці переговори, Путін має в розпорядженні і ініціативу, і військові важелі", - каже він.

Не чорне та біле

Але хоча дипломатичне позування створює враження, що ситуація чітка, в реальності все далеко не просто, пояснює Крістіан Карил. Він розмовляв з НХ після своєї поїздки до переважно російськомовного міста Одеси на півдні України. Карил пояснив, що населення не завжди однозначно проросійське або проукраїнське, або навпаки.

"Ви вислуховуєте всі ці емоції, спричинені досить скептичною позицією стосовно центральної влади в Україні і досить позитивною до Росії. А потім, після того, як люди трішки виплеснуть емоції з себе, вони додають: "Але насправді я хотів би таки, щоб Україна існувала як суверенна держава. Я не хочу щоб якісь уряди ззовні казали нам, що робити", - говорить він.

"Я стикнувся з незначними проявами відвертого бажання просто бути поглинутими Росією. І опитування також припускає, що це поширена думка", - додає Карил.

Українська федерація

На відміну від цього, одне з найбільш поширених вирішень українського майбутнього, про які дискутується, - це федералізація. У понеділок прозахідний тимчасовий уряд у Києві запропонував провести паралельно з виборами у президенти 25 травня референдум щодо рішення децентралізувати владу в країні. Росія часто вимагала федералізації.

Але, як Крістіан Карил пояснює: "Федералізація завжди було драттівливим словом в Україні саме тому, що уряд у Києві часто побоювався, що це означатиме значно більше втручання Росії у внутрішні справи України". Він вважає, що Росія сподівається на "ряд автономних регіонів чи щось на зразок нової країни, сформованої з південних та східних регіонів України, які вона б не анексувала, але які по суті б стали своєрідним протекторатом".

"Таким чином, досить складним питанням є те, що ви розумієте під федералізацією. І, можливо, існує формула, яка задовольнить як Київ, так і Москву. Я затамовую моє дихання", - говорить він.

Але додає, що попри застереження, "цілком зрозуміло, що Україна не може продовжувати існувати як надзвичайно централізований тип держави, якою вона була за останні двадцять років". Карил вважає, що український уряд, швидше за все буде змушений передати певні повноваження органам місцевого самоврядування для вирішення ряду конфліктів, що зумовили сепаратизм. Активісти у Донецьку, наприклад, 6 квітня проголосили створення "Донецької народної республіки".

Коли мова заходить про переговори у четвер, слово на "Ф" звісно являється табу. У вівторок український представник в ООН Юрій Клименко заявив, що його делегація не буде обговорювати питання федералізації. "Це питання не стоїть на порядку денному", - сказав Клименко.

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин