загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Іноземні ЗМІ: Росії дорого коштує конфлікт з Україною

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Роль грошей в російсько-українському протистоянні, оптимізм Києва та настрої Донецька - теми зарубіжної преси.

Гроші переможуть зло?

Комерційний підхід до боротьби із сепаратизмом на сході та півдні України починає виправдовувати себе, пише британська Guardian. Відгукнувшись на винагороду у 10 тисяч доларів за кожного впійманого російського агента, небайдужі люди вже здали спецслужбам з десяток таких агентів.

"І хоча спецслужби ще повинні з'ясувати, чи то були справжні диверсанти, загальний підхід, запропонований адміністрацією Дніпропетровської області, начебто працює", - пише газета.

"На відміну від сусідньої Донецької області, де проросійські протестувальники захопили адміністративні будівлі у щонайменше десяти містах, Дніпропетровськ залишається українською фортецею", - додають автори статті .

Заступник голови державної адміністрації Дніпропетровської області Борис Філатов, який заробив свої статки на торгівлі нерухомістю, розповів Guardian, що ведуться переговори про звільнення кількох адмінбудівель.

За таке звільнення обіцяють винагороду у 200 тисяч доларів. Філатов усвідомлює, що з одного боку ворожа пропаганда буде звинувачувати дніпропетровських бізнесменів у розпалювання громадянської війни, а з другого - в тому, що гроші отримають люди із сумнівною репутацією.

"Однак головне, що ми готові платити за мир", - говорить пан Філатов.

Скільки коштує війна?

Для Росії війна з Україною вже коштує забагато, пише британська Independent. Внаслідок української кризи рейтинг російських боргових зобов'язань впав до критичного рівня, нижче якого - тільки дно, яке у фінансовому світі називають сміттям (junk).

"Учора російський борг зазнав зниження рейтингу до останньої позначки перед "сміттєвим статусом". Найбільший інвестиційний фонд світу заявив про перегляд своїх майбутніх операцій у Росії через надмірний фінансовий тиск, який справляє українська криза на уряд Володимира Путіна", - пише Independent.

Кредитна агенція Standart&Poor's знизило рейтинг Росії із не надто високого ВВВ до зовсім низького ВВВ-. Причиною зниження агентство назвало лавиноподібну втечу капіталів з країни через загрозу російського вторгнення до України і через загрозу масштабних західних санкцій.

Щоб якось втримати інвесторів, російський Центробанк був змушений збільшити облікову ставку до 7,5%.

Термінові заходи для порятунку російських фінансів справді потрібні. Російський рубль втратив з початку цього року 8% своєї вартості, прогноз зростання валового національного продукту замість 3% очікується на рівні 1,3%, а якщо все буде зовсім погано, то замість зростання Росію чекає скорочення на рівні 1,8%.

Український оптимізм

Тим часом американська New York Times пише про оптимізм та віру в майбутнє українців.

Незважаючи на загрозу військового вторгнення з боку Росії та події на сході країни, вони переконані що Майдан приносить свої плоди і ситуація в країні змінюється на краще. Настав час, коли влада прислухається до громадянського суспільства.

"Цьому слід завдячувати групі активістів, яку допомогла створити Ганна Гопко. Група допомогла розробити та забезпечити прийняття парламентом пакету реформ. А ще кілька місяців тому парламент головним чином переймався тим, як використовувати чинну систему у своїх інтересах, замість того, щоб реформувати її", - пише New York Times.

Одним зі своїх досягнень активісти вважають закон про громадське телерадіомовлення. За словами співзасновника Громадського ТБ Галини Гуменюк, завдяки тиску з боку громадянського суспільства, уряд відмовляється від тотального контролю за державними ЗМІ.

Тиск з боку громадськості абсолютно необхідний, оскільки втеча Януковича та розвал його владної вертикалі не стали гарантією реального оновлення влади.

"Політичний естеблішмент включно з опозиційними партіями, які аж ніяк не були рушійними силами революції, але хочуть тепер скористатися її плодами, цілком може оговтатись і знову взятися за старе, намагаючись зберегти стару політичну систему. Активісти мають підстави для занепокоєння. Таке вже було після Помаранчевої революції 2004 року. Але цього разу вони вирішили, що все буде по-іншому. Енергію громадського спротиву слід використати для реальних інституційних змін", - пише газета.

Сонний Донецьк

Поки у Слов'янську триває антитерористична операція, за 100 кілометрів звідти у центрі Донецька гуляють закохані, а дівчата фотографуються біля фонтану, пише польська газета Polityka.

"Ані маневри російської армії, ані погрози з Кремля, як виглядає, не надто обходять мешканців адміністративного центру Донбасу. На відстані 50 метрів від лінії оборони сепаратистів біля обласної ради мами гуляють з дітьми на дитячому майданчику, гарні дівчата посміхаються у об'єктиви, грає музика. Одним словом, лінивий, весняний полудень, якби нічого не відбувалося. У місті не видно жовто-блакитних стрічок на одязі людей і на автівках, однак і георгієвських стрічок також дуже мало," - повідомляє кореспондент.

Однак ситуація не є аж такою мирною. Багато мешканців Донецька говорять, що вони злі на Україну і повторюють "мантри" про те, що Донбас зараз змушений годувати багато дармоїдів. Коли настане федералізм, то знову розквітнуть фабрики і шахти, бо за радянських часів Донбас був багатим, дадають вони.

Однак є й інший Донецьк. Власник фірми, що торгує одягом, розповідає, як він їздив центром міста з Автомайданом під жовто-синіми прапорами. У нього своя логіка.

"Ми, євреї, зріднилися з українцями. Це наша земля і ми не дамо нікому її відібрати. У випадку російської агресії сюди приїдуть євреї з Дніпропетровська і тоді прощення не буде нікому", - говорить донецький бізнесмен.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк

До списку новин