Ліки подешевшають на 40%. Так стверджують і в уряді, і в МОЗ. Але коли це станеться, наразі ніхто не знає
Від цін на ліки нині найбільше страждають пенсіонери та хворі, які мусять постійно вживати медикаменти. Адже їхні доходи не збільшилися, а за медичні препарати доводиться викладати вдвічі-втричі більше. Тож значна частина людей нині стоїть перед дилемою: або їсти, або лікуватися. Поєднувати одне й інше нема за що.
Невдоволення громадян щодо разючого подорожчання ліків дійшло й до наших урядовців. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що українці витрачають на медпрепарати та лікарські засоби 50 млрд. гривень на рік, й обурився, що ціни на них злетіли значно вище за долар. Проконтролювати вартість лікарських засобів він доручив МОЗ.
Як повідомив міністр охорони здоров’я Олег Мусій ТСН, за його прогнозами, ліки подешевшають у середньому на 40%. Здешевити медикаменти планують завдяки референтному ціноутворенню — це коли держава під час реєстрації гуртових цін на медпрепарати, які завозять із-за кордону, порівнює їх з вартістю в країнах-сусідах. Ціни порівнюватимуть зі Словаччиною, Болгарією, Польщею, Чехією та Молдовою. І виводитимуть середню.
Але коли українцям варто очікувати здешевлення медикаментів, ні в уряді, ні в МОЗ точно сказати не можуть. Постанову про референтне ціноутворення ще слід ухвалити. На засіданні Кабміну пообіцяли ухвалити й остаточну постанову, якою закріпити, що ПДВ на ліки та медичні вироби становить 7%, а не 20%.
Поки над цими питаннями працюють в уряді та профільному міністерстві, до роботи взявся Антимонопольний комітет. Він хоче з’ясувати, чому ціни на ліки так стрімко злетіли вгору.
«Газета» поцікавилася, що думають про подорожчання медикаментів і ймовірність їх здешевлення львів’яни, які мають стосунок до фармацевтичного ринку.
Михайло Яремчук, директор КП ЛОР «Обласний аптечний склад» Ціни на деякі імпортні ліки дійсно останнім часом зросли на 50-80%. Скажімо, якщо раніше очні краплі «Квінакс» коштували 35 грн. 97 коп., то нині 71 грн. 21 коп. «Сонапакс» — 64 грн.16 коп., тепер — 96 грн. 50 коп., «Офтаквікс» — 56 грн. 20 коп., зараз — 108 грн. 5 коп. Звісно, таке подорожчання хворі сприймають негативно. Тож до переходу на референтне ціноутворення ставлюся позитивно, але за умови ритмічного фінансування. Якщо референтне ціноутворення буде в такому стані, як упродовж 2013 року на ліки для гіпертоніків, то знову виникне дуже велика проблема для всіх комунальних аптек і суб’єктів підприємницької діяльності.
У чому негатив торішнього референтного ціноутворення? Держава не завжди вчасно повертала кошти, які підприємство витратило на придбання ліків. Підприємство купує медикаменти за 100% їхньої вартості, відпускає пацієнтові за референтною ціною, яка нижча від реальної, а різницю мала відшкодовувати держава, але вона робила це з великим запізненням. Процедура відшкодування тривала 40-50 днів, що стало чималою проблемою для комунальних аптек. Якщо відшкодування держава повертатиме не раз на місяць, а хоча б раз у декаду, тоді все буде нормально.
Щодо орієнтування на ціни на ліки в сусідніх державах, то, на мою думку, це дуже відносний орієнтир. У наших сусідів не такі пенсії і зарплати, як в українців, не такі стандарти життя, лікування тощо. Скажімо, Чехія, Словаччина, Польща в цьому плані пішли на багато кроків уперед. Якщо препарат, умовно, в Польщі продають за гривню, то в Україні він може коштувати 3-4 грн. Це залежить від способу розмитнення, обсягу ввезення та інших чинників. Такі порівняння, вважаю, є некоректними.
Тарас Джула, керівник приватного підприємства «Медико» У нас уже існує практика референтного ціноутворення, яка приводить до зниження вартості медичних препаратів для пацієнтів. Торік практикували компенсацію чи реімбурсацію цін на ліки для гіпертоніків. Але є одна велика проблема: проект, який тепер пропонує уряд і МОЗ, можуть провалити через невчасні розрахунки держави із суб’єктами підприємницької діяльності. Нині заборгованість держави перед ними становить три місяці. Гроші не повертають і не відомо, коли повернуть. Отож власники приватних аптек, зрозуміло, не хочуть обслуговувати на таких умовах пацієнтів і зв’язуватися з державою також не бажають, бо це означає працювати собі в збиток. Нашому підприємству держава заборгувала велику суму. Якщо цей «мінус» вона усуне, то референтне ціноутворення дійсно може привести до зниження цін на ліки.
Однією з країн, на яку орієнтується Україна у вартості лікарських засобів, є Польща. І це дуже добре, бо там система компенсації працює дуже ефективно. Ліки в поляків справді значно дешевші, ніж у нас. Але на їх ціну впливає кілька чинників: там держава вчасно повертає компенсацію і в них немає грошей, які залишили в офшорах дистриб’ютори, бо в поляків немає проблеми з кордонами, і медикаменти не завозять через офшори. А в нас, як стверджує уряд, медпрепарати завозять через офшори. В поляків немає перереєстрації медикаментів, за яку в нас слід платити відповідний немалий збір, що також відбивається на вартості ліків.
Утім на ціну лікарських засобів найбільше впливає курс долара. Постачальник купує медикаменти й гроші за них отримує через місяць-півтора від моменту закупівлі. Тож мусить закласти в ціну товару певні курсові доларові ризики.
Олександра Баландюх
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
