загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Повернення олігархів в Україні

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

На Майдані протестували не лише проти старих можновладців, а й проти корумпованих структур. Однак незабаром бізнесмен знову стане президентом, а саме: олігарх Порошенко.

Автор Інга Пилипчук з Києва

Коли Олексій Демченко приходить на центральну площу Києва, його переповнюють спогади. Тут, де тепер стоять лише свічки за упокій та фотографії вбитих, він провів три місяці на льодяному холоді. "Захищав мої цінності та мою батьківщину", - говорить він з гордістю. Там його поранили, говорить Демченко і показує на вже згорілий будинок профспілок - найбільш помітну архітектурну рану на Майдані. Ввечері 18 лютого,  коли почалися найжорстокіші битви, йому попав осколок гранати у ліве око.

Він був одним з останніх пацієнтів, якому змогли надати допомогу в імпровізованому відділені невідкладної допомоги в будинку профспілок.  Через годину будівлю огорнуло полум'я. Через два  дні після цього снайперами на вулиці було вбито біля сотні людей.

22 лютого події перевернулися: ненависний всім президент Віктор Янукович втік, парламент відсторонив його і призначив президентські вибори на 25 травня. У глибокому траурі за померлими країна сприйняла цю новину як багатообіцяючий знак. День перед цим, згідно з результатами переговорів між Франком-Вальтером Штайнмаєром і його колегами з Франції, Польщі та Януковичем, було погоджено, що нові вибори відбудуться лише в кінці грудня 2014 року.

Цього незадовільного компромісу, здавалось, уникнули, одна з найбільших цілей революції, вибори нового президента, перемістили у близьке майбутнє.

Ніхто не очікував втрату Криму

Хто б міг подумати, що Україна втратить Крим ще перед цими виборами, що так звані сепаратисти візьмуть під свій контроль схід країни і що війна з Росією стане реальною небезпекою. На фоні цих подій вибори, які повинні відбутися у неділю, хоча у таких містах як Донецьк та Луганськ таки не можуть бути проведені, означають ще одне випробовування держави на міцність.

Незважаючи на це, 58 відсотків населення України вірять, що ці вибори можуть покращити стан справ. Найбільші шанси на перемогу серед 21 кандидата має Петро Порошенко: з його 44,6 відсотками він очевидно очолює список статистичних опитувань. Причиною цього, мабуть, є те, що власник шоколадної фабрики Рошен зі статком, що оцінюється у 1,2 мільярди доларів, вважається хорошим керівником, який підтримував протести на майдані та є прозахідно налаштованим.

Лише 8,4 відсотків готові проголосувати за Юлію Тимошенко. Керівник пресловутої націоналістичної партії Правий сектор Дмитро Ярош,  згідно опитування, отримує підтримку 0,5 відсотка виборців.

Тим часом мрії розсіялись і українці знову опинилися перед виборчими плакатами з давновідомими обличчями. Навіть Порошенко при цьому не виступає  за політичну стабільність: У 2001 році він був заступником голови Партії регіонів, щоправда з 2002 року він перебував у політичному таборі Віктора Ющенка, який через три роки прийшов до влади завдяки Помаранчевій революції.

Чи втрачає Майдан свій вплив?

Передвиборчі кампанії проходять так, ніби не було ніякого Майдану. І люди, такі як Демченко, сприймають це з особливим розчаруванням. "Наші хлопці померли для того, щоб ще один багатій прийшов до влади?" Однак він залишається оптимістом, він, що майже нічого більше не може бачити лівим оком, а тому був змушений залишити свою роботу водія: "Майдан зміцнив мою віру в Україну."

Але в подальшому потрібно залишатися готовими до боротьби. Демченко тепер завжди носить при собі дві пари захисних окулярів. "Це єдине, про що я шкодую: що 18 лютого я не носив жодних. Окрім цього ні за чим. Тепер я знаю: Ми зробимо Україну кращою".

Леся Линдова в цьому не настільки переконана. Під час революції 27-річна дівчина часто поспішала після роботи на Майдан, аби забрати білизну приїжджих протестувальників і попрати її потім вдома. Що її брати-близнюки також були на Майдані вона не знала. До вечора  18 лютого. Тоді до неї дійшли новини, що одного з них поранено вибухом. Його ліву руку були змушені ампутувати через важкі рани від опіків. Дотепер його лікують у лікарні в Кобленці.

Линдова скептично дивиться на плакат з Порошенком, який висить відразу перед вікном кафе. "Ми можемо зробити ще три революції, але попри це наш народ  вибере когось на кшталт Порошенка. Ніщо не змінилося, - стверджує вона. - Далі дають хабарі, паркують здоровезні автомобілі на тротуарі, не прибирають за собою сміття. І надалі лише меншість прагне до змін", - говорить Ліндова.  "Але все вирішують маси, ті маси, які найохочіше нічим не переймаються".

Дарт Вейдер є справжньою альтернативою

За два дні перед виборами вона все ще не знає, за кого їй голосувати. "Можливо, голосуватиму за Дарта Вейдера", говорить Ліндова. Кандидат від Інтернет-партії вийшов на виборчі перегони, замаскувавшись під злочинця з Зоряних війн.

Цього ж дня у кімнатах Hromadske.tv, відеоплатформи незалежного телебачення, панує хороший настрій. Багато журналістів стають один за одним перед камерою, щоб мотивувати українців віддати свій голос у неділю.

"Іди на вибори, обери своє майбутнє!" Часто ефір переривають через жарти та голосний сміх за кадром. Щоправда коли після цього ставлять серйозне питання, кого ж все таки потрібно вибирати, напружена тиша наповнює студію. Ведучий програми висловлює думку, що слід обирати розумом. А не серцем, як це роблять українці. Якщо конкретніше, то за Порошенка. З тим, щоб Україна отримала президента настільки швидко, наскільки це можливо і не була змушена витрачати гроші на другий тур. Після цього буде видно, які політичні сили виникнуть з Майдану.

Що стало з Майданом?

Сьогодні Майдан - це місце з вицвілими революційними плакатами. Місце, що викликає таке враження, ніби воно охоче повернулося б до звичного життя, але просто ще не в стані цього зробити.  Тут все ще є палатки та барикади. Тут все ще живуть люди. Наприклад, Лора Українка. 35-річна киянка прийшла вперше на Майдан 20 січня. Перед цим вона не вірила, що рух може щось змінити.

Однак новина про 100 загиблих настільки глибоко її вразила, що вона більше не могла залишатися вдома. До сьогодні вона ночує на площі та проводить тут свої будні.

Тепер вона - секретар центральної ради сотень Майдану - офіційно зареєстрованої громадської організації. Вона говорить: "Ми залишаємося тут, оскільки хочемо довести справу до кінця. Наші герої не померли дарма. Ми хочемо побудувати сильну, вільну, не корумповану Україну". Кому віддати свій голос Лора точно ще не знає. "Можливо все ж Порошенку. Він не є оптимальним кандидатом, але є меншим злом."

Переклад з німецької.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин