Ось уже впродовж п’яти років робить добру справу для нашого міста Михайло Карпович Гаврилюк: зі своєї доброї волі, просто людської ініціативи рівненський пенсіонер вирішив допомогти озеленити місто і зробити його чистішим та привітнішим.
Ми дуже часто говоримо про зміни, яких потрібно досягнути на всеукраїнському рівні. Намагаємося вплинути на зміну чиновників у регіонах, активно обговорюємо питання люстрації. Але чи не замислювалися ви над тим, що глобальні зміни суспільства починаються з найменшого вкраплення однієї окремої людини?! Треба починати вбивати в собі того злісного «януковича», який так і намагається діяти через нас. Коли бачите поряд з будинком сміття – не варто чекати, поки сусід прибере, а самі приберіть на вулиці. Сьогодні ви, завтра хтось інший, а так і чистий під’їзд, чистий будинок, двір, вулиця, а далі і місто. Ми шукаємо революціонерів, героїв, які могли б змінити щось, а вони з нами, зовсім поряд. Але не вирізняються дорогим одягом, презентабельним авто чи великою сумою у гаманці. Їх унікальність – у доброму серці, яке готове безкорисливо допомагати, не прохаючи нічого взамін. Саме з такою людиною хочу познайомити вас сьогодні.
Михайло Карпович проживає на вулиці Старицького у Рівному. Не маючи великих статків, чоловік вирішив взяти під свою «опіку» клумбу, що знаходиться навпроти заправки по вулиці Старицького зі сторони Соборної. Проходячи там кілька разів, навіть і не думала, що це якась людина сама нею займається. Перші думки, що це, певно, місцеві комунальники постаралися. Але коли бачиш, як старенький сивоволосий чоловік носить воду двома пляшками та копає власноруч землю, то починаєш розуміти, що саме його руки докладають зусиль, щоб милувати око перехожим.
Поспілкувавшись з паном Михайлом, дізнаюся, що йому буде восени 79 років. Знаєте, на перший погляд, цьому енергійному чоловіку стільки явно не даси. Бажаю Михайлові Карповичу за рік відсвяткувати солідний ювілей 80-річчя. Чоловік посміхається і несміливо починає розповідати про те, як йому прийшла ідея привести цю клумбу до порядку.
– Спочатку все просто почалося з того, що в мене був вдома бузок, конвалії і я вирішив їх тут висадити. Тепер же на клумбі ростуть і троянди, і тюльпани, і різноманітні дерева.
Цьогоріч пан Михайло планує висадити на клумбі ще й чорнобривці, вже навіть землю для них скопав. Догляд за клумбою Михайло Карпович починає інколи ще до сходу сонця, бо звик рано вставати.
– Коли бачу через вікно, що гарна погода, то і йду працювати.
Чоловік не жаліється на те, що йому ніхто не допомагає, але прикро стає тоді, коли люди–перехожі не цінують працю інших людей і можуть нищити те, що він виростив.
Поспілкувавшись з такою людиною, розумієш, що в нас ще не все втрачено,. І коли ми говоримо про те, що в світі сучасному так багато зла, неприязні, байдужості, то хочеться запевнити, що насправді це не так. Треба відкрити свою душу для доброго, світлого, навчитися бачити в інших людях божественний вогник і принаймні спробувати комусь допомогти, засмученого – втішити, голодного – нагодувати, а, може, тоді і жити легше стане. Бо саме з таких людей, як Михайло Карпович, і треба брати приклад.
І наостанок, пригадуючи одне з революційних гасел, які ми чули останні півроку: «Я – крапля в океані, що змінить Україну». Задумаймось, з маленької краплинки – струмок, зі струмка – річка, а з річок – море. Давайте і самі спробуємо, вже сьогодні, зробити добро, а так потроху і світ можна буде зробити кращим.
Ольга ДАНИЛЮК
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
