Подорожувати Європою цілком можливо на українську пенсію – це довів 65-річний рівненський пенсіонер рівнянин Федір Оверчук, який на пенсії вже об’їхав 8 країн.
Польща, Німеччина, Угорщина, Австрія, Італія, Словенія, Франція, Бельгія – у цих країнах за останні кілька років уже встиг побувати активний рівненський пенсіонер. Він зовсім не багатій: отримує пенсію розміром 2000 гривень та має певні заощадження на депозиті. До своєї заповітної мрії – побачити Європу – чоловік ішов довгі роки і весь час, поки працював, відкладав гроші для її здійснення. Тож тепер, маючи більше вільного часу, зароблене в молодості рівнянин витрачає на мандрівки і гарні враження.
Мрії збуваються
Федір Оверчук ось уже шістнадцять років як пенсіонер. Але свій вільний від роботи час чоловік використовує активно: і з користю, і з задоволенням. Федір Іванович часто відвідує краєзнавчий музей. Як великий поціновувач мистецтва, ходить до галереї живопису. У свої 65 років він їздить у село за 20 кілометрів від Рівного на велосипеді. А за гарної погоди любить читати на природі книги.
Найбільшою ж утіхою для рівненського пенсіонера є подорожі. Побачити інші країни Федір Іванович мріяв із дитинства. Ще тоді, коли хлопчаком сидів біля телевізора і дивився пізнавальні передачі про мандрівки до різних країн світу, просто прикипав очима до блакитного екрана. Мріяв і собі пройтися відомими з книг і телевізора вулицями, побачити величну архітектуру європейських столиць, поспілкуватися з людьми, що живуть за кордоном.
Його сокровенні бажання почали втілюватись у життя через багато років. Тільки ставши пенсіонером, Федір Іванович нарешті почав відкривати для себе світ навколо. Місяць тому пенсіонер повернувся з подорожі кількома європейськими містами, а після повернення поділився враженнями про подорож.
Його турне розпочалося з екскурсії Львовом.
– Нарешті побачив Вірменську церкву. Я про це давно мріяв, – розпочав свою розповідь про останню мандрівку рівненський пенсіонер. – Відвідав собор Святого Юра, бачив поховання митрополитів, зокрема Андрея Шептицького.
Після Львова група відправилась до Європи. Першим містом, яке відвідали туристи, став Будапешт.
– Пам’ятаю, як мій родич, який служив у Будапешті, привіз мені звідти кольорові листівки з фото міста. Я дивився на них із захопленням. А тепер парламент, головний кафедральний собор – картинки з отих дитячих листівок – нарешті стали для мене дійсністю. Будапешт мене вразив. Особливо центр. Велична архітектура, у якій гармонійно поєднуються модерн і ренесанс, гарні пам’ятники, широкий Дунай, мости, середньовічні бастіони. Будапешт зачаровує своєю величчю і красою, чистими і зеленими вулицями та площами. Тут немає натовпів і метушіння, особливо у вихідні. Адже ринки і більшість магазинів, окрім сувенірних крамниць для туристів, не працюють, – ділиться враженнями від міста Федір Іванович. – Далі ми поїхали до Австрії, міста Грац. Це друге за величиною місто країни. Тут на вузеньких вуличках гармонійно поєднуються із сучасними новобудовами старовинні палаци у стилі ренесанс і бароко. Мешканці міста їздять на велосипедах, навіть депутати міської ради пересуваються так. Тому по всьому місту облаштовані велосипедні доріжки. Особливо багато вражень я привіз з Італії. У Сієні – втіленні середньовічного італійського міста – найбільше вразив Катедральний собор. У Ватикані величезне захоплення викликає Сикстинська капела, особливо знаменита фреска Мікеланджело «Створення Адама». Ще коли в юному віці я вперше побачив цю картину в підручнику історії, то був просто вражений її красою і досконалістю. Очевидно, моє захоплення цим витвором мистецтва розділяють багато людей. Недарма більшість туристів у капелі подовгу стоять і вдивляються у фреску. У Венеції, яку я відвідував уже не раз, мене найбільше вражає Палац дожів. Це візитка Венеції. Я навіть замовив, аби мені намалювали картину з цією архітектурною спорудою.
У мандрах добре, а вдома – краще
У мандрівки Європою рівненський пенсіонер вирушає щороку ось уже одинадцять років поспіль. Їде, зазвичай, навесні. У цей час, каже, і погода гарна, і не так спекотно, як влітку, то подорожувати легше для здоров’я. Зазвичай пенсіонер купує автобусні тури в декілька країн. Цьогоріч тур європейськими містами обійшовся мандрівникові у 360 євро. Плюс кошти на власні витрати. Гроші на останню поїздку чоловік відкладав з пенсії. А ще пригодилися проценти з депозиту, на який він відкладав зароблені гроші, доки працював.
Потяг до туризму у рівнянина був завжди. Ще працюючи на «Рівнеазоті», Федір Іванович намагався ніколи не проводити відпустку вдома. Пансіонати, санаторії – він об’їздив їх безліч. Чоловік постійно вирушав туди на відпочинок по путівках, які виділяла профспілка. Але всі ті поїздки були тільки в межах Радянського Союзу. За кордоном він не бував.
– Тоді туди не пускали, не можна було. Знайомі їздили в Болгарію, Німецьку Демократичну Республіку. Але це було проблематично. Треба було мати гарну характеристику, бездоганну біографію, успіхи на виробництві, адже КДБ усіх бажаючих поїхати за кордон перевіряло, – пригадує пенсіонер.
Уперше Федір Оверчук поїхав за межі України у 2003 році. Першою відкрив для себе Польщу (тур пролягав через Закопане, Відень, Венецію, Париж). Саме в тій поїздці збулась одна із найзаповітніших мрій чоловіка – побачити столицю Франції. Щоправда, бажання здійснилося тільки частково, бо хоч у місті він і побував, але знамените кабаре «Мулен Руж», яке мріяв відвідати ще з юнацьких років, на жаль, не побачив. На факультативну екскурсію до кабаре не зібралася необхідна кількість людей. Тож він сподівається, що наступного разу бажання таки здійсниться. А ще чоловік мріє побувати в Єрусалимі, відвідати Храм Гробу Господнього і побачити ріку Йордан.
Незважаючи на те що Федір Іванович побував у багатьох країнах, жити за кордоном він не хоче. Звик, каже, до нашого українського бардаку.
– Наприкінці кожної подорожі починаю сумувати за Україною. Два дні до виїзду залишається, а вже хочеться додому, – зізнається рівнянин.
Ми поцікавились у затятого туриста, чи здатні, на його думку, інші рівненські пенсіонери подорожувати так само, як він. Федір Іванович відповів, що, на жаль, їздити на екскурсії можуть собі дозволити не всі. Але головне – бажання. Якщо воно є, то все можливо.
– У турне їздять багато пенсіонерів. Навіть якби я не відкладав гроші, коли працював, то все одно їздив би. На пенсію у 2000 гривень це цілком можливо. Їсти намагаюся небагато, щоб тримати себе у формі. Комунальні послуги плачу відразу на півроку вперед. А в село їжджу переважно на велосипеді, тож на транспорт гроші практично не витрачаю, – розповідає пенсіонер і додає: – Мандри – це чудово. Нові країни дарують неймовірні враження і гарний досвід. Подорожуйте! Краще витратити зароблені гроші на мандрівку, ніж «просадити» їх у кафе.
Марина ФУРС
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
