загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Як зробити альпійську гірку своїми руками

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Від просунутих дачників часто можна почути розмови про якусь “альпійську гірку”. Давайте і ми з вами розберемося, що ж це таке. Насправді, все досить просто. Це певна ділянка саду, на якій імітується скелястий природний ландшафт. Розміри альпійської гірки великого значення не мають, головне, щоб були рослини і найголовніше – камені. І що цікаво, саме рослини повинні підкреслювати камені, які є головною темою гірки.

В Японії та Китаї кам’яні сади з’явилися багато століть тому. Згідно з китайським вченням Фен-Шуй альпійські кам’яні гірки треба розміщувати на південно-західній частині двору або садиби. Це місце сприятливе для сімейних відносин і удачі матері. Разом з тим альпійська гірка з’явилася в Європі набагато пізніше. Першою тут була Англія. Саме в передмісті Лондона Челсі в 1772 р. був створений перший альпійський сад. Сьогодні багато фірм пропонують послуги по створенню альпійської гірки. При цьому у кожної людини є можливість самому зайнятися створенням альпійської гірки. Слід зазначити, що маючи деякі знання, знаючи основні рекомендації можна своїми руками створити гірку, витративши на це всього 100 – 200 гривень. Професіонали ж обійдуться Вам від 50 у.о. за 1 м2 альпійської гірки. Це вартість тільки дизайну. Запропонований посадковий матеріал для альпійської гірки, його висадку Вам доведеться оплачувати окремо. При цьому альпійські гірки за формою поділяють на: гірський схил, терасовані пагорби, гірський пік (круча), лісовий яр (ущелина), гірське плато. Розмір середньої альпійської гірки – 1,5 х3 м.

Починати створення альпійської гірки треба з підбору відповідного каменю. Камінь (камені) альпійської гірки повинні підкреслювати витонченість і красу трави, кущів, які ростуть поруч. Основний принцип при виборі каменя для альпійської гірки такий. Чим тьмяніше камінь, тим яскравіше повинні бути зелені компоненти альпійської гірки, і навпаки – для яскравого каменю треба підбирати «скромні» рослини. Однак при цьому не слід підбирати кілька каменів різних порід. Не використовуйте для альпійської гірки разом вапнякові камені і гранітні, кварцит і пісковик і т.д. Камінь для альпійської гірки можна купити або самостійно «добути» у найближчом кар’єрі. При самостійній подорожі в кар’єр для підбору каменів для альпійської гірки не дозволяється забувати про техніку безпеки. Кількість каменів, необхідних для створення альпійської гірки, залежить від її розміру, дизайну і т.д. Для початку Вам знадобиться від 0,5 до 1 т каменю.

Сьогодні при створенні альпійської гірки використовуються спеціально розроблені технології, які дозволяють продовжити «життя» і зберегти свіжу молодість альпійської гірки протягом всього сезону – з ранньої весни до пізньої осені.

Перше, що треба зробити, це вибрати місце для альпійської гірки. Основний критерій місця, де буде облаштовано альпійська гірка, це гарна освітленість сонцем протягом усього дня. Увага, звичайно ж, слід звернути в першу чергу на південну і південно-західну сторони вашої ділянки землі. Не рекомендується створювати альпінарій (альпійську гірку) біля паркану. Альпійська гірка повинна мати підхід з усіх сторін. Наступний крок – треба вирити котлован для альпійської гірки і зробити дренаж. Котлован повинен мати глибину 70 – 100 см. далі котлован для альпійської гірки заповнюється будівельними відходами – шматками каменів, бетону, щебеню, цегли і т.д. Не радиться на дно ями кидати дерев’яні та пластикові відходи, папір. Ці матеріали з часом починають гнити, в результаті чого альпійська гірка почне уходити під землю. Найгірше в дренажі поводиться дерево. Воно витримує вагу каменів і вологу землі не більше одного-двох років. Основне завдання дренажу під альпійською гіркою – забезпечення відходу зайвої вологи, «стійкість» на поверхні землі. Бетонно-кам’яний шар на дні ями далі засипається піском. При цьому до поверхні повинно залишитися 30 см – 40 см, а товщина шару піску – не більше 5 см. Залишилося місце в ямі заповнюється землею, з добавками органічних добрив, торфу, також можна додати вапняну мучку.

Як правило, рослини для альпійської гірки невибагливі до грунту. Вони будуть добре рости на суглинках, піщаних грунтах. Важливий також є показник кислотності грунту альпійської гірки. Рослини альпійської гірки дуже чутливі до кислотності грунту. Якщо земля для альпійської гірки набувається в супермаркеті або квітковому магазині, то кислотність повинна вказуватися на пакеті. Але при цьому треба врахувати, що для невеликої альпійської гірки Вам знадобиться близько 150 кг землі. Також добре для альпійських гірок підходить земля з лісу, берега річки. Якщо Ви зупинилися на другому варіанті, то треба визначити тип грунту. Для цього ложку привезеної з лісу (берега річки) землі кидаємо в склянку дистильованої води, добре розмішуємо. Далі в цю суміш кидаємо трохи столової соди. Якщо з’являться бульбашки, то грунт кислий. Якщо ж земля лужна, то це допоможе визначити оцет (чайна ложка), який треба додати в суміш води (1 склянка) і землі (1 столова ложка). Дуже важливо при підготовці грунту альпійської гірки зробити її очищення від бур’яну. Уважно треба вибирати бур’яни, їхнє коріння. Також можна грунт просіяти. Разом з тим треба альпійську гірку відокремити річковою галькою і спеціальною пластиковою кромкою.

Далі беремося за камені альпійської гірки. Спочатку укладаються найбільші валуни, далі поменше і в кінці використовуються найменші. Найбільший камінь повинен бути в центрі альпійської гірки, при цьому йому треба надати стійкості, він не повинен з часом, скажімо, звалиться на бік. Альпійська гірка може мати один великий камінь, навколо якого розміщено багато менших, або ж всього кілька великих каменів (2 – 4). Разом з тим можна камені розташувати ярусами. Розмір альпійської гірки визначає кількість ярусів. Наприклад, альпійська гірка розміром 3 на 5 метрів може мати 4 – 5 ярусів. При такому укладанні каменів альпійської гірки треба дотримуватися певних технічних правил. У такому випадку камені укладають від підніжжя в напрямку вершини. При цьому нижні камені альпійської гірки слугують опорою для тих, що розміщуються вище. Камені лягають на найширшу частину. Валуни неправильної форми, як правило, розміщують окремо, але можна і групами (композицію має становити непарну кількість каменів). Також при укладанні каменів альпійської гірки слід уникати правильних форм загальної конструкції. Однак повна хаотичність також неприйнятна. Камені повинні «лежати грамотно», природно навіть без рослин. При цьому відстань між каменями альпійської гірки має бути достатнім для рослин.

Якщо використовується багато каменів для альпійської гірки, то їх зверху знову треба присипати землею з наступним рясним поливом. Полив обов’язковий, так як це дозволити землі заповнити всі порожнечі між камінням.

Останній крок – висадка рослин. Альпійська гірка покривається, як правило, ялівцем, ломикаменем, вереском. Висадку треба проводити обережно, намагатися мінімально пошкодити рослини. Висадку спочатку роблять нагорі альпійської гірки, там висаджують кущі та деревця. Дерева і кущі для альпійської гірки доведеться купувати. Вершину альпійської гірки займає туя, кизил, ялівець або сосна. Рослини верхніх ярусів повинні отримувати достатньо сонячного світла. Часті помилки – висадка на альпійській гірці звичайних сосен або кизилу. Вони погано приймаються, а якщо навіть приживуться, то швидко позбавлять сусідів світла. Далі приступають до багаторічних трав. При цьому для тих рослин, що ростуть в нижніх ярусах альпійської гірки треба багато вологи. Також треба пам’ятати, що багаторічні трави для альпійської гірки, наприклад, іберис ясколка, чебрецю, очитка свого роду агресори, тому треба стежити, щоб вони не займали «чужу територію». Для цього використовується, як правило, звичайна сапка. Трав’янисті багаторічні рослини для альпійської гірки не обов’язково купувати. Добре ростимуть і очиток, які можна знайти на пустирях і річкових мілинах, і люпину, яка росте просто на узбіччях шосе, і верес, і чебрецю, що покривають узлісся лісів.

Нижче наведено список рекомендацій по висадці рослин на альпійській гірці:

– Великі рослини треба висаджувати біля великих каменів, дрібні рослини розміщуйте біля дрібних каменів. На схилі альпійської гірки висаджуйте очиток, седум або інші почвопокривні рослини.

– Біля грунтопокривних добре будуть рости карликові цибулинні. Ці рослини цвітуть першими. Після карликових цибулинних на альпійської гірки зацвітуть аубріетта, армерія, дзвіночок, крупка, тирлич, ломикамінь, гвоздика і ін.

– Тінь альпійської гірки – місце для папороті.

– Після висадки весь вільний простір на альпійській гірці можна засипати дрібними камінчиками.

До списку новин